+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о

Перший рік роботи НУШ: історії і досвід з життя

Настав час підбивати підсумки першого року роботи за програмою НУШ.

Підсумки першого року впровадження положень нової української школи підбивали у неформальній обстановці. У НСК «Олімпійський»  зібралися педагоги, представники центральної і місцевої влади, які розповіли про досвід роботи у масштабному проекті НУШ. Історіями навчання за новими шкільними правилами своїх дітей та власними враженнями від новацій поділилися батьки першокласників, яких називають «першопрохідцями» реформи.

Серед учасників конференції «Нова українська школа: успіхи та виклики першого року впровадження» були прем'єр-міністр України Володимир Гройсман та міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич.

Володимир Гройсман назвав тему нової української школи «особливою і особистою», адже і він сам, і Лілія Гриневич виросли у сім'ях педагогів. Він нагадав, що його діяльність «завжди була поруч з освітою».

Ми два роки в НУШ. У нове обладнання, нові методики  викладання, нові інтерактивні технологічні рішення вже інвестували близько 7 млрд грн. Нам потрібно продовжувати робити це далі, – зазначив прем'єр-міністр.

Лілія Гриневич наголосила на тому, що усі проведені дослідження, опитування, розмови з вчителями і батьками свідчать про те, що реформи досягають тих результатів, на які очікували. А головним результатом цієї напруженої праці є те, що діти стали більш комунікативними та вмотивованими до навчання.  

Практично півмільйона першокласників будуть вчитися за новим державним стандартом. Першокласники, які завершили перший клас, йдуть до другого класу – теж за новим державним стандартом, який орієнтований на основну мету НУШ: ми повинні адаптувати дітей до майбутнього. Вони мають навчитися критично мислити, набувати сучасні знання впродовж всього життя, працювати в командах та отримати всі компетентності, які їм потрібні, – підкреслила  очільниця міністерства.

За словами Гриневич, ключовим питанням при проведенні реформи залишається підвищення соціального статусу вчителів. Цим пояснюються вимоги постійного підвищення кваліфікації, вчителі активно засвоюють нові методи навчання.

Вчитель – це ключ до реформ, він провідник реформ. І саме тому ми зараз працюємо над вдосконаленням оплати праці освітян. Три роки поспіль ми підвищували заробітну плату. В цілому за три роки вона зросла на 80-85% в залежності від категорії. Але цього недостатньо. У нас є розриви в зарплаті між молодими вчителями і досвідченими педагогами вищої кваліфікаційної категорії. Виходить, що молодий вчитель перші роки працює на дуже низьку оплату праці. Як його втримати? Ми маємо намір відійти від єдиної тарифної сітки, і в результаті цієї реформи оплати праці у нас суттєво підвищиться заробіток саме тих категорій педагогічних  працівників, які сьогодні мають низьку оплату – вихователі дошкільних закладів, – повідомила  Гриневич.

Нагоду розповісти про свої враження від кардинальних змін у шкільному житті мали батьки першокласників, які вчилися за новою програмою. Маму першокласника Марину Томко вразило, зокрема, те, що у кожної дитини є своя шафка для речей, тобто свій особистий простір у школі. Там можна залишати важкий рюкзак. Немає суворої вимоги носити шкільну форму. Немає потреби у батьківських зборах, тому що всі нагальні питання обговорюються швидко та чітко онлайн.

Я зробила для себе великий висновок. Можливо, ледь не вперше в центрі освітнього процесу в школі стала дитина. Її свобода, її простір, її інтерес. Після занять мій син ходить на гуртки, які йому цікаві. Він може обирати собі форму навчання. Ці приклади говорять про те, що ми формуємо нове суспільство – вільних людей, креативних, часом незручних. Але саме вони мають сформувати нову Україні. Є така хороша східна мудрість: «Якщо маєш план на рік – сій пшеницю. Якщо маєш план на десятиліття – саджай дерева. Якщо ти має плани на все життя – вчи дітей». От я думаю, що наша спільна робота – вчити дітей. Я хочу подякувати за НУШ! Моя дитина щаслива, я щодня не можу забрати її зі школи. Це багато про що говорить. Бажаю успіху і дякую всім освітянам! –  висловилася Марина Томко.

Своїм досвідом роботи за новими правилами поділилися і педагоги. Вчителька початкових класів, учасниця пілотних проєктів НУШ, тренерка Ольга Мирошникова однією з перших підключилася до виконання регіональної програми «Початкова школа – освіта для життя». Вона зізнається, що було нелегко запроваджувати інтегровані уроки, переконувати у необхідності змін батьків. Але у неї завжди була впевненість, що такі реформи у школі необхідні.

Я не стукала по учительському столу, не махала указкою. Я життєвими прикладами пробую переконувати своїх учнів у необхідності того, що ми робимо в школі кожного дня. В центрі моєї роботи завжди стоїть дитина. Маю стійке переконання, що дитина в школі повинна почуватися вільно. На неї не повинно бути ніякого тиску.

Я намагаюся уникати слів: «добре-погано», «правильна» або «неправильна» відповідь. Намагаюся більше з дітьми говорити про свої відчуття. Часто розповідаю їм про своє дитинство. Мені здається, що таким чином діти відчувають себе потрібними вчителю. Я кажу, що дуже рада, що вони впоралися з таким важким завданням. Що мені приємно було провести з ними час. Що я здивована таким цікавим підходом до виконання того чи іншого завдання. Я дозволяю своїм учням помилятися. Ми з вами не ідеальні, і наші діти – так само. І марно чекати від них мінімальної кількості цих помилок. Це не швидкий шлях, ми поступово до цього йдемо, ми поки що закінчили другий клас. Але я хочу, щоб вони знали: неважливо, скільки сталося помилок, головне, які ти після цього зробив висновки, – говорить вчителька-новаторка.

Учасники конференції наголосили на тому, що реформа повинна відбуватися у всій школі. І тому інвестиції, які вкладаються наразі, стосуються не тільки НУШ початкової, але й природничо-математичних кабінетів, комп'ютерних класів, новітніх методик викладання вчителів-предметників.

Володимир Гройсман розказав про ідею створення Фонду майбутнього, який буде лише частково державним. Наповнювати його передбачається з відрахунків промислових виробництв та податків на олігархів. Витрачати ці кошти будуть на дві мети – навчання та здоров'я дітей. Поява такого закону залежить від парламенту нового складу.

Вважаю, що Україна має стати країною щасливих дітей – це має бути національною ідеєю. І все їй має бути підпорядковане. Як би нам не було важко, питання здоров'я, освіти і безпеки повинні бути поставлені в найвищі пріоритети. І тоді, я точно знаю, ми будемо закладати міцний фундамент нашого майбутнього, – зазначив очільник уряду.

1499
26.06.2019 13:00:00
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись