Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?
Було це під осінь. Пташки відлітали у вирій. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.
— Найкраще мені буде у лісі,— думає пташечка. — Деревина має гарне, густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.
Першим ділом вона звернулась до берези.
— Прекрасна березо,— сказала пташечка,— у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках.
— Ні,— відповіла береза. — Ми тут у лісі маємо своїх лісових пташок, яким мусимо допомагати.
Пішла пташечка до дуба просити про допомогу. Дуб також відмовив їй. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.
Просила пташечки й інші дерева, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися високо у небо.
Аж тут почувся голос:
— Пташко, куди ти хочеш летіти?
— Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені,— відповіла пташечка.
— Тоді йди до мене,— сказала ялинка. — Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.
— І я тобі допоможу,— відізвався ялівець. Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.
Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялинки, а ялівець годував її своїми ягодами.
Одного дня подув вітер, заморозив листя. Усі дерева стали сумні, втратили зелені листочки.
— Чи можу я заморозити листя всіх дерев? — спитав вітер Мороза, який володів землею.
— Ні,— сказав зимовий цар. — З дерев, які дали бідній пташині притулок, не можна листків струшувати.
І від того часу з ялини, сосни, ялівцю не опадає листя. Стоять вони вічнозеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.
(273 слова)