Читання мовчки. УМ 7 клас

Уважно прочитайте текст
Коли з'явилася гривня?

Незалежно від своєї могутності чи слабкості, держави і їхні правителі завжди використовували гроші, щоб підняти власний престиж серед своїх васалів або сусідів. Гроші завжди з успіхом використовувалися практично в кожному скільки-небудь розвиненому суспільстві. Вигляд грошей (як правило, це були монети) може багато чого розповісти про держави та їхніх правителів. Крім того, аналіз складу монет і місць, де їх було знайдено, дає вичерпну інформацію про утворення політичних союзів, пересе­лення народів, про економіку, воєнну і політичну історію старо­давніх держав, яка без цього могла б і не дійти до нас.

Майже за 2 тисячі років, до появи монет у VII столітті до н. е., торгівля здійснювалась за допомогою зливків різних ме­талів. Спочатку це була мідь, яку використовували як гроші протягом тривалого часу (особливого поширення це набуло на Кіпрі), потім — свинець, але через те, що ці зливки були надто важкими, до того ж легко піддавались корозії, згодом їх за­мінили на срібні.

Перша валюта виникла, коли на зливки почали ставити пе­чатку, до певної міри гарантуючи тим самим їхню якість.

Грецький історик Геродот, який жив у кінці V століття до н. е., повідомляє, що лідійці, котрі мешкали на північному за­ході сучасної Туреччини, вважались першими людьми, що по­чали використовувати золоті та срібні монети і започаткували роздрібну торгівлю. У VI столітті до н. е. в Лідії жив цар Крез, його ім'я пов'язане з незліченним багатством. Саме він почав карбувати монети з чистого золота.

Незалежно від Лідії, срібні монети почали карбувати на грецькому острові Егіні. На ковадлі обов'язково вирізали зобра­ження черепахи, тому що мешканці острова особливо шанували бога Аполлона, а черепаха була його священною твариною.

Спочатку монети перебували тільки в місцевому обігу. Адже для того, щоб отримати визнання, монети повинні були мати на собі печатку особи чи організації, надійність яких не виклика­ла б ані найменшого сумніву. Кожна держава карбувала влас­ні монети з певними знаками або з ідеалізованими портрета­ми своїх володарів. Так, неподалік від лиману, де розливається Дністер-річка, у старовину стояло місто Тіра, а в ньому чеканили свої монетки, на одному боці яких був напис «TYRА», а на іншому — зображення риби, винограду, бика та інше. У Херсо­несі чеканили власні монети — срібні та мідні з зображенням богині Діви, оленя, бика. А на монетці давнього міста Феодосія було написано«ФЕОДО».

Найвідомішою срібною монетою Стародавнього Риму був денарій. Він важив 4,5 грама. Денарій поступово витіснив з обігу монети інших країн, що потрапили під владу римлян. Пізніше назва «денарій» перейшла до французької монети — «деньє».

В арабів це слово перетворилося на «динар». Іноді монети називали просто — «срібник».

З давніх-давен на тій землі, де тепер лежить Україна, жили племена прадавніх слов'ян — анти і венеди. Римські купці, що брали в них мед, віск, хутро, шкіру, давали взамін срібні денарії. Ці блискучі кружальця з металу подобалися жінкам, які прикра­шали ним свій одяг, а також робили з монеток намиста.

На Русі довгий час не було своїх монет. І тоді русичі виріши­ли для великих платежів пустити в діло зливки. Так в XI століт­ті з'являється київська гривня, у XII столітті — новгородська гривня, а потім чернігівська. У 1288 році волинський князь Во­лодимир Васильович наказав ливарям перелити в гривні срібні посудини зі своєї скарбниці.

Гривні мали різну форму, різну вагу і зовсім не були схожі на монети — то були гривні-зливки. Вони важили від 160 до 205 грамів. Ними розраховувалися лише князі, бояри та купці, тобто багаті люди.

Обіг київських гривень поступово почав припинятися в XIII столітті, а новгородська гривня дожила до ХY століття. У 1349 році польський король Казимир ІІІ захопив Галицьку і частину Волинської землі. На ринку зявилися польські, чеські й різноманітні західноєвропейські монети. У ХІІІ ст в Новгороді увійшло в житок слово «рубель», яке поступово змінило назву гривень новгородських. У ХУ ст рубель повністю витіснив з обігу гривню. (599 сл.)