Жінки в науці. Про кого розказувати дітям

На жаль, й нині можна почути, що про жінок в освіті говорять мало, бо їх там немає. Проте й історія, й сучасність говорять інше. Ми дібрали для вас лише кілька відомих жінок-науковиць, про яких варто говорити! Та цей перелік, звісно ж, значно більший.

Гіпатія Олександрійська (350 – 415)

Гіпатія займалася філософією, математикою та астрономією. Вона також відома як винахідниця. Гіпатія створила різні астрономічні прилади: пласка астролябія — прилад для визначення широт і довгот в астрономії, яка використовувалася для визначення знаходження Сонця, зірок та планет, а також планісферу — зображення небесної сфери на площині, на якій можна обчислювати захід і схід небесних світил. Також вона розробила ареометр — прилад для визначення густини рідини.

Крім того, вона була талановитою викладачкою. До Гіпатії в Александрію приїжджали вчитися люди з різних країв світу.

 


Єлена Лукреція Корнаро Піскопія (1646 – 1684)

Вона займалася філософією та математикою та стала першою жінкою у світі, яка здобула докторський ступінь. Ще в юнацтві вона проаналізувала праці Арістотеля та написала на їх основі дисертацію. Лукреція стала також членкинею декількох європейських академій наук та Колегії філософів і медиків університету Падуї. Однак всі її здобутки так і не допомогли їй отримати рівне місце в колі науковців серед чоловіків – викладати їй не дозволяли.

 

 


Лаура Бассі (1711 – 1778)

Бассі стала першою жінкою-професоркою фізики в університеті в історії Європи. Вона була завзята у своїй роботі та не зважала на жодні перепони для жінок в період Просвітництва. Вже у 21 рік її обрали професоркою анатомії Болонського університету, а через два роки їй було доручено кафедру філософії. Щоб продовжити свою академічну кар'єру, учена подала заявку на звання доктора наук. Тоді ж вона захистила дисертацію, отримала звання докторки наук та професорки фізики.


Марія Ґаетана Аньєзі (1718 –1799)

Марія була першою професоркою математики. Крім того, вже в 11 років добре володіла шістьма європейськими та єврейською мовами. Вже у 20 років вона під час публічних диспутів захистила 191 філософську тезу. Водночас опубліковано її першу наукову працю – «Філософські розмисли». Марія почала серйозно займатися математикою і за десять років оприлюднила працю «Основи аналізу» - одну з важливіших праць в галузі на свій час. У 1790 р. вчена першою в історії дістала звання професорки математики Болонського університету, однак викладати їй так й не дозволили.


Софія Василівна Ковалевська (1850 –1891)

Відома у всьому світі математикиня. Математичні здібності Софії відзначали ще в її дитинстві. Проте її батько був проти того, щоб дівчина здобувала освіту закордоном. Уклавши фіктивний шлюб, щоб позбавитися батьківської опіки, у 1869 році вона вступила до Гейдельберзького університету та завершила освіту в університеті Берліна. У двадцять чотири роки рада Геттінгенського університету надала Софії Ковалевській ступінь докторки філософії з найвищою відзнакою заочно, тобто без екзамену і диспуту. Згодом вона здобула місце професорки у Стокгольмському університеті. Світову славу Ковалевській принесла її фундаментальна праця "Обертання твердого тіла навколо нерухомої точки", що наблизила наукову спільноту до розв'язання цієї проблеми.


Марія Склодовська-Кюрі (1867 – 1934)

Мабуть, одна з найвідоміших жінок в галузі науки. Не тільки через її здобутки, на жаль, а й через її трагічну долю. До того ж, Марію Кюрі ледь не найчастіше згадують, коли говорять про жінок в науці (та нерідко згадують лише її). Вона перша оголосила про можливість існування нового, сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. Її чоловік П'єр відмовився від власних досліджень, щоб допомагати Марії, і в тому ж році вони оголосили про існування двох радіоактивних елементів: полонію і радію. Подружжя Кюрі відзначило дію радію на людський організм і висловили припущення, що радій може бути використаний для лікування пухлин. Їх було нагороджено медаллю Деві й відзначено Нобелівською премією з фізики разом з Антуаном Беккерелем. Марія Кюрі написала «Трактат про радіоактивність» і була нагороджена ще Нобелівською премією з хімії.


Тетяна Афанасьєва (1876 – 1964)

Майбутня знавчиня термодинаміки народилася в Києві. Золота медаль в гімназії, золота медаль на Вищих жіночих курсах не вдовольнили її й вона пішла далі – вступила в Ґьоттингенський університет, перший університет Європи, що дозволив жінкам бути вільними слухачками.

Науковиця зробила помітний внесок у розвиток теорії подібності: вона вивела дві основні теореми цієї теорії для випадку подібності будь-яких явищ природи й в основному завершила створення основ цієї теорії.

Крім того, вона підготувала працю про статистичне розуміння механіки. Дослідниця переосмислила другий закон термодинаміки й доповнила класичну термодинаміку чотирма аксіомами. Афанасьєва працювала в багатьох вищих школах – читала курси з методики викладання точних наук. У 1927–1929 рр. вона була єдиною жінкою, що викладала в Кримському університеті.


Олена Курило (1890 – після 1946)

Українська мовознавиця, діалектологиня, авторка підручників з української мови. Лінгвістка досліджувала діалекти, синтаксис та фразеологію. Та ледь не найбільшою працею її життя стало формування української наукової термінології. Вона розроблювала терміни в галузі медицини, природознавства, ботаніки та анатомії.

У 1938 р. Олена Курило була заарештована й засуджена до 8 років таборів. Її звинувачували в належності до «українського контрреволюційного націоналістичного підпілля». Її відправили відбувати термін покарання в Караганді.

5 жовтня 1946 р. Ольга Курило вийшла на волю. Подальша її доля не відома.


Ірен Жоліо-Кюрі (1897 – 1956)

Донька видатних учених Марії та П’єра Кюрі. Вона вчилася в кооперативній школі, що організувала її матір, а згодом дівчина вступила до Сорбонни. В роботі вона так само, як й мати, скооперувалась зі своїм чоловіком. Разом вони відкрили штучну радіоактивність та зробили прорив в цій галузі. Згодом подружжя синтезувало багато нових елементів, і в 1935 вони отримали Нобелівську премію з хімії.


Барбара Макклінток (1902 – 1992)

Барбара займалася цитогенетикою, тобто вивчала будову і функціювання хромосом. Свої дослідження вона проводила переважно на кукурудзі. Барбара розробила метод візуалізації хромосом клітин цієї рослини. А згодом вона розробила теорію, яка пояснює репресію й експресію генетичної інформації при передачі від одного покоління до іншого на прикладі кукурудзи. Саме за відкриття транспортних елементів геному (що переносять інформацію), вона отримала Нобелівську премію з фізіології та медицини.


Ґрейс Гоппер (1906 – 1992)

Американська вчена в галузі комп'ютерних наук та контрадміралка військово-морських сил США. Вона працювала над тим, щоб зробити використання комп’ютерів простішим. Ґрейс вірила, що якби програмування базувалось більше на мові, аніж на основі машин, могло б бути більше програмістів. І в 52 роки вона розробила мову програмування, що отримала назву FLOW-MATIC. На її основі була заснована абсолютно нова мова програмування Кобол.
Крім того, Гоппер була військовослужбовицею. Вона записалася до армії ще в часи Другої світової війни, й несла службу до 1986 року. У 1970-х роках Гоппер переконала Міністерство Оборони замінити великі централізовані системи мережами невеликих комп'ютерів, які знаходились в різних місцях, щоб будь-який користувач на будь-якому вузлі мережі мав доступ до спільних баз даних.


Марі Тарп (1920 – 2006)

Американська геологиня та океанічна картографка. Марі Тарп була однією з перших жінок, яка працювала в геологічній обсерваторії Ламонта. Її робота була вкрай складною – важко досліджувати дно океану, коли тебе не беруть на корабель, бо «жінка на кораблі – до нещастя». Та Марі все ж виборола право на свою діяльність. Вона працювала разом з Брюсом Хеззеном – саме він виконував роботи в полі. Разом вони розробили першу наукову карту дна Атлантичного океану. Марі Тарп заклала основи сучасної теорії тектоніки літосферних плит і дрифтової гіпотези, що означали революцію в науці про Землю.


Віра Рубін (1928 – 2016)

Віра була американською дослідницею в галузі астрономії. У 1948 році Рубін не взяли в магістратуру Принстонського університету, бо аж до 1975 року туди не приймали жінок. Проте вона вступила в Корнелльський університет, де вивчала астрономію і фізику, а потім отримала ступінь доктора філософії в Джорджтаунському університеті.

Одне з головних досягнень Рубін - виявлення розбіжностей між передбаченим кутовим рухом галактик і спостережуваним рухом під час вивчення кривої обертання галактики. Це явище отримало назву «проблема обертання галактики». Рубін довела, що аномалії в русі галактик пов'язані з темною матерією, яка складає понад 90% маси всесвіту. Це був прорив у світі науки, проте відкриття дослідниці були визнані далеко не відразу. Колеги-чоловіки розкритикували роботи Рубін, вважаючи, що вона помилилася в розрахунках, бо отримані результати не відповідали законам Ньютона.


Радія Перлман (1951)

Американська програмістка і мережева інженерка. Вона створила Spanning Tree Protocol (STP, протокол кістякового дерева). За це Радія отримала прізвисько «Мати Інтернету», бо протокол STP зробив можливою появу масових мереж з використанням технології Ethernet.

Крім того, вона розробила дитячу версію навчального робототехнічної мови LOGO під назвою TORTIS. Це стало основою подальшого розвитку навчального програмування.

 

 

 


Софі Вілсон (1957)

Провідна британська вчена у сфері комп'ютерних технологій. Ще студенткою вона розробила мікрокомп’ютер, який стали використовувати в сільському господарстві.

У 21 рік Вілсон приєдналася до Acorn Computers та розробила пристрій для запобігання появи іскор у слот-машинах. Під її керівництвом команда вчених розробила мову BASIC для персональних комп’ютерів. Софі Вілсон створила також Acorn RISC Machine – унікальний чип спрощеної конструкції. У дещо зміненому вигляді цей винахід нині використовують у більшості планшетів і смартфонів. 


Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія

Вчена та винахідниця з Пуерто-Ріко. Вона працювала із енергетичними системами розвитку «довгого циклу життя-нікель-водневих батарей». В ході своїх досліджень, Ольга винайшла нікель-водневий акумулятор із тривалим терміном служби. Цей винахід згодом стали використовувати на Міжнародній космічній станції, і це вирішило проблему живлення на МКС. Нині пані Ольга - технічний директор науково-дослідного центру імені Ґленна при НАСА.

 

 


Енн Цукамото

Енн Цукамото працює над виокремленням стовбурових клітин. Патент вона отримала ще у 1991 році. Її праця допомогла іншим вченим зрозуміти, як працює кровоносна система у людей, хворих на рак. Можливо, це допоможе винайти ліки від онкологічних захворювань.
Пані Цукамото надалі досліджує ріст стовбурових клітин. Спільно з колегами вона вже запатентувала 12 винаходів.


І ви можете продовжувати цей перелік ще довго! Головне – говорити про жінок в науці, особливо в школі! Тільки так ми можемо викореніти стереотип в суспільстві, що наука – це чоловіча справа.

Читайте також: Не Лесею Українкою єдиною: 10 українок, про яких варто розказувати в школі

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті.

Акція «Методичне літо»
Призовий фонд 50 000 грн!
Взяти участь

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСПАНСЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
0
міс.
2
4
дн.
0
2
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!