Аудіювання "Посієш вчинок - виросте звичка"

Прочитай текст. Дай відповіді на питання.

Посієш вчинок — виросте звичка

    Домовилися якось Андрійко, Михайлик, Оленка й Наталка провести разом неділю. Коли це почався дощ, і Наталка запросила всіх до себе додому.

     — Та ні, — каже Андрійко, — краще по домівках. Мені хочеться почитати.

    — У нас почитаєш, — мовила Наталка.

    — А мені вже їсти хочеться, — каже Оленка.

     — У нас поїмо, — відповіла Наталка.

    — А ми твоїм удома не заважатимемо? — питає Михаилик.

    — А їх нікого нема. У гості поїхали, — мовила Наталка.

     Зайшли в хату. Діти одразу почали роззуватися. Наталка побачила й каже:

     — Не треба. Гості заходять взуті.

     — Так у вас же прибрано, — каже Оленка.

     — Не біда, — мовить Наталка, — прибереться й ще.

     А хто прибирає в них, вона, бачте, не сказала!

     Все-таки ніхто Наталки не послухав. А коли зайшли до кімнати, задзвонив телефон.

    Кинулася Наталка до трубки і... І залунала весела розмова, бо дзвонила подруга. Наталка тільки махнула друзям рукою, мовляв, сідайте, чого стоїте.

    Посідали, та Андрійко довго не всидів. Підійшов до книжкової шафи, хотів книгу взяти. Наталка трубку відхилила й каже:

    — Ми тих книг не беремо... То для краси. Я зараз тобі сама якусь знайду.

    Та й знову в трубку защебетала:

    — А до мене саме друзі прийшли. Зараз буду пригощати пирогами, мама зранку Напекла. Шкода, що ти далеко.

     Довго ще Наталка розповідала своїй подрузі про гостей, про пироги, про те, як мама вчора поприбирала в хаті, що все аж блищить, і про кіно по телевізору, і про кактус на вікні, і про гусей надворі. Нарешті Наталка кладе трубку й каже:

    — Зараз з'їмо пирогів, вип'ємо соку. Добре?

     Діти кажуть «добре», та знову дзвонить телефон. Це вже інша подруга, але їй Наталка розповідає про те, що й першій. У перерві цієї розмови встигає загадати Оленці:

    — Принеси з кухні пироги, чашки, сік.

    — А чим застеляти стіл? — питає Оленка.

     — Ай, обійдеться, — мовила Наталка і знову допалася до телефону. А коли закінчила розмову, стіл уже був накритий і всі чекали Наталку.

    Тільки взялися до пирогів, як знов озвався телефон...

    Коли Наталка закінчила говорити, діти поїли пирогів, попили соку, прибрали після себе і збиралися вже йти додому.

    — Дякуємо, — мовили гуртом.

    Може, Наталка й сказала б їм: «На здоров'я», але знову озвався телефон. Вона тільки й мовила:

    — Це через нього у нас пропала неділя... 

Про що домовилися діти?

Куди запросила усіх Наталка?

Що зробили діти, коли зайшли в хату?

З ким увесь час розмовляла по телефону Наталка, коли у неї були гості?

Чого навчає нас ця історія?

Який жанр прочитаного твору?