Читання мовчки. Петриківський розпис

Прочитай текст:

Петриківський розпис зробив українських майстрів відомими на весь світ. Здавна петриківським розписом прикрашали одяг, посуд, музичні інструменти й навіть стіни будинків. Він захоплює химерними орнаментами, яскравими квітами й плавністю ліній. Художню основу петриківського малярства склали традиції декоративного розпису сільських хат. І хоча декоративний стінопис був поширений у багатьох регіонах України, саме село Петриківку (звідти походить і назва розпису) на Дніпропетровщині вважають місцем зародження цього виду мистецтва.

У розписі завжди переважали рослинні візерунки. Майстри створювали фантастичні образи квітів (айстр, жоржин, троянд, ромашок) та ягід, поєднували їх з образами птахів. Іноді малювали тварин і людей. Часто використовували образ казкового золотого птаха, який, за українською міфологією, приносить щастя.

Спочатку для своїх робіт май стри використовували лише природні барвники. Щоб отримати червоний колір, брали вишневий сік, зелений колір отримували з відвару листя, відтінки жовтого добували з лушпиння цибулі або кори. Із часом природні фарби, які не були довго вічними, бо швидко змивалися, витіснили акварель та гуаш.

Цікавими в мистецтві петриківського розпису є не тільки мотиви, а й інструменти. Найпростіше малювати пальцем. Квіти та ягоди можна створити, умочивши палець у фарбу й залишивши відбиток на папері. Але особливо пишаються майстри пензликом, виготовленим із котячої шерсті. Такий пензлик має надзвичайну еластичність і дає змогу намалювати найтонші лінії.

Петриківський розпис — один із приводів для гордості українців. Він має статус усесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Ця мистецька техніка з’явилася в XIX столітті й досі залишається візитною карткою України.