Діагностувальна робота. Літературне читання.
Навичка читання мовчки.
"Покинуте гніздо" (Іван Складанний).
Конструктор тестів
Діагностувальна робота. Літературне читання.
Навичка читання мовчки.
"Покинуте гніздо" (Іван Складанний).
Прочитай уважно питання та обери відповідні відповіді. Уважно виконуй роботу. Бажаю успіхів!
1
Прочитай текст мовчки протягом 2 хвилин, порахуй слова і запиши кількість прочитаних слів.
Покинуте гніздо
У Матросовому яру поросли густі, кулючі кущі терну. Усі чомусь їх обходять. А мені захотілось дізнатись, що між ними, адже дзвінко співає там якась голосиста пташка. Той спів не раз я слухав, а тепер не чути.
Розгорнув кущ, другий. Нічого, тільки кропива внизу жалка - попекла ноги. Розгорнув третій кущ, а перед моїм обличчям якась пташка як пурхне, аж душа заніміла.
Дивлюсь: гніздечко маленьке, а в нім - п′ятірко голубих, як намистинки, яєчок. Про свою знахідку я розповів Миколці.
- Не вигадуй, - зблиснули Миколчині очі. - Злови пташку, тоді повірю.
- Як зловити? Адже вона пташенят висиджує.
- Отож і зловити її в цей час найлегше, яєчок своїх вона не покине.
Послухав я Миколки. Став стежити за пташиним гніздечком.
Одного разу підкрався до куща, у якому звила пташка гніздечко, а вона сидить, ніби й не помічає мене. Простягнув руку й накрив долонею пташину. Аж тільки тоді вона затріпотіла з переляку. Але я, радий, що тепер доведу Миколці, пташку не випускав. Вона пручалася, щипала дзьобиком за пальці, а я забрав її та й поніс додому. А тут сусідський хлопець:
- Так ти - справжній живодер! - каже. - Покажи пташку батькові. Як на лихо, тут і батько підходить. Я до нього:
- А в мене ось пташка!
- Звідки вона в тебе? - не повірив батько.
Я й признався, де її зловив. Дісталося ж мені тоді на горіхи!
- Зараз же віднеси її до гнізда! Це ж мати, вона виведе маленьких пташенят, і її сім′я буде більша. Розумієш?
З великою досадою ішов я в Матросів яр. Ось і кущі терну. Садовлю пташину в гніздо, а вона - кулею в небо, більше я й не бачив її. Відбилася вона від свого гнізда. А блакитні яєчка так і пропали.
Тепер я не ходжу тією стежкою, що біля тернових кущів, але мені й досі щемлять пальці, які щипала пташка, вириваючись на волю. Так легковажно я її скривдив! Отже недарма кажуть: "Не слухай чужого розуму..." Я вже нікого й не слухаю. Хоч би там що!
З тих пір я ніколи не заглядаю в пташині гнізда, бо збагнув: то велика таємниця.
До якого жанру відноситься прочитаний твір?
2
Які кущі росли у Матросовому яру?
3
Що знайшов хлопчик у кущах терну?
Запитання №4 З однією правильною відповіддю
Запитання №5 На встановлення відповідності
Запитання №6 З вибором правильної відповіді у тексті
Запитання №7 З однією правильною відповіддю
Запитання №8 На послідовність
Рефлексія від 23 учнів
Сподобався:
Так: 23
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 20
Ні: 3
Потрібні роз'яснення:
Ні: 22
Так: 1