Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників ЗДО і ЗЗСО за новим профстандартом
»
Взяти участь Всі події
Статті
4898
5 квітня 19:40

Зустріч з першачками: поради вчителям у підготовці до 1 Вересня

Вчителька початкових класів поділилась власним досвідом роботи з майбутніми першачками та їх батьками.

Перший клас – це щось нове, як для дітей та їх батьків, так і для вчителів. Це ніби нова книга, яка розпочинається з порожнього білого аркуша і поступово наповнюється.

Такою книгою для дітей є перший клас, адже вони ступають на наступну сходинку свого життя. І саме під час цього непростого кроку поряд повинна бути людина, яка подасть руку та поведе новоспечених школяриків у світ знань. Ця людина – перша вчителька. З однією із таких вчительок поспілкувались журналісти «Всеосвіти».

Вчителька початкових класів НВК 143 Оболонського району міста Києва, вчителька-методистка вищої категорії та тренеркаНУШ Дихтієвська Олена розповіла як підготуватися до такої хвилюючої й довгоочікуваної зустрічі з наймолодншими школярами.

Пані Олена має педагогічний стаж 26 років, вона безмежно любить дітей та свою роботу. Тому педагогиня радо поділилась своїм досвідом щодо того, як підготуватися до зустрічі з першачками та як провести 1 Вересня так, щоб воно на все життя запам'яталось дітям та їх батькам.

«Всеосвіта»: Як ви вважаєте, потрібно весь клас запрошувати на декілька ознайомчих занять до початку навчання чи краще познайомитись одразу 1 Вересня?

Олена Дмитрівна: Наразі, у гімназії, де я працюю, вчителі з дітьми до Першого дзвоника не зустрічаються. На мою думку, набагато краще раніше організувати зустріч, адже, коли у школі спокійно, немає галасу та великої кількості учнів, було б чудово познайомити майбутніх першачків із закладом, влаштувати різні квести тощо. Наприклад, знайти свій кабінет за тією кулькою, яку тримає вчитель або просто ходити з дітьми по школі за певним маршрутом.

Звичайно, для дітей це буде цікаво та захопливо й на все, що відбуватиметься, вони дивитимуться з широко відкритими очима. І тоді діти 1 Вересня йтимуть не у якесь невідоме місце, до незнайомої «тьоті», а до своєї вчительки.

Як на мене, однієї зустрічі буде достатньо для того, щоб викликати інтерес у дитини й позбутися страху невідомості. Водночас День знань пройде більш організовано, спокійно й діти будуть інакше налаштовані, це так звана психологічна допомога дитині почати комфортно навчатись з першого дня.

Але якщо це не заведено у школі, то все можна надолужити 1 Вересня.

«Всеосвіта»: Якими методами та прийомами чи методичними матеріалами варто користуватись під час підготовки до знайомства з першачками?

Олена Дмитрівна: Перший урок кожен вчитель проводить по-своєму, проте під час підготовки варто обов’язково спиратись на досвід дітей. Якщо Першого вересня весь урок говоритиме постійно вчитель, то діти відчуватимуть себе так, ніби їх не вислухали, оскільки вони зараз сучасні і хочуть говорити, а не слухати.

Вони як глечики з інформацією і готові у цей момент ділитись нею та говорити про все, що завгодно.

Проте є й інші дітки, які навпаки замикаються в собі, таким дітям треба час на те, щоб познайомитися, звикнути, а уже потім розпочати спілкуватися.


Саме тому, першу зустріч з учнями треба провести так: вчителю варто насамперед розповісти про себе цікаву інформацію, наприклад, поділитися життєвою історією про те, як вперше він сам пішов до школи. Після цього діти зможуть заспокоїтись, трішки розслабитись та відчуватимуть, що вчитель – це частина їхнього колективу.

Зараз є дуже багато ігор на знайомство з дітьми і всі вони різноманітні, їх можна використовувати як за партами, так і скористатись іншим місцем у класі. Це може бути й коридор (у разі якщо ми зустрінемось до 1 вересня), й місце відпочинку, де лежить килимочок.
Але обов’язково повинна бути рухова активність, під час якої діти зможуть показати свою спритність.

Також 1 Вересня треба обов’язково ввести правила, за якими працюватиме колектив, це допоможе дітям відчувати себе частиною команди. Ці правила обов'язково прописуються або позначаються символами та їхня наявність допомагає дитині відчути себе школярем.

Зазвичай після першого дня у школі я раджу дітям ділитись з дорослими своїми враженнями про цей день. Перед батьками постає завдання записати все зі слів дитини, тобто бути слухачем і наступного дня ці роботи передати вчителеві. Все це вчитель складає у перше портфоліо і в кінці року, а потім вже у кінці четвертого класу, діти перечитують свої враження від першого дня у школі. Єдине, що варто попросити батьків не редагувати – як діти говорять, так і записувати. 

Ще дуже важливо під час першої зустрічі познайомити дітей один з одним, щоб кожна дитина познайомилась з більшою кількістю однокласників. 

«Всеосвіта»: Як вчителям підготуватись до першого уроку у першому класі?

Олена Дмитрівна: Насамперед підготовку потрібно розпочинати з батьківських зборів, і провести їх варто перед зустріччю з дітьми.

На перших зборах батьки заповнюють спеціальну анкету, де вказують інформацію про дитину, яку повинен знати вчитель, особливості здоров’я та психологічного стану і те, на скільки важко буде дитині адаптуватися у школі.

Також після перших батьківських зборів, дорослі вже можуть повідомити дітям, хто зі знайомих навчатиметься у їхньому класі. Це може стати додатковою мотивацією для дитини, щоб прийти першого вересня з гарним настроєм до школи.

Вчителям варто просити допомоги у батьків, адже зазвичай батьки першокласників дуже готові допомагати. Втім, часто вони можуть тривожитись навіть більше, ніж діти.

Потрібно залучати батьків до активної роботи, до оформлення класу. Без трикутника – діти, батьки, вчителі – у початковій школі, особливо у першому класі, точно не впоратись.

На батьківських зборах вчитель може попросити, щоб на першу зустріч зі школою кожна дитина принесла улюблену іграшку. Познайомитися дітям допоможе гра «Про мене найкраще розкаже моя іграшка». Тобто про дитину розповідає буцімто її іграшка, а не вона сама. 


«Всеосвіта»: Як оформити клас до візиту школярів?

Олена Дмитрівна: Наразі до оформлення освітнього простору є певні вимоги. Я була тренером вчителів по НУШ і відповідно знайомила їх з цими вимогами.

Насамперед – це осередки: стаціонарні та мобільні, ємкості для зберігання навчальних матеріалів як обмеженого доступу, так і відкриті для учнів.

У класі потрібно виділити місця для групової та індивідуальної роботи, крісло автора, куточок усамітнення та місце для читання улюбленої книжки.

Необхідні мобільні стенди «Щоденні новини», «Правила класу», «Коло вибору», «Стіна слів».

Правила повинні бути не нав’язаними вчителем, а складені спільно з дітьми, які потім з’являтимуться на стіні або фліпчарті.

Багато місця треба й для дитячих робіт, втім, ці роботи теж не можна експонувати безладно, накопичуючи на всіх поверхнях стін та меблів. Такі виставки потрібно весь час змінювати: виставляти нові роботи, прибирати попередні, адже з психології ми знаємо, що якщо певна інформація висить на стіні, то через деякий час діти її не помічають.

Також у класі повинна бути шкільна бібліотечка, оскільки кожна дитина має отримувати задоволення від читання.

До прикладу, у нашому класі є спеціальна стіна для щоденних новин, яку діти постійно заповнюють: пора року, місяць, день тижня, число, тема тижня, тема дня та дитина дня. Ця інформація використовується на ранкових зустрічах та протягом дня.

Оформлювати клас треба яскраво, але не занадто. Звісно всі стенди та осередки постійно оновлюватимуться та доповнюватимуться.

«Всеосвіта»: Чи відрізняється рівень знань у дітей, які ходили до дитсадків від тих, які не відвідували дошкільні заклади освіти?

Олена Дмитрівна: Якщо говорити про знання, то я не вважаю, що саме знання залежать від того чи ходила дитина у дитсадок чи ні, тому що є батьки, які дуже переймаються підготовкою дитини до школи. Однак ми говоримо не стільки про педагогічну підготовку дитини, скільки про психологічну й соціальну.

Без соціуму дитина не підготується до школи, майбутній школяр повинен зрозуміти, що у класі він буде не сам, а крім нього буде 20-25, а то навіть і 30 учнів. І варто зрозуміти як поводитись, коли педагог звертається до всіх, а коли особисто до одного учня. Дитині потрібно вміти не просто слухати, а чути, розуміти та виконувати інструкції.

Крім того, треба ще й вміти контактувати з іншими дітьми, адже на уроках часто використовується колективна робота. Якщо дитина одна у родині, то вона повинна розуміти, що не буде все так комфортно, як вона хоче, оскільки вона тепер у колективі, де всі діти різні.

Якщо дитина одна в родині та не ходила в дитячий садочок, то вона потрапляє в зовсім інше середовище. І, наприклад, коли учні ненароком зіштовхнуться, то одні на це навіть не звернуть увагу, а для інших це буде трагедія. І саме в таких випадках варто дітей вчити правильно ставитися до ситуацій. 

Я вважаю, аби дитині було легше освоїтись у закладі освіти, потрібна певна школа розвитку чи група тимчасового перебування, яка діє при садочках та привчає дітей до колективу.

«Всеосвіта»: Якими іграми/вправами для знайомства першачків з учителем та однокласниками ви могли б поділитися?

Олена Дмитрівна: Сучасні батьки приходять до школи і вже володіють інформацією про НУШ, про навчання в ігровій формі. Тому я раджу вчителям на перших батьківських зборах провести знайомство з батьками у ігровий спосіб: запропонувати їм такі ігри, в які гратимуть діти на уроках. У такий спосіб батьки зрозуміють, що це навчальні ігри, а не лише розваги. 

Водночас вони зрозуміють і те, що самі теж роблять помилки, десь не дослухали завдання, були неуважні. Після цього варто зазначити, що діти теж тільки навчаються і мають право на помилки й у цій ситуації дітям ще важче, аніж батькам.

Головне наголошувати на тому, що це гра, але у школі ми будемо не просто грати для емоцій, а гратимемось, щоб навчатися.

Ігри, які можна використовувати 1 Вересня:

«Сніговий ком» – правила гри полягають у тому, що перша дитина називає своє ім’я, друга – ім’я попередньої дитини і своє, третя – два попередніх імені та своє, й так далі.

«Два береги» – гра, коли діти стають за двома протилежними лініями, а вчитель посередині. Вчитель, як ведучий, пропонує різні завдання, наприклад, за одну лінію йдуть діти, які люблять малювати, а за іншу, ті, які люблять майструвати. Відповідно, діти по команді мають перебігти та ставати на свої місця.

Питання можуть бути різними: хто любить морозиво, а хто цукерки; хто любить собак, а хто котів. По-перше, вони рухаються, по-друге, знайомляться один з одним, і по-третє – розуміють, що вони однакові, але в той же час різні. Така гра допоможе дітям знайти друзів зі спільними інтересами.

Можна також використати гру «Руханка». Наприклад, за хвилину дітям потрібно привітатися з якомога більшою кількістю дітей. Втім, на початку гри слід домовитись про те, у який спосіб вони вітатимуться. Якщо діти будуть мобільні, комунікуватимуть один з одним, то вони отримають безліч емоцій та навчаться спілкуватися.

Для того, щоб діти навчились зосереджувати свою увагу на вчителеві, є чудова гра «Дзеркало», коли школярі повторюють рухи педагога. Якщо це перший клас, то рухи повинні бути простими: міміка, посмішка, гримаса, можуть бути також кумедні рухи.

«Ідемо в похід». Завдання гри – назвати своє ім’я та річ, яка необхідна у поході і яка розпочинається на першу літеру імені дитини.

«Галасливі тезки». Така гра дуже підходить для того, щоб познайомитись, адже кожній дитині цікаво, кого звуть так, як і її. А тих дітей, у кого інше ім’я можна виділити, щоб вони не ображалися на інших.

«Всеосвіта»: Які б поради Ви дали батькам першачків?

Олена Дмитрівна: Насамперед варто заспокоїтися самим та заспокоїти дітей. Є такі батьки, які знають про особливості своєї дитини й приводять її до школи індивідуально, щоб раніше познайомитися з учителем.

Батькам майбутніх першокласників я б порадила:

  • обов'язково варто бути на позитиві, оскільки дитина має відчувати підтримку і пам’ятати про те, що навчання є навчання і не робить помилок тільки той, хто нічого не робить, адже помилки це нормально, на помилках ми вчимося;

  • не треба чекати результату одразу, варто йти маленькими кроками;

  • варто заздалегідь скласти режим до 1 Вересня і постійно його дотримуватись;

  • підтримувати статус школяра, а не лякати дитину школою, адже Першого вересня дитинство не закінчується. У разі якщо дитині важко відірватися від мами, то для того, щоб вона відчувала та розуміла, що мама поруч, можна їй дати амулет, іграшку тощо.

  • відповідати на всі запитання, підтримувати пізнавальний інтерес дитини до всього і не боятися звертатися по допомогу до фахівців: вчителя чи психолога. У мене такий девіз: «Якщо ти хочеш, щоб вирішилась проблема, її треба озвучити, тоді знайдеться спосіб її вирішення».

Батькам ще дуже важливо пам’ятати про те, що в житті дитини з’явиться важлива для неї людина – вчитель. Проте буває так, коли деякі батьки можуть дитину приревнувати до вчителя, адже коли педагогиня щось сказала, то це не обговорюється. У таких випадках я кажу: якщо раптом ввечері виникає певна суперечка, телефонуйте, вмикайте динамік і будемо розв’язувати цю проблему разом.

Треба зрозуміти, що вчитель для дитини авторитет, і якщо цей авторитет буде втрачено, то навчатися буде дуже важко. Саме тому, не варто ні в якому разі цей авторитет руйнувати, а навпаки підтримувати думку дитини про свого вчителя: «Вчитель-напарник, завжди допоможе».

Якщо ви навіть з чимось не згодні, проговорюйте це наодинці з учителем, без дітей.

Я впевнена , якщо з позитивом поставитись до навчання, вірити, що у школі на дитину чекають люди, які хочуть допомогти і працюють заради неї, шкільне життя буде цікавим та незабутнім.


Фотоматеріали надала Олена Дихтієвська

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Читайте також: