Лікування мистецтвом: як арттерапія допомагає розкрити творчий потенціал дитини

Методи арттерапії, які допоможуть дошкільнятам емоційно розкритись й зануритись у творчу діяльність.

Арттерапія – це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний британським вченим Андріаном Хілом. Він виявив, що практика мистецтвом не тільки допомагає пацієнтам відволіктися від хвороби або травми, але і допомагає звільнитися від психічного розладу. У 1942 році Хілл вперше використав термін арттерапія і в 1945 році опублікував свої ідеї в художній книзі «Мистецтво проти хвороб».

Сьогодні методи арттерапії широко застосовують дитячі та сімейні психологи, психотерапевти, педагогічні працівники в роботі з дорослими й з дітьми.

То ж як арттерапія впливає на розвиток дитини? Які її види є найефективнішими та з чого варто розпочинати? Детально про це розповіла Анастасія Кульбедюк, дитяча психологиня, дефектологиня, тренерка, старша викладачка кафедри дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

За її словами, арттерапевтична педагогіка дає унікальну можливість не створювати штампи, не ставити дитину в певні рамки, а отримувати задоволення від процесу:

У 3-5 років діти прагнуть проявляти потенційну творчість, більше контактувати з найрізноманітнішими якостями навколишнього світу: формами, розмірами, відтінками барв тощо (підвищена позитивна чутливість до цих якостей).

Пані Анастасія вважає, що кожна дитина від народження має творчий потенціал, який розвивається в процесі її дорослішання. Обдаровані діти мають високий творчий потенціал. Важливою його характеристикою є яскраво виражена пізнавальна потреба.

Що ж саме може допомогти малечі проявити творчий потенціал? На думку дефектологині, для цього потрібно забезпечити дитині комфортні умови, наприклад:

  • Створення в групі атмосфери, відкритої до пошуку та експерименту;

  • Творча особистість педагога, зацікавлене ставлення до дитячої творчості;

  • Особистісно орієнтована модель взаємодії педагога та дітей;

  • Інтеграція різних видів дитячої  діяльності (пізнавальної, музичної, художньо-мовленнєвої тощо);

  • Сприймання дитячої творчості як цінності, бережне ставлення до творчої продукції.

Арттерапію застосовують в корекції тривожності, агресивності, гіперактивності, гіпоактивності та інших психологічних проблемах. Методи арттерапії допоможуть вирішити багато психологічних проблем дошкільника: знизити рівень тривожності, агресивності, імпульсивності, гармонізувати психічний стан, зняти психосоматичну напругу, підняти рівень самооцінки, подолати дитячі страхи та інші труднощі.

Творчі заняття дозволяють малюкам виражати емоції, почуття, використовуючи малювання, ліплення, ігри з різними видами піску та іншими матеріалами. У дошкільному віці застосовують групові та індивідуальні форми арттерапії відповідно до поставлених завдань:

  • Ізотерапія;

  • Пісочна терапія;

  • Пісочна анімація;

  • Ігрова терапія;

  • Казкотерапія;

  • Музична терапія;

  • Кольоротерапія;

  • Танцювальна терапія;

  • Лялькотерапія.

Розглянемо декілька з цих напрямків детальніше.

Ізотерапія – розвиток через малюнок

Це використання прийомів графіки, живопису. Це заняття з дітьми, в основу яких покладені різні методи образотворчого мистецтва. Його відносять до найбільш поширених способів арттерапії.

Розмальовки за номерами. Якщо ви працюєте з тривожними або імпульсивними дітьми, використовуйте розмальовки за номерами.

Для активної дитини потрібен невеликий аркуш паперу, щоб вона сконцентрувалась на тому, що малює. Для замкнутої малечі, яка важко контактує з однолітками, варто дати папір формату А1 або ще більший (наприклад, шмат шпалер), – порадила дефектологиня.

Нетрадиційні техніки малювання

Це може бути малювання цукерками, ватними паличками чи навіть листочки різного дерева.

Можна поекспериментувати з водою. Наберіть у склянку воду, додайте барвника й покладіть серветку. Через певний час серветка візьметься кольором. Чудові візерунки виходять на молоці, бо фарба гарно лягає на таку текстуру. Запропонуйте дитині придумати історію на основі її малюнку, – поділилась ідеями психологиня.

Пісочна терапія

Пісок – це надзвичайно цікавий і загадковий матеріал. Він здатний знімати нервову напругу, покращувати настрій, викликати найбагатші асоціації. Гра з піском захоплює і дорослих, і дітей. За допомогою таких ігор можна виразити свої відчуття та переживання.

Працюючи з піском, можна робити гори або рівнини, змішувати пісок з водою, створювати озера або болота, а також доповнювати свої картини фігурками людей, тварин, будівель і т.д.

 

Запропонуйте створити чарівну піщану країну і придумати їй назву. У тій країні живе Піщана царівна. Придумайте з дітьми казку, яка відбувається в пісочниці.

При цьому можна дати імена всім персонажам. Заховайте в піску кілька іграшок і запропонуйте дитині вгадати, що там заховалося.

                                          

Ігротерапія

Це метод терапевтичного впливу на дітей і на дорослих за допомогою гри. Гра знімає напруження й тривогу, страх перед присутніми, підвищує самооцінку, дозволяє перевірити себе у різних життєвих ситуаціях.

Під час організації гри необхідно дотримуватись наступних правил:

  • Вибір ігрових тем повинен відображати інтереси дитини;

  • Керівництво грою з боку дорослого допомагає розвивати самостійність та ініціативу дітей;

  • Не слід коментувати і втручатися в дитячу гру;

  • Дорослий в грі щиро цікавиться дитиною і намагається будувати з нею теплі, турботливі стосунки;

  • Дорослий створює у дитини почуття безпеки, можливості вільно висловлювати власне «Я»;

  • Дорослий повинен вірити у здатність дитини діяти відповідально, самостійно вирішуючи особисті проблеми.

Ігри неможливо організувати без іграшок. Поспостерігайте, яку іграшку вибирає дитина, а які роздає іншим учасникам; який сюжет придуманої гри і як вона закінчується; які шляхи розв'язання проблем вибирає в ході гри (агресія, пасивність, прохання про допомогу, втеча, чарівні перетворення та ін.); яка роль батьків у іграх дітей (блокують ініціативу, надають свободу дії, намагаються грати замість них або з ними, тощо).

Музикотерапевтична педагогіка

Музикотерапія – один з видів арттерапії, який направлений на профілактику, психокорекцію особистісних відхилень в розвитку дитини з проблемами, де музика використовується як символічна форма, допоміжний засіб, основний вплив якого направлений на катарсис, регуляцію порушень психосоматичних і психоемоційних процесів, корекцію рефлексивно – комунікативної сфери дитини.

Музикотерапія буває:

  • пасивна (прослуховування музичних творів);

  • активна (підспівування, гра на інструментах чи предметах, плескання в долоні тощо);

  • інтегративна (малювання під музику, рухові вправи, танці тощо).  

Якщо це музичні твори для дітей, то має бути аранжування, побудоване на комбінації тембрів і ритмів, властивих музиці двохтисячних років. У текстах використано мнемотехніки та психолінгвістичні формули, які спонукають дитину вчитися, розвиватися, говорять про найважливіші речі у світі – любов, красу, добро, сім’ю, – додала пані Анастасія.

А ось цей перелік музичних творів, рекомендований психологинею, краще зберегти та використовувати повсякчас:

  • Для зменшення відчуття тривоги й невпевненості – "Мазурка" Шопен, "Вальси" Штрауса, "Мелодії" Рубінштейна.

  • Для зменшення дратівливості, розчарування, підвищення почуття приналежності до прекрасного світу природи – "Кантата № 2" Баха, "Місячна соната" Бетховена.

  • Для загального заспокоєння – "Симфонія №6" Бетховена, частина 2, "Колискова" Брамса, "Аве Марія" Шуберта.

  • Для зменшення злостивості, заздрості до успіхів інших людей – "Італійський концерт" Баха, "Симфонія" Гайдна.

  • Для підвищення концентрації уваги, зосередженості – "Пори року" Чайковського, "Місячне світло" Дебюссі, "Симфонія № 5" Мендельсона

  • Для зняття симптомів гіпертонії й напруженості в стосунках з іншими людьми - "Концерт ре-мінор" для скрипки Баха.

Казкотерапія

Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, вдосконалення взаємодії з довколишнім світом. Казка дозволяє вийти за рамки звичайного життя, в доступній формі вивчати світ почуттів і переживань, ідентифікувати себе з певним персонажем і таким чином подивитись на свої проблеми зі сторони.

Пані Анастасія радить такі види роботи з казкою:

  • Використання казки як метафори.

  • Казкові образи й сюжети асоціюються з життєвим досвідом дитини. Ці асоціації можна обговорити.

  • Малювання за мотивами казки.Вільні асоціації проявляються в малюнках, які аналізують та обговорюють.

  • Обговорення поведінки й мотивів вчинків персонажів.

  • Є приводом для розмови про моральні цінності, систему оцінювання себе та довколишніх.

  • Програвання епізодів казки.

  • Використання казки як притчі-повчання.

  • Підказка варіанту вирішення ситуації на прикладі казкового сюжету.

  • Творча робота за мотивами казки (дописування, переписування, робота з казкою). 

Отже, арттерапія полегшує процес комунікації для замкнених, сором'язливих дітей. Допомагає їм подолати тривожність, страхи, агресію та імпульсивність. Якщо ви бажаєте більше заглибитись в цю тему, радимо переглянути натхненний вебінар Анастасії Кульбедюк та замовити сертифікат з підвищення кваліфікації!

Після перегляду відео у вас є можливість пройти тестування на закріплення отриманих знань!

Вебінар: https://vseosvita.ua/webinar/art-terapevticna-pedagogika-rozvivaemo-doskilnat-tvorcistu-216.html

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.

Видавництво «Всеосвіта» є незалежним, офіційно зареєстрованим ЗМІ. Ми не підтримуємо жодну політичну партію. Головна мета – прозоре та різнобічне висвітлення усіх подій, що відбуваються у сфері освіти.

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.