Драматична поема Лесі Українки «Бояриня»: аналіз образу, теми та проблематики

До доби Княжої Руси-України

До доби Руїни (друга половина XVII ст.)

До періоду Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького

До періоду перебування України у складі Австро-Угорської імперії

Прагнення збагатитися та здобути високий титул

Бажання служити рідній землі дипломатичним шляхом через «входження в довіру» до царя

Втеча від військової служби в українському козацькому війську

Зрада рідного батька та відмова від козацьких традицій

Обов'язковий елемент повсякденного московського боягузливого побуту

Зв'язок із рідним краєм, духовний опір асиміляції та тугу за Україною

Підкорення звичаям царського двору

Прагнення зайнятися ремісництвом задля заробітку

Її зачинили за рішенням московського суду через підозру у зраді

За московськими звичаями (теремним побутом) жінка була безправною та обмеженою у свободі пересування й спілкування

Степан забороняв їй виходити через ревнощі

Вона захворіла на невиліковну інфекційну хворобу

Вона втекла разом із братом Іваном назад в Україну

Вона звикла до московського побуту й стала справжньою бояринею

Вона важко захворіла від туги та душевного зламу й згасає далеко від Батьківщини

Вона загинула під час збройного повстання проти царя

Степан

Брат Оксани — Іван

Батько Степана — Ганна

Московський дяк

Проблема пасивності, угодовства та вимушеної конформістської зради власних інтересів

Нездоланна прірва між українською та московською побутовими й політичними культурами XVII ст.

Трагедія людини, яка втратила зв'язок із рідною землею та її боротьбою

Засудження османського поневолення та боротьба проти турецьких нападників

Утвердження ідеї, що особисте щастя можливе лише за умов повної відмови від національної ідентичності

Ідейне роздвоєння між патріотичним обов'язком та безвольною покорою царській владі

Схильність виправдовувати власну бездіяльність прагненням «вичекати кращого часу»

Безкомпромісна рішучість підняти збройне повстання у самій Москві

Глибоке почуття провини перед Оксаною та Батьківщиною за свою слабкість

Повне відречення від українських коренів та заперечення української культури

Обряд «поцілункового ритуалу» (почесного поцілунку з гостями за наказом господаря)

Повна відсутність свободи вираження думки та необхідність постійно чинити чолобитні (поклони)

Теремне самітництво й ізольованість жінок від суспільного життя

Можливість вільно навчатися в європейських університетах

Рівноправне становище чоловіка та жінки у родині