Двокрапка у безсполучниковому складному реченні

Так і живу я нині: матері мову шаную, море, глибоке море, в рідному слові я чую.

Так тихо, так любо: так ніжно у полі.

Подивилась ясно: заспівали скрипки!

Карпатське сонце в небо йде повільно: світліє тиша між дерев глибока.

Мати рідна моя! Знай по бурі тяжкій перемога засяє дзвінка і лагідна.

Стоїш високо не будь гордим, стоїш низько не гнися.

Арфами, арфами ,золотими, голосними обізвалися гаї самодзвонними йде весна запашна, квітами, перлами закосичена.

Колись я думав що радощі – це путь у світ незнаний із моїх Покуть; тепер я знаю що радість – то дорога до яблунь, що в Стопчатові цвітуть.

Папір високої якості виготовляють із целюлози, отриманої хімічним способом дерев’яний брус ріжуть на дрібні тріски, які занурюють у хімічний розчин і нагрівають під тиском.

По городах була теж немала клопотнеча мазалися, білилися та прибиралися, готуючись уже до зими.

Дихнула перший раз весна поплив у повітря блакиттю золотавий сонячний човен.

З-поміж клекоту звичайних гармат і мінометів виразно чувся такий знайомий Максимові зловісний гуркіт „Катюш” батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько.