Що кажуть в МОН: патріотичне виховання у новому навчальному році

В освітньому відомстві пояснили яким буде національно-патріотичне виховання у 2019/2020 навчальному році. Любов до батьківщини – тепер для усіх...

Представники Міністерства освіти і науки оприлюднили рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році. Що саме освітяни мають врахувати під час планування вихованої роботи з учнівським колективом? Спробуємо розібратись.

Докладніше про стратегію

21 травня 2019 року чинності набув Указ Президента України №286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», який на відміну від попередньо ухваленого документа (Указ Президента №580) розширює впровадження ідей на всі вікові групи, а не лише на дітей і молодь. Також нова редакція указу обумовлює безстроковість реалізації національно-патріотичної стратегії документа.

Формування патріотизму в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому. У зв’язку з цим національно-патріотичне виховання є важливою складовою освітнього процесу, – пояснюють представники МОН необхідність запровадження оновленої стратегії.

Як запроваджуватимуть?

Освітнє відомство, зокрема, звертає увагу освітян на основні напрямки реалізації концепції національно-патріотичного виховання. Представники МОН виокремлюють:

  • впровадження громадянської освіти в Україні, згідно з концепцією розвитку української громадянської освіти;
  • реалізацію положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»);
  • створення сприятливих умов, встановлених на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, насамперед для розвитку пластового руху в Україні та Спілки української молоді.

Одним зі шляхів реалізації національно-патріотичного виховання в системі освіти України, МОН визнає утворення міжшкільних ресурсних центрів, що забезпечуватимуть повноцінне викладання предмета «Захист Вітчизни».

Наскільки ефективною буде запропонована стратегія?

Для оцінювання ефективності реалізації концепції національно-патріотичного виховання, спеціально було сформульовані, так звані «Індикатори ефективності». Це такі собі критерії, за якими можна буде відстежити стан національної свідомості українців.

Отож, згідно з указом Президента, індикаторами ефективності, за якими відбуватимуться дослідження рівня патріотизму громадян мають стати, зокрема:

  • збільшення відвідуваності закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції українського народу, а також експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;
  • підвищення серед громадян України та представників світового українства рівня знань про українських видатних особистостей (визначних державотворців, учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників);
  • збільшення передплати та обсягів розповсюдження україномовних друкованих видань національно-патріотичного спрямування;
  • збільшення кількості глядачів на переглядах творів кіномистецтва, що розкривають героїчне минуле та сьогодення українського народу;
  • розширення сфер застосування української мови;
  • збільшення частки україномовного інформаційного та культурного продукту;
  • збільшення кількості громадян, які подорожують в інші регіони України;
  • збільшення кількості і якості соціальної реклами з питань популяризації національно-патріотичного виховання;
  • збільшення кількості проведених зустрічей дітей і молоді з борцями за незалежність України у XX столітті, ветеранами та учасниками антитерористичної операції та операції об'єднаних сил у Донецькій та Луганській областях;
  • збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України;
  • збільшення кількості заходів із вшанування героїв боротьби Українського народу за незалежність і територіальну цілісність України.
  • тощо.

Однак, окрім конкретних критеріїв оцінювання рівня ефективності концепції, за якими можливі статистичні порівняння, є й цілком суб’єктивні, вимірювання яких лишається під великим питанням. Йдеться, наприклад, про показник «збільшення кількості громадян, які пишаються своїм українським походженням, громадянством». Наразі як саме відбуватимуться оцінювання цього індикатора, ще невідомо.

Яка роль системи освіти у патріотичному вихованні?

Також Міністерство освіти і науки України пояснило головне завдання закладів освіти щодо національно-патріотичного виховання. Тож, українська система освіти має спрямовувати свої зусилля на реалізацію коректної виховної діяльності. Сама організація освітнього процесу, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище мають виховувати дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.

Зі свого боку, завдання педагогів полягає у тому, щоб слова «Україна» та «патріотизм» набували для дитини особливого сенсу, тобто сприймалися не лише розумом, а й серцем.

До найважливішого у вихованні сучасного громадянина, на думку освітнього відомства належать:

  • повсякденне виховання поваги до Конституції України, законодавства та державних символів;
  • формування поваги та любові до державної мови.

Що потрібно робити викладачам?

Основною тенденцією для розвитку виховання в сучасній українській школі дуже скоро стане «діяльнісний патріотизм», який матиме чимало цікавих для дітей форм:

  • творчі групи/осередки;
  • екскурсії, шкільні музеї, тематичні стенди, пам'ятні кімнати/зали, музеї-галереї;
  • свята, флешмоби, фестивалі;
  • ігри-драматизації, театр-експромт;
  • спортивні змагання, естафети;
  • огляди-конкурси, виставки-конкурси, виставки дитячої творчості;
  • книжкові виставки, олімпіади;
  • творчі завдання – індивідуальні роботи, колективна творчість;
  • туристичні походи тощо.

У МОН пропонують під час проведення виховних заходів, зокрема, організовувати зустрічі з учасниками бойових дій, волонтерами. Також автори рекомендацій радять влаштовувати відвідування військовослужбовців, які отримали поранення та проходять реабілітацію.

Які дати необхідно відзначати, згідно з документом?

При плануванні виховної роботи у напрямку національно-патріотичного виховання вкрай важливо зосередити увагу на історичних подіях.

Національно-патріотичне виховання молодого покоління неможливе без відповідних заходів щодо відзначення важливих пам’ятних та ювілейних дат, – коментують представники освітнього відомства.

Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки, є затверджений перелік пам’ятних дат, до яких необхідно підготуватись інформаційно. Чинний список знайдете за посиланням: #n23" target="_blank">https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-19#n23

Повний текст рекомендацій Міністерства освіти і науки знайдете в документі:

До ЗНО з НІМЕЦЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
6
міс.
1
2
дн.
1
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.