Новини
1338
6 квітня 2020 о 13:28

Карантин – не перешкода для сфери освіти, а поштовх до позитивних змін, – Микола Скиба

Формат дистанційного навчання дуже суттєво підштовхує цифрову трансформацію освіти.

У зв’язку із запровадженням загальнонаціонального карантину, Україні довелося перейти у формат дистанційної роботи. Це вимушене нововведення продемонструвало слабкі місця багатьох систем, зокрема й освітньої. Українці здебільшого сприймають карантин як перешкоду, але не замислюються над тим, що він може стати поштовхом до майбутніх позитивних змін.

Про це на порталі «НВ» розповідає експерт напрямку «Освіта» Українського інституту майбутнього Микола Скиба.

Карантин, оголошений в Україні, як і у більшості країн світу через пандемію Covid-2019, дуже суттєво підштовхує цифрову трансформацію освіти. Судячи із заяв урядовців, у дистанційному форматі освітній процес може протривати до 15 травня. Тобто практично до кінця традиційного навчального року.

Карколомне переведення усіх занять онлайн, звісно ж, завдало додаткового навантаження педагогам і освітнім управлінцям. Але катастрофи не відбулося – попри слабкість матеріально-технічної бази та пробіли у цифрових навичках, – зазначає Микола Скиба.

Ба більше, за його словами, проявилася когорта педагогів, які продемонстрували, як можна на ходу опановувати нові програми, проявляти ініціативу і креатив. І це добра основа, щоб рухатися далі, дбаючи про психологічне благополуччя ключових учасників цього освітнього марафону.

Найгірше, що може статися із системою освіти в умовах карантину – це продовжувати героїчними зусиллями готуватися до звичних іспитів, перейматися тим, як перенести оцінки в журнал і встигнути «пройти програму». Життя приготувало нам явно нетипову програму: світ стрімко летить у невідомість, – наголошує пан Скиба.

Вимушена чи добровільна ізоляція йде всупереч з еволюційно вшитим у людське єство механізмом реакції на небезпеку – збиватися у зграю. Навіть дві останні світові війни не могли зупинити глобального обігу людей, товарів і капіталів так, як цей пандемічний карантин.

Додайте сюди доміно політичних криз у провідних державах світу, невідворотні кліматичні зміни і технологічну революцію, що лише пришвидшується через необхідність навчатися, працювати і підтримувати соціальні зв’язки віддалено. У результаті ви отримаєте бурхливий коктейль тенденцій, що формує ландшафт світу, в якому, якщо пощастить, доведеться жити нам – і, з великою ймовірністю, тим, хто ще навчається у школі.

Експерт підкреслює, що у цьому світі все ще мутуватимуть віруси, діятиме закон гравітації, залишиться незмінною швидкість світла і 2+2 все ще даватиме чотири. Проте на питання куди, а, головне, для чого застосовувати ці знання, необхідно буде відповідати заново.

І краще тренуватися вже тепер, коли найбільшим питанням для майже 90% тих, хто все ще навчається і працює, залишається «а коли закінчиться карантин?» Ага, освітян ще цікавить, «коли і як відбудеться ЗНО».

Найкраще, що можуть зробити ті, кому сьогодні доводиться ухвалювати рішення, це – ні, не скасувати зовнішнє випробування! Хоча у Великобританії та США погодилися на скасування SAT та інших фінальних іспитів.

Натомість варто зробити #ЗНО максимально компетентнісним. Наприклад, побудованим на розборі кейсів того, як суспільства і цілі цивілізації боролися з епідеміями і стихійними лихами, виходили з криз і створювали нові. Варто залишити час на рефлексію, висловлювання власних переживань, моделювання ситуацій і генерування антикризових рішень.

Отже, перший крок – визнати нетиповість ситуації, визнати невідворотність змін в системі освіти і запросити до розробки завдань спеціалістів, які можуть мислити сміливо, креативно і знаходити точки опертя за межами стандартів.

Результатом і має бути добірка завдань, які максимально резонують з тим, що тепер хвилює учнів, та суголосно викликам, які постають перед суспільством.

Оцінювати слід вміння мислити, спроможність вирізняти, вловлювати суть проблеми, застосовувати знання, пропонувати обґрунтовані рішення. Бо який сенс у тому, що можеш знайти і виділити обставину часу і мети в складнопідрядному реченні, якщо бракує простих слів, аби описати своє ставлення до того, що відбувається? – акцентував увагу  Микола Скиба.

Списати відповіді на розбір кейсів і формулювання власних рішень з величезною ймовірністю не вдасться, та в тому і не буде потреби. А ось перевірити грамотність і добросовісність виконання завдань допоможуть машини і алгоритми, про повстання яких так довго говорили футурологи, і над якими майже непомітно вели роботу науковці, інженери і програмісти.

Експерт запевняє, що досить просунуті рішення є і в Україні. Наприклад, для відстеження ретельності прочитання тексту, осмисленості сприйняття відповідей на запитання і розподілу когнітивних зусиль за допомогою відстеження руху очей.

Нарешті настав час з'єднати крапки над «і» в таких царинах як технології, освіта та управління.

Джерело: https://vse.ee/cyk

Фотоматеріали взяті з сайту Нова Країна.


Вас також можуть зацікавити такі матеріали:

Ми не готові до онлайн-освіти: що думають вчителі про дистанційне навчання

Цьогорічне ЗНО відбудеться, його ніхто не скасовує, – Єгор Стадний

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.