Штрафам бути!

Ухвалено закон щодо протидії булінгу. Кривдники, вчителі та директори шкіл платитимуть в казну за знущання.

Нещодавно на всю Україну прогримів скандальний законопроект щодо протидії цькуванню в освітніх закладах. Громадськість розділилась на два табори – одні, які оперують статистикою. Мовляв, майже 25% українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із дітей, що стикалися з випадками цькувань, ніколи так і не розповідають про це своїм батькам. Інші ж оперують власним досвідом. Стверджують, що законопроект недопрацьований, а в документі не враховано безліч значних моментів. До прикладу, документ не регламентує питання цькування педагогічних працівників, як фіксуватиметься факт булінгу також не визначено і т. ін.

Однак, 18 грудня 2018 року Верховна Рада України остаточно прийняла рішення щодо законопроекту №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Підтримали проект документа 228 народних депутатів. А відучора (16 січня 2019 року) цей закон підписаний і Президентом України – останній етап проходження документа.

 Стягнення за цькування 

  • Цькування неповнолітньої особи каратиметься штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 1700 грн). Або ж замість штрафу кривдникові можуть загрожувати від 20 до 40 годин громадських робіт.
  • Булінг з боку групи осіб або вчинений повторно упродовж одного року після накладання штрафу каратиметься адміністративним стягненням, у розмірі від 1700 грн до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин з відрахуванням до 20% заробітку.

У випадку, коли кривдник – малолітня або неповнолітня особа віком від 14 до 16 років, за його вчинки відповідатимуть батьки.

На особу, яка не повідомила правоохоронців про факт цькування також накладатиметься адміністративне стягнення, у розмірі 850–1700 грн. До таких належать й керівники закладів освіти, що приховують факти булінгу. Адже у випадку виявлення випадків цькування, директори шкіл зобов’язані передавати інформацію підрозділам Національної поліції про учасника освітнього процесу, що здійснює булінг.

Згідно з законом, засновник закладу освіти здійснюватиме контроль за здійсненням плану заходів, спрямованих на запобігання булінгу. Керівник закладу, у свою чергу, має затверджувати та оприлюднювати план заходів на запобігання цькуванню. Заяви про факти булінгу від школярів, їхніх батьків або осіб, які представляють інтереси дитини та від інших осіб також ляже на плечі директорів шкіл, як і питання щодо проведення розслідування цих випадків.

З повним текстом документа та етапами його проходження можна ознайомитись за цим посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64402

Читайте також: 6 порад для вчителя, який виявив булінг.

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!