Кар’єра особистості століття
Народився 1963 року. Олімпійський чемпіон (1988 р.). Шестиразовий чемпіон світу. Володар 35 світових рекордів.
За цими сухими фактами – яскрава особистість, людина, яку не просто знають і шанують у світі як видатного спортсмена (першим у світі у стрибках із жердиною він подолав шестиметровий рубіж). Йдеться про людину, перед якою схиляються! Злітаючи високо вгору, він, звісно, падав униз, але жодного разу не втратив при цьому гідності. Підводився і знову вирушав... угору. Не тільки в спорті – у житті.
Як українець Сергій Бубка став легендою світового спорту? У легкій атлетиці чемпіонати світу мали періодичність, як і Олімпійські ігри: раз на чотири роки. Згодом проміжок скоротили до двох. Та от, Бубка перемагав у шести чемпіонатах поспіль. А якби вони відбувались, як у багатьох інших видах спорту, щороку?
Востаннє Сергій Бубка тріумфував у Афінах. Хто лишень не зазіхав на його гегемонію! Для декого Бубчині рекорди ставали примарним вогником, що спалахує й заманює необережних. Суперники серйозно готувалися до двобою з Великим. Багато галасу було навколо південноафриканця Оккерта Брітса. Кожен його успіх характеризувався як сміливий крок до висоти Бубки. Так, саме Бубки, а не висоти взагалі. Сам Оккерт мало не схибнувся на тій ідеї. Він навіть свого собаку назвав Бубкою, ось, мовляв, який я "крутий”! Крутизни вистачило ненадовго... Ні, не злетів Брітс у височінь. В Атланті не спромігся пройти кваліфікацію. Може, переоцінив власні сили?
У листопаді 2000 р. до своїх незліченних дипломів легкоатлет Сергій Бубка додав ще один – диплом Міжнародної федерації легкої атлетики у номінації "Блискуча кар’єра”. А вже в грудні йому влаштували урочистості в Україні – проводжали зі спорту. Так, великий Бубка більше не з’явиться в секторі із жердиною. Та він і надалі служитиме спорту. Його вибрано до Виконкому Міжнародного олімпійського комітету. Це теж ознака блискучої кар’єри: з останнього фінішу – на нову вершину.
Виявилося, що крім спортивного, видатний атлет має багато інших талантів. Це, мабуть, природно: якщо Господь когось обдаровує понад міру в одному, то водночас дає талант так би мовити загальний – талант життя. От тільки не кожному дано цей талант використати. Бубці, здається, дано.
Його визначна кар’єра – це й успішна комерційна діяльність у рідному Донецьку, зворотним боком якої є відчутна благодійність. Він не афішує ні першого, ні другого. Просто так живе: досягнув сам – допоможи іншим.
Визначна кар’єра – це й надійні тили. Вони в Сергія міцні. Дружина, двоє дорослих синів. Так, у кожного своє життя, але разом вони – єдина родина, котра пишається тим, що її прізвище – Бубка.
Без труда не буває й кар’єри. Хай тобі, читачу, не видається нав’язливим безкінечне повторення цього слова, як і безкінечне моє захоплення українським спортсменом. Адже Бубка – одна з найвизначніших особистостей століття, яке щойно минуло. Це особистість, котра сягне ще не однієї вершини і в столітті нинішньому (За В.Пожиловою; 465 сл.).