Е. Андієвська "Казка про яян", "Говорюща риба", "Казка про двох пальців"

Будували мости

Будували хатинки

Будували вежі

Не хотять

Не знають де вихід

Не можуть вимовити слово

Щоб той відпочив

Щоб вийти з міста та дати можливість дихнути свіжим повітрям

Щоб старому дали поїсти

На мішок з насінням

На мішок з самоцвітами

На мішок з солодощами

У неповній.

У багатодітній.

У шанованих риб'ячою громадою батьків.

Гордилися своєю дитиною, підтримували і розвивали її талант.

Засмучені батьки сподівалися, що з віком, як їхня дитина вбиватиметься в луску, це мине, як минають дитячі хвороби.

Не звертали уваги на її особливість.

Не звертали на неї уваги.

Їх дратувала присутність говорющої риби.

Всі хотіли товаришувати з нею.

Вона померла від нестачі кисню.

Завела знайомство з рибалкою, в особі якого знайшла співрозмовника.

Самотньо блукала сушею і не могла знайти собі місця.

Вона повернулася до батьків і порозумілася з рибовою громадою.

Вона залишилася жити в будинку рибака.

Дружина рибака приготували її на пательні.

Бо вона настільки заклопотана, що навіть не почула голос риби.

Бо її покинув чоловік.

Вона померла.

Хто не працює , той не їсть.

Сім разів відмір, один раз відріж.

Той, хто чужий серед своїх, серед чужих своїм не стане.

Бо хотіли нових пригод

Бо їх пригнічувала рука

щоб здобути собі слави, а головне знайти безстороннього суддю

щоб удвох долати нові перешкоди

за правду

за сміх

за непокору

за злочин

бо немає на світі зброї, яка здолала б убити пальців

бо немає на світі зброї, яка здолала б убити добрий жарт і щирий сміх.

бо невидимі вороги сміялися та не могли влучити

бо пальці спритно ховалися від ворогів

що матимуть перевагу над ворогом

що бути невидимим дуже вигідно

що хто з ким бореться, той тим стає

що треба боротися частіше