+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о

Серпнева конференція МОН: виклики і перспективи Нової Української Школи

Міністерство освіти і науки провело захід, на якому підсумувало результати першого року НУШ та розповіли про підготовку до нового.

Сьогодні, 19 серпня, в НСК «Олімпійський» Міністерство освіти і науки України провело Серпневу конференцію «Нова Українська Школа: виклики та перспективи освітньої реформи». Захід розгорнувся у приміщенні «Олімпійський дворик» і зайняв два поверхи: на першому проходили основі панелі, а другий підготували для фотозон і виставок різноманітної інтерактивної продукції для шкіл.

Почесними гостями заходу стали Міністерка освіти і науки Лілія Гриневич, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, перший заступник Міністерки освіти і науки Павло Хобзей, освітній омбудсмен Сергій Горбачов, координатор робочої групи з навчально-методичного супроводу НУШ Роман Шиян та інші.

 ♦ Панель «Візія реформування української освіти, виклики майбутнього»  

Під час загальної панелі «Візія реформування української освіти, виклики майбутнього» Лілія Гриневич підкреслила, що необхідно чітко визначити для себе мету освіти – тобто побудову суспільства освіченого загалу – та впевнено слідувати їй.

На мій погляд, саме розробка чіткої візії та плану дій для втілення цієї мети є одним із основних стратегічних завдань українського суспільства на майбутнє. Тільки в її межах ми можемо закласти спільні для всіх знання, уміння та цінності, які будуть основою освіти впродовж життя. Щодо шкільної освіти, то за останні роки ми змогли стратегічно правильно виставити цілі та завдання. Сила цієї реформи –  в екосистемі, що створена навколо неї, – зазначила Міністерка.

Вона також порушила тему реформи педагогічної освіти, наголосивши на тому, що володіння новітніми ефективними методиками, які розвивають компетентності і зберігають мотивацію учнів до навчання, – одне з основних завдань підготовки вчителя. Адже він, насамперед, реалізує індивідуальну освітню траєкторію учня.

Щодо розвитку професійної освіти, то він, за словами Міністерки, є одним із найперспективніших в країні.

Ми хочемо кардинально змінити ставлення для цієї ланки освіти. Через тісний зв’язок із ринком праці, запровадження програм дуального навчання, співпрацю з роботодавцями, оновлення матеріально-технічної бази, через короткотермінові програми, які допомагатимуть оволодіти частковою кваліфікацією, – певним сегментом професії, який зараз найбільше потребує людина, –  розповіла Лілія Гриневич.

Не залишилась поза увагою й тема прозорого доступу до вищої освіти.

Це був довгий шлях – я його почала ще з впровадження ЗНО. Тепер же весь процес вступу автоматизований, документи подаються виключно в електронному вигляді, а система при цьому не висить. Запрацював механізм «місце за студентом», коли держзамовлення йде за абітурієнтами з кращими балами ЗНО в обрані ними університети. Цьогоріч понад 75,5% вступників вступили за 1 та 2 пріоритетами.

Надзвичайно влучно прокоментувала роль керівництва освітнього закладу Ольга Тимошенко, директорка київської школи № 309, в якій пілотується НУШ.

Нашим школярам не потрібен директор, їм потрібен лідер! Лідер, зокрема, й для вчителів, який допоможе реалізувати ті чи інші реформи, підтримає креативні ідеї і буде прогресивним у будь-яких ситуаціях, – наголосила пані Ольга.

 ♦ Секція «НУШ: результати першого року, підготовка до нового»  

Проаналізувавши дані першого року навчання за системою Нової Української Школи (завдяки Інституту освітньої аналітики), МОН дійшло висновку: вчителі, які більш позитивно сприйняли нововведення та запропоновані способи підвищення кваліфікації, демонструють вищу успішність учнів.

Зокрема, на питання «Чи розповідає дитина вдома кожного дня чи хоча б раз на тиждень про навчання із захопленням та натхненням? Про що?» відповіді розподілилися так:

94,1% – так, про однокласників;

90,3% – так, про вчителів;

85,5% – так, про «Я досліджую світ»;

84,5% – так, про «Математику».

Про позитивні зміни свідчить й рівень готовності 1-х класів до НУШ (станом на 01.08.2019):

82,6% шкіл вже підготовлено до Нової Української Школи.

Найкраще ситуація склалася у 9 регіонах – вони забезпечили класи майже на 100%: Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Тернопільська, Харківська та м. Київ. А от найгірший стан речей спостерігається у Миколаївській (34%) та Херсонській (26,28%) областях.

Освітян турбувала ситуація й з підручниками для другого класу, тож Лілія Гриневич запевнила вчителів і батьків: усі необхідні матеріали у повному обсязі вже доставлено в області.

 ♦ Секція «Пілотування 3-го класу НУШ»  

Серед основних змін в рамках впровадження Концепції Нової Української Школи у 2019-2020 навчальному році передбачається:

розширення бази експерименту: це 129 пілотних шкіл;

зміни у навчальному плані: вводитиметься додаткова навчальна година для вивчення математики та інформатики як окремого навчального предмета.

МОН також визначило основні теми для 3-го класу: «Подорожуємо і відкриваємо світ», «Між минулим і майбутнім», «Чарівні перетворення», «Енергія», «Невідомий світ», «Невидимий світ», «Приховані можливості речей», «Погода вдома», «Я – людина».

Оцінювання у 3-му класі здійснюється вербально і ділиться на два види: формувальне та підсумкове (тематичне і завершальне). Останнє являє собою спеціальну діагностичну роботу, розроблену на основі компетентнісного підходу.

 


Щоб детальніше дізнатися про особливості впровадження НУШ для 3-го і 4-го класів, журналісти «Всеосвіти» особисто поспілкувались з Романом Шияном, координатором робочої групи з навчально-методичого супроводу НУШ.

Всеосвіта: Дослідження PIZA за 2018 рік продемонструвало, що четверокласники під час виконання компетентнісних завдань можуть проаналізувати і здійснити пряму дію, але з творчим розв’язанням виникають проблеми. Скажіть, будь ласка, чи здатна програма НУШ для 3-го і згодом для 4-го класів позитивно вплинути на цю ситуацію?

Роман Шиян: Вона розрахована на те, щоб знання й вміння були практично орієнтованими і могли застосовуватися у реальному житті. Це є основним задумом тих змін, які ми пропонуємо. Наприклад, наші колеги з LEGO прогнозують спад когнітивних вмінь, так званих «твердих знань», до яких ми звикли і які діти опановують у певному віці. Ми, звичайно, визнаємо, що ці «тверді знання» потрібні, але робимо акцент на вміннях застосовувати набуті знання на практиці. На жаль, часто нас звинувачують у протилежному, мовляв, ми не навчимо дітей писати, читати та користуватися табличкою множення. Але зміни впроваджуються поступово, тож я сподіваюсь на позитивний результат.

Всеосвіта: Чи плануєте Ви і в 4-му класі відмінити стандартне оцінювання, а зробити виключно оцінювання навичок, на основі Свідоцтва досягнень учня?

Роман Шиян: У Свідоцтві досягнень кожна освітня галузь містить перелік певних результатів, які ми відібрали з основного списку типових освітніх програмах. Наприклад, мені не зовсім подобається, що ми зберегли градацію з чотирьох рівнів оцінювання, які занадто легко замінити цифрами (балами). Те, що ми оцінюємо не предмет в цілому, а окремі вміння (і робимо це вербально, а не за допомогою балів), дає можливість поступово перейти до сутнісної оцінки, зокрема, й до самооцінювання учнями.

Вчителі оцінюють учнів, спираючись на їхнє самооцінювання – ми йдемо саме цим шляхом.

Зрозуміло, що поставити собі умовну оцінку в балах занадто легко, і це жодним чином не вплине особистісний розвиток. Тому ми тримаємося описового оцінювання й маємо підтримку з боку вчителів. Батьки, як це не парадоксально, часто вимагають якомога швидше оцінити учня: «Скажіть, будь ласка, він знає на 4 чи на скільки?». Таку культуру оцінювання не так просто змінити. Але ми намагаємося знайти рішення. 


«Всеосвіта» щиро сподівається, що реформа НУШ підвищить рівень освіти в Україні і допоможе зробити кожну дитину по-справжньому щасливою.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись