Давня українська література (підготовка до НМТ)

Уривок

«Послала нас Деревлянська земля, кажучи так:"Мужа твойого ми вбили, бо був муж твій, як той вовк, що обкрадав і грабував. А наші князі добрі є, бо пильно вони подбали про Деревлянську землю. Іди-но за нашого князя Мала"...»

узято з

Старослов'янське прислів'я «Хто не помститься – за того Бог не помститься» характеризує образ

Оберіть ПРАВИЛЬНЕ твердження

«Проте коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя – не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив». Це уривок з

Основний упорядник твору «Повість минулих літ» – це …

Оберіть НЕПРАВИЛЬНЕ твердження про «Повість минулих літ».

За жанром «Повість минулих літ» – це

«Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого…» – говорить

Персонажів цього пам’ятника згадано в

«І коли зійшлись обидва війська, кинув списа Святослав на древлян. Спис пролетів між вухами коня і впав коневі у ноги, бо Святослав був ще дитиною. І сказав Свенельд, воєвода батька його: «Князь уже почав. Ударимо ж, дружино, за князем!» І перемогли древлян», — написано в

В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про

Уривок «Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола гóрода ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами…» узято з твору

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Поезію написано за мотивами твору

Із «золотим словом» Святослав звертається до руських князів з метою

Сон Святослава, поразка русичів на річці Каялі, плач Ярославни – це епізоди твору, де є образ

Увідповідніть персонажа з твору «Слово про похід Ігорів» з висловлюванням, що належить цьому персонажеві.

Рядки «Іти за Дін чи не іти, / шоломом зачерпнуть води? / Схрестити меч свій харалужний на поклик бойовий і тужний?» (О. Лятуринська) суголосні з подіями у творі

Слова Олександра Довженка «О українська земле, як укривавилась ти! Ріки кров’ю поналивано, озера – слізьми та жалем. Байраки й переправи трупом запалися… Степи гнівом утоптано, та прокляттям, та тугою й жалем…»

перегукуються зі ставленням до рідної землі автора твору

На малюнку зображено героїню твору

Прилинути чайкою на край світу, щоб витерти милому «кривавії його рани на дужому його тілі», прагне

У «Слові про похід Ігорів» буй-туром (яр-туром) названо

«Хочу голову свою положити або попити шоломом з Дону», - заявляє герой «Слова про похід Ігорів»

На малюнку зображено епізод із твору

Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») йдеться в рядку

В уривку зі "Слова про похід Ігорів" "Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила" йдеться про

«…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», — так у «Слові про похід Ігорів» зображено

Затемнення сонця спостерігають персонажі твору

Чотири сонця у "Слові про Ігорів похід" символізують

Висловлення зі «Слова про Ігорів похід» «Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем» належить

У рядках

Бряжчить шабля о шолом,
Тріщать списи гартовані
В степу, в незнаємому полі,
Серед землі Половецької…

Тарас Шевченко згадує події, зображені у творі