Герої роману П.Куліша "Чорна рада"

У романі діють реальні історичні особи:

Наскрізним композиційним прийомом у романі «Чорна рада» є...

Хто з героїв НЕ є історичною особою?

Який з героїв є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму?

У творі " Чорна рада" порушено проблеми:

«Чужою смертю я волю купувати не хочу…» .Назвіть героя роману

Укажіть провідну ідею твору П. Куліша «Чорна рада».

Установіть відповідність між героями та тим, що вони уособлюють.

Хто в романі «Чорна рада» «не врадивши нічого супротив лихої української долі, полягли від беззаконного меча…»?

З любов’ю зображений Кулішем палкий поборник об’єднання України,чесний і скромний, не терпить людей, які продалися шляхтичам за «лакомство нещасне» . Хто це?

"Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік…. і не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями"

сказано про героя роману "Чорна рада"

"Добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти" - персонаж роману "Чорна рада"

"Зложити докупи обидва береги Дніпрові, що обидва... прислонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одженем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна" - про таке мріяв персонаж роману "Чорна рада"

"Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попротоптувані – і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа...Тілько очі були якісь чудні – так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка"- так у романі "Чорна рада" сказано про

"Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна...,уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх" - так П. Куліш змальовує

"Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупив невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани" персонаж роману "Чорна рада"

"Тільки похитувавсь, гладячи черево; а шоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була вдача" - це портрет

Слова"Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани" в романі "Чорна рада" каже

«Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не припадала. А гарна, чорноброва була пані»