9 клас Контрольна робота. Пряма і непряма мова. Діалог. Цитати.

кома

тире

лапки

двокрапка

слова автора

розмова двох осіб

слова кожного учасника діалогу

пряма мова

кома

тире

крапка

лапки

Тато поцікавився чи я всі уроки зробив.

Сину ти всі уроки зробив поцікавився тато.

Тато попросив сина зробити уроки.

Тато поцікавився сину ти всі уроки зробив

„П”, – а.

А: „П!”

„П, – а: – П!”

„П, – а, – п!”

А: „П”

„П, – а: – П”.

„П – а, – п”.

„П!,” – а.

першій

другій

третій

четвертій

"Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі, – тут, мабуть, сильніший дощ пройшов..."

Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: «Ще хтось молоти під’їхав. І ночі не доспав".

«Не чуєш, як літо пішло нашим народом?» – дивується мати.

«Михайле, ти ще не в хаті? – гримнув з катраги дід, – гляди: перепаде нам обом за лебедів!»

Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена

Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут?

Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій

Сам до себе говорив Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Аскольд ствердив, що й Людмила так про це говорить.

Аркадій Петрович зацікавивсь, чи почали сіно возити.

Мати питала в Лавріна, чи гарна хата в його Мелашки.

Вишлевич зупинив пана Юзефа і запитав, а де Юлія?

непряма мова

пряма мова

діалог

цитата

Панас Мирний писав, що «головна функція мови – комунікативна».

В. Криценко поставив дуже важливе питання: «Хто ми в світі без рідного слова?»

Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі.

«Кожній освіченій людині треба вдумливо ставитися до слова, - писала Є.Чак»

Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.

Чіпка думав, що мати моя грішна, бо вона мене била малого.

Катерина сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.

Микола сказав батькам, що я не хочу сватать Варки.

"Дякую панове! — сміючись відповів Богун. — Лазня непогана!»
«П! — а. — П!»

«Се твоє поле?» — боязко спитала вона Чіпку.
«П ?»,— а.

Коли батько сказав, що мене прийняли у другу групу, мати одразу сумно повторила своє: «І що тільки буде з цієї дитини?»
«П»:— а ?.

"Голова за булаву? — глузливий сміх дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя. — Мала плата, ясновельможний пане, за голову Хмельницького».
«П?» — а.— «П».

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї.