і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів

Секрети реджіо-педагогіки: що це таке і в чому її популярність

Співвітчизник відомої Марії Монтессорі створив не менш цікавий стиль педагогіки, який було визнано найкращим методом роботи для дитячих садочків ще у 1991 році.

Засновник стилю –  італійський педагог і психолог Лоріс Малагуцці (1920-1994). Для своїх педагогічних експериментів він обрав рідне місто на півночі Італії – Реджіо Емілія.

Реджіо-педагогіка – це свого роду філософія виховання, адже Малагуцці не розробляв конкретних методик роботи з дітьми. Яскраво і лаконічно він висловив її в своєму знаменитому вірші – свого роду педагогічної декларації «У дитини сто мов».

Дитина – не tabula rasa, не порожній посуд  і тим більше не щось, що треба переробити. Способи сприйняття, пізнання, самовираження, доступні дитині, дуже різноманітні. Але звичайна педагогіка не прагне розкрити цей потенціал: «У дитини сто мов, але у нього крадуть дев'яносто дев'ять». Ця різноманітність не визнається в світі дорослих, які хочуть зробити з дитини лише ще одну подібність самих себе, позбавити дитину того, що в ній закладено. «Школа і культура відокремлюють голову від тіла», тобто вчать мислити і відчувати у вузьких заданих рамках. Навіть «любити і дивуватися» дитину вчать за розкладом – «на Різдво і на Великдень».

Зв'язок дитина-вихователь

Реджіо-педагогіка пропонує допомагати дитині в розвитку, а не підганяти її під загальні для всіх вимоги. Це майже партнерство: педагог відноситься до маленької людини з увагою і повагою, заохочує його задавати питання і не поспішає пропонувати готові відповіді, спонукаючи розмірковувати й фантазувати; не квапить, не дивиться на нього зверхньо.

Навчальних планів у цих дитячих садках немає. Усі діти різні, а значить, написати такий план не вийде. Навчальна допомога вихователя повинна визначатися сьогоднішніми інтересами і потребами кожної дитини. Об'єктом спільного вивчення в дитячих садах стають природні і соціальні явища, предмети, створені людиною і тому подібне. Згідно з системою, будь-яка ситуація може бути педагогічною, тобто давати привід до пізнання, роздумів і пошуку.

Навчити може навіть сміття

З цього принципу випливає ще одна особливість. Реджіо-педагогіка надає велике значення освітнім можливостям середовища, яке оточує дитину. Класи дитячих садків називають третім вчителем. Щоб дитина могла проявити інтерес до природи, техніки або мистецтва, у неї повинна бути така можливість. Тому в класах можна побачити найрізноманітніші інструменти і матеріали: фарби, глину, пісок, різні сорти паперу, дерево, картон, засушені рослини, насіння, олівці і ручки, нитки, дріт, гудзики, стрічки, гіпс, камені, пір'я, гвинтики, фольгу ... і навіть просте сміття.

Прихильники реджіо-педагогіки вважають, що звичайні речі можуть навчити дитину більшого, ніж «спеціальні» іграшки. Спільними зусиллями дітей і педагогів вся ця різноманітність міститься в порядку.

Велика увага приділяється приміщенням, у яких перебувають діти. Класи повинні створювати відчуття захищеності, давати можливість для усамітнення і в той же час для ігор та занять. Вони мають різного рівня площі, куточки і будиночки, шафки і ящики, а ще багато дзеркал. Особлива творча зона називається ательє. А за все, пов'язане з творчістю, відповідає окремий співробітник художник-ательєріст.

Головне, що вихованців не огороджують від сучасних технологій. Під наглядом дорослих вони можуть попрацювати з мікроскопом, фотоапаратом, ноутбуком, проектором та будь чим, потрапившим на очі.

Роль батьків у житті садочка

Реджіо-педагогіка народилася з руху активних жителів комуни або жінок, які збудували нову школу на залишених війною уламках. З самого початку батьки брали участь у роботі нових дитячих садків. А самі дитячі сади виходили на вулиці міста, щоб показати дітям, як вони живуть та залучити нових клієнтів.

Так відбувається і сьогодні. Батьки не просто «здають» малечу педагогам. Вони й самі проводять час з дітьми, беруть участь в їхніх заняттях. А діти не сидять в чотирьох стінах: вони відвідують музеї, різні екскурсії (навіть на роботу батьків), долучаються до того, що відбувається в місті.

У класах велике значення має робота в групах: дітей вчать прислухатися до думки інших, аргументувати свою позицію і разом робити спільну справу. Сама справа або проект, як правило, виникає спонтанно. Одна дитина знаходить собі нове цікаве заняття і за допомогою педагога захоплює інших. Іноді дітям пропонують разом вирішити якусь практичну проблему, що виникла в дитячому саду. При цьому важливим є не результат, а процес, який дає нові можливості для пізнання та розвитку.

Критика

Реджіо-педагогіку критикували здебільшого не за теоретичні положення або практичні прийоми. Сумніви у критиків викликала сама можливість повторити унікальний досвід комуни Реджіо Емілія в інших умовах. Навіть менш багаті регіони Італії не змогли б дозволити собі щось подібне в шістдесяті роки (і навіть значно пізніше). А після того як ідеї Лориса Малагуцці стали відомі в світі, постало питання про їх застосування в іншому національному культурному середовищі.

В якійсь мірі ці побоювання виявилися марними: дитячі установи подібного роду вже створені в десятках країн у Європі, Америці, Азії та Африці. Створено міжнародне об'єднання Reggio Children's International Network та проводяться дослідження про дію реджіо-педагогіки в мультикультурному середовищі.

А головне, найзагальніші принципи реджіо-педагогіки повага до дитини, увага до його інтересів і потреб, – поділяють чимало батьків і педагогів у всьому світі. Навіть ті, хто ніколи про неї не чув.


Нагадаємо, 5 наукових причин, чому прогулянки допомагають краще вчитися. 

Джерело фото activityedu

Посилання на сайт: https://activityedu.ru/

Авторка: Любава Кулинич

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти