Аудіювання.

Прочитай уважно текст.

За що мене лопухом прозвали

Якось мама принесла два величезні кавуни. Один вона зразу ж розрізала, а другий, що я ледве його підняв, сховала в комору.

«Як він може вирости отакий великий? — з подивом думав я. — Такого навіть Андрійко Джміль не виростить».

І тут у моїй голові, як блискавка, промайнула думка: «А що, коли прив'язати його хвостиком до якоїсь рослини в садку і сказати хлопцям, що сам виростив?»

Я взяв велетня на руки і вибіг у садок. Біля самого тину ріс зелений кущ якогось бур'яну. Листя в нього було таке велике, що під ним і мені самому можна було б від дощу заховатися...

«Оце і є те, що треба, — сказав я сам до себе, — якщо кавун великий, то й листя в нього повинно бути великим».

Я обережно поклав кавуна на землю, дістав з кишені зелену шовкову ниточку і прив'язав кавунячий хвостик до стебла так, ніби й справді він тут росте. І побіг до школи.

Біля турніка я зустрів хлопців з нашого класу. Вони обступили Андрійка, який щось їм плів про болгарський перець.

— Дрібниці все це, — перебив я Андрійка, — краще ходімо зі мною, побачите, якого я велетенського кавуна виростив.

— А ти не обманюєш? — з недовір'ям спитав Андрійко.

— Кажу тобі, ходімо подивимося, — образився я.

Через якусь хвилину ми були вже в садку.

— Ой, який же він великий! — скрикнула Оленка.

— І це ти сам виростив?

— Сам, звичайно.

Хлопці обступили кавун з усіх боків і сторопіло мовчали. Кавун справив на них неабияке враження.

Раптом біля нас з'явилася десятикласниця Галя.

— Подивися, якого Яшко кавуна виростив! — скрикнула Оленка. Я відчув, що серце моє ніби хтось смикає за ниточку.

— Хіба ж на лопухах кавуни ростуть? — посміхнулася Галя.

Вона відірвала стебло, за яке тримався хвостик, і показала всім, як він був прикріплений. Всі залилися сміхом. З тих пір мене прозивають Лопухом.

(294 слова) (П. Висікай)

Що принесла додому мама?

Що зробив Яшко з кавуном?

Що сказав Яшко своїм друзям?

Хто викрив Яшкову хитрість?

Встановіть послідовність подій