і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію

6 порад для вчителя, який виявив булінг

Корисні рекомендації педагогу з протидії цькуванню.

Булінг – це велика проблема, про яку все частіше говорять уголос. Після заяви на законодавчому рівні про існування цього явища, відбулась очевидна трансформація, що допомогла виявити безліч випадків цькування, про які раніше замовчували.

Попри введення штрафів за булінг та заяву про створення спеціального державного органу – служби освітнього омбудсмена, куди зможуть звернутися громадяни, аби сповістити про порушення в освітній системі, учасникам освітнього процесу не стало зрозуміліше.

«Всеосвіта» створила курс щодо протидії булінгу у школі для того, щоб пояснити, як виявляти та реагувати на прояви цькування серед школярів.

Загальноосвітній курс:«Протидія шкільному насильству»

 

Ми продовжуємо розширювати ваше розуміння цієї проблеми та пропонуємо конкретні шляхи для розв’язання проблем булінгу. Адже насиллю не місце в школі!

Вашій увазі пропонуємо ТОП-6 порад дорослому, який виявив цькування.


 Порада №1 

Звертайтесь до керівництва

Якщо ви виявили насилля або маєте конкретні причини для підозр щодо булінгу учня, терміново поінформуйте адміністрацію закладу освіти. Діти, які цькують інших завжди приховують від дорослих факт знущань. Тож, якщо ви помітили агресивні настрої в бік одного учня, скоріш за все, ваші побоювання небезпідставні.


 Порада №2 

Сповістіть батьків

Приховування інцидентів, пов’язаних з насиллям у класі – заздалегідь деструктивна стратегія. Погодьтеся, репутація школи не варта психологічного чи фізичного здоров’я дитини. Тому, аби не стати мовчазним свідком цькування, краще одразу ж повідомте батьків обох сторін, причетних до конфлікту.


За результатами досліджень UNICEF в Україні, 48% дітей, які стали жертвами булінгу ніколи не розповідають про ці випадки.


 Порада №3 

Ігнорування – помилка

Теорії «діти самі розберуться» та «всі через це проходили» цілком себе дискредитували. Кожного року близько 67% українських тінейджерів стають причетними до булінгу (у ролях жертв, кривдників чи свідків). Отже, будь-яка агресивна чи провокативна поведінка учнів – це вагома причина вашого втручання в конфлікт.


 Порада №4 

Нейтралітет усьому голова

Якщо ви підтримаєте одну зі сторін-учасників цькування, то конфлікт ускладниться. Тож не шукайте винуватця, адже негативне ставлення до будь-кого з учнів навряд допоможе розв’язвати проблему. Краще зверніться до шкільного психолога за кваліфікованою допомогою.


Серед українських дітей, які замовчують факт булінгу, 40% соромляться про це говорити, а 22% взагалі вважає це нормальним(!) явищем – статистичні зведення UNICEF.


 Порада №5 

Наша зброя – неупередженість

Найкращий спосіб впливу на дітей – стати для них авторитетом. За такої умови з вас братимуть приклад учні, що, погодьтеся, дуже відповідально. Тож будьте для них прикладом виваженого та неупередженого ставлення до усіх. Зрештою, до слів вчителя щодо булінгу, який толерантно поводить себе з оточенням, обережний в оцінках дій інших, прислухатимуться більше.


 Порада №6 

Обговорення – лише наодинці

Вимагання публічного вибачення або пояснень у цьому випадку – це те ж саме, що лікувати перелом кістки подорожником. Для того, щоб зупинити булінг, необхідно впливати безпосередньо на причину конфлікту, а це можливо лише встановивши довірчу комунікацію. Тож, краще проводити бесіду з учасниками конфлікту віч-на-віч.


Нагадаємо, в Україні стартувала інформаційна кампанія #СтопБулінг для дітей та їхніх батьків, у якій надають інформацію щодо протидії та усування наслідків булінгу.

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь