Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

2 лютого 19:11

Шкільний капелан та біблійні історії: міська школа Тернополя сколихнула своєю «новацією» суспільство

Розбираємо «за» і «проти» викладання релігійних дисциплін в школах України.

У Тернопільській загальноосвітній школі №11 офіційно почав працювати капелан. Єпархія Української греко-католицької церкви та навчальний заклад уклали договір. Духовним наставником для дітей та вчителів став отець Роман Підгайний. Такі «доповнення» до навчального навантаження викликали досить широкий резонанс серед батьків з інших міст та областей України.

Суперечки на релігійному підґрунті

За інформацією Суспільного мовлення ситуацію з впровадженням шкільного капеланства прокоментувала заступниця начальниці Управління освіти і науки Тернопільської міської ради Ірина Сум:

11 школа — перший навчальний заклад в Тернополі, який офіційно має свого капелана. У шкільній програмі на цей рік капеланство в школі не передбачене. Для багатьох країн притаманне таке поняття як «освітній і шкільний капелан». Це, в першу чергу, велика допомога шкільним психологам. Якщо це факультатив, він зобов’язує дітей до уроку, до навчання. Має бути внутрішня потреба для спілкування з духівником, — сказала Ірина Сум.

Церква окремо від школи

Декілька років тому українці вже висловлювали своє негативне ставлення до викладання релігії в школі. Тоді розробляли проєкт «Типової освітньої програми для 5–9 класів» і МОН запропонувало впровадити обов’язкове викладання у п'ятих та шостих класах усіх шкіл України курсів морального спрямування, серед яких був предмет «Християнська етика». Тоді батьки та вчителі у буквальному сенсі розділилися на два табори. Половина батьків та педагогів повністю підтримала ініціативу, інша половина висловила своє категоричне «ні». Дуже схоже виглядає ситуація з впровадженням шкільного капеланства в Тернополі. Переважна більшість батьків цього регіону України — християни (УГКЦ) і вони повністю підтримують впровадження цих змін. Натомість соцмережами ширяться обурення тих людей, хто сповідує іншу релігію або взагалі вважає себе агностиком та не бажає, щоб їхній дитині на позакласних уроках говорили про будь-яке «духовне наставництво».

Обов’язок чи добровільний вибір: що таке свобода віросповідання

Подивимося на суперечливу ситуацію зі шкільним капеланством в Тернополі з точки зору законодавства. Свобода віросповідання — право сповідувати, практикувати будь-яку релігію або не сповідувати жодну з релігій. Свобода віросповідання закріплена в багатьох правових документах, міжнародних та національних, зокрема, у Конституції України. У першій частині ст. 35 Конституції України говориться:

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Тобто таким чином, відповідно до Закону про свободу віросповідання, кожен учень початкової та середньої школи має право на безрелігійне навчання. Тому і виникає дилема — чи не зазнають осуду з боку свого релігійного шкільного оточення ті учні, батьки яких не бажають аби їхні діти відвідували катехизацію? Це питання постає саме по собі і відповіді на нього немає, воно риторичне.

Де знайти істину

За життя відомий український релігієзнавець, інтелектуал, вчений та кандидат історичних наук Ігор Козловський казав, що введення релігійних факультативів в обов'язковому порядку може спричинити суперечки і конфлікти всередині нашої держави.

В одних регіонах релігійні уроки радо сприймають, в інших — не надто. Я думаю, що в школі краще давати історію релігій, де розповідатимуть про історію всіх конфесій, а не дотримуватися якоїсь однієї. Тому що коли йдеться про викладання тільки однієї, то це викликає напругу серед мусульман, іудеїв і, зрештою, серед тих, хто вважає себе атеїстом. А, наприклад, вивчення самої релігії певної конфесії цілком можна вбудувати у викладання історії релігій, – пояснював у своїх роботах науковець.

До речі, обговорення болючих питань щодо впровадження шкільного капеланства може затягнутися. Нещодавно кореспонденти Суспільного звернулися з інформаційним запитом до Міністерства освіти і науки України та попросили пояснити позицію МОН стосовно даної ситуації. Проте офіційна відповідь від посадовців досі не надійшла.