Відсутність соціального транспорту, спеціально обладнаних кімнат та вбиралень: проблеми ІРЦ

Це далеко не та інклюзія, якою вона повинна бути, зазначила Юлія Гришина.

В Україні інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ) почали відкриватися у 2017 році. Їхнім основним завданням є надання послуг дітям з особливими освітніми потребами. Але для того, щоб ІРЦ нормально функціонував та надавав вчасно всім допомогу, необхідно створити комфортні умови для роботи. Однак, попри позитивні зрушення в інклюзивній сфері, більшість закладів стикаються з багатьма труднощами.

Відсутність фінансування, спеціально обладнаних кімнат, підвозу дітей - про ці та інші проблеми на прикладі одного з ІРЦ розповіла народна депутатка Юлія Гришина.

У Шевченківському районі міста Києва знаходиться ІРЦ, який має обслуговувати 55000 дітей. Але справитись з таким навантаженням фахівці не можуть, бо в районі більше немає подібних установ. Але на цьому проблеми закладу не закінчуються.

Так, за словами нардепки, в ІРЦ відсутній єдиний електронний реєстр історії розвитку кожної дитини: 

У результаті – відсутня статистика, неможливо планувати кількість місць у закладах освіти для дітей з ООП. 

Наступна проблема - відсутня прозора система фінансування закладів – хто, скільки та на що отримав. Лише цього року на потреби дітей з ООП виділено з бюджету пів мільярда гривень. Окрім того, Шевченківський ІРЦ не може приділити достатню увагу всім дітям, адже він один на весь район, в якому проживає 55000 дітей:

Це унеможливлює приділення достатньої уваги кожному, хто її потребує – деякі заклади перенавантажені більш як в 7 разів, - зазначила пані Гришина.

Ще однією глобальною проблемою, про яку розповіла нардепка, виявились приміщення. І найприкріше те, що працівники не можуть зробити у них ремонт:  

Відсутній підвіз для дітей, майданчик, спеціально обладнані туалети, а сусіди роблять ремонт, тому там неможливо знаходитись здоровій людині! Приміщення передані не в оренду, а в тимчасове користування, внаслідок чого працівники навіть не можуть організувати ремонт за свої кошти або кошти добрих людей. До того ж відсутній соціальний транспорт.

Ну і звісно, комунікація з адміністраціями шкіл та мінімальна допомога від влади відсутня.

І це далеко не та інклюзія, якою вона повинна бути. Стояти осторонь неможливо. Кожна дитина важлива та має отримувати з боку держави належну підтримку, - підсумувала Юлія Гришина. 

Ймовірно, такі проблеми існують не лише у Шевченківському ІРЦ, але й в інших установах. Чи збирається влада робити бодай якісь кроки для покращення інклюзивної сфери в Україні? Бо кошти на цю галузь уже виділені. У 2020 році Уряд спрямував 504 млн 458 тис. гривень на розвиток інклюзивної сфери у профтехах, школах та дитячих садках. Постанову, яка визначає кількість коштів для кожної області та напрямки їх витрат, була ухвалена 26 лютого 2020 року під час засідання Кабміну в Києві.

Місцева влада зможе витратити 504 млн грн на такі напрямки:

  1. оплату корекційно-розвиткових занять і придбання спеціальних засобів корекції. Для учнів інклюзивних класів шкіл – 410,1 млн грн, вихованців інклюзивних груп дитсадків – 87,5 млн грн, слухачів інклюзивних груп закладів профосвіти – 4,9 млн грн;

  2. придбання спеціальних засобів корекції для слухачів інклюзивних груп закладів профосвіти – 1,8 млн грн.

Ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад зазначала, що за ці кошти можна закуповувати обладнання для ІРЦ, які будуть відкриті цього року.

Читайте також:

«Інтереси дитини – понад усе»: як розвивається інклюзивна освіта в Україні

Фінансування інклюзивного навчання у 2020 році

#Інклюзія #ІРЦ #Інклюзивнаосвіта

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!