1
Сміттєспалювальний завод Шпіттелау (м. Відень, Австрія) щорічно переробляє близько 250 000 тонн побутових відходів для виробництва екологічно чистого опалення та електроенергії і є справжнім витвором мистецтва. У Шпіттелау використовують термічну переробку відходів. Процес згоряння контролюють, а вдосконалена технологія очищення димових газів запобігає завданню шкоди довкіллю, оскільки внаслідок спалювання відходів масою 1 т утворюється вуглекислий газ СО2 масою 1,1 т.
Шлак, який одержують під час спалювання твердих відходів, застосовують у будівництві як наповнювач для бетону. Очищену ж воду скидають у канал Дунаю.

2
Чому варто сортувати і переробляти сміття? Наведіть 3 аргументи.
3
Обчисліть масу (т) вуглекислого газу СО2, який потрапляє в атмосферу внаслідок спалювання відходів на заводі Шпіттелау упродовж одного року.
Дано:
Маса відходів за рік (m відходів) = т
Утворення CO2 з 1т відходів = т
m(CO2) = х = т
4
Обчисліть кількість дерев, які потрібно посадити, щоби вони за рік поглинули весь вуглекислий газ, масу якого ви обчислили в попередній задачі. Візьміть до уваги, що одне доросле дерево засвоює за рік вуглекислий газ масою 20 кг.
Дано:
Загальна маса CO2 за рік = т = кг
Поглинання CO2 одним деревом за рік = 20 кг
N = : = дерев
5
У складі команди юних інженерів-дослідників ви реалізуєте шкільний проєкт «Чиста вода – основа життя». Вам доручили змоделювати систему очищення стічних вод сміттєспалювального підприємства.
Під час роботи підприємства утворюються стічні води, що містять:
тверді частинки (пісок, будівельний матеріал…);
попіл;
розчинні у воді сполуки.
Визначте послідовність етапів очищення стічних вод:
дистилювання
відстоювання
фільтрування
6
Доберіть необхідне обладнання з-поміж наведеного на рисунках для кожного етапу очищення стічних вод. Зверніть увагу, що деяке обладнання можна використовувати на різних етапах очистки.

Відповідь:
І етап очищення: , , ,
ІІ етап очищення: , , , ,
ІІІ етап очищення: , , , , ,
7
Прочитайте опис ситуації, наведений нижче, і виконайте завдання. Перед початком завдань уважно читайте інструкції до виконання.
Хімія бенгальських вогнів
Бенгальські вогні, а саме їхнє яскраве мерехтіння, є незмінним атрибутом свята. Чи відомо Вам, які хімічні речовини спричиняють таке явище?
Бенгальська суміш складається з чотирьох головних компонентів: барій нітрату, декстрину, порошкуватих магнію, алюмінію та заліза. Декстрин, тобто просмажений крохмаль, використовують як органічний клей. Його змішують з іншими інгредієнтами, суміш наносять на дротики та висушують. За нагрівання барій нітрат розкладається з утворенням кисню. Кисень реагує з магнієм та залізом: магній горить яскравим білим світлом, а залізний порошок, загоряючись, утворює безліч іскор. Варто пам’ятати, що температура горіння бенгальського вогню достатньо висока, тож під час його використання потрібно бути обережними.
Відповіді
1. Запишіть хімічні формули речовин:
магній -
залізо -
барій нітрат (якщо формула речовини читається так: барій ен о три двічі) -
кисень -
алюміній -
2. Розподіліть речовини бенгальської суміші на (назви речовин пишете українською мовою, а не формулами):
прості - , , ;
складні - ,
10. Розподіліть прості речовини, які згадуються в тексті, на:
метали - , , ;
неметали - .
УВАГА! Назви речовин у відповіді записуєте за порядком,за яким вони згадуються у тексті.
8
Позначте, взявши до уваги фізичні властивості металів, ТРИ властивості, притаманні і магнію, і залізу, і алюмінію.
9
Проста речовина кисень утворена двома атомами Оксигену. Із запропонованих схем оберіть модель атома Оксигену та модель йона Оксигену.

Відповідь:
Модель атома Оксигену – це [1, 2, 3, 4, 5] .
Модель йона Оксигену О2- – це [1, 2, 3, 4, 5] .
10
Напередодні новорічних свят двійнята Михась та Катруся придбали бенгальські вогні й вирішили експериментально перевірити, чи виконується закон збереження маси речовин (який вони вивчали на хімії) під час їхнього горіння. Для проведення досліду підлітки підготували електронні терези, бенгальські вогні (маса кожного становить 4 г) і запальничку. Вони експериментували з трьома бенгальськими вогнями: почергово підпалювали їх по одному, визначали їхню масу по завершенню горіння та фіксували її в лабораторному журналі: m1=3,1 г, m2=3,2 г, m3=3,0 г.
Завдання:
Обчисліть середню масу твердого залишку після горіння одного бенгальського вогню та середню втрату маси.
Визначте у відсотках, на скільки зменшилася маса бенгальського вогню в результаті горіння.
Поясніть з хімічної точки зору, чи порушується в цьому експерименті закон збереження маси речовин. Чому маса залишку виявилася меншою за початкову масу?
Відповіді:
Середня маса залишку — г
Середня втрата маси — г
Маса бенгальського вогню зменшилася на %
Закон виконується. Втрата пояснюється виділенням та диму у систему під час .
11
Перетворіть схеми реакцій, що відбуваються під час горіння бенгальських вогнів, на хімічні рівняння.
А барій ен о три двічі → барій ен о два двічі + кисень↑
Б барій ен о три двічі → барій о + ен о два↑ + кисень↑
В магній + кисень → магній о.
Г залізо + кисень → ферум три о чотири.
Д алюміній + кисень → алюміній два о три.
Відповіді:
А. ( ) = ( ) + ↑
Б. ( ) = + + ↑
В. + =
Г. + =
Д. + =
УВАГА! Коефіцієнти та індекси пиши разом із символом хімічного елементу, біля якого вони записуються, в одну комірку
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0