Новини
3313
25 травня 2020 о 20:34

Діти на тестуванні сидітимуть так, ніби немає коронавірусу: експертка про недоліки організації ЗНО

Наразі існують мінімум два варіанти проведення ЗНО, які дозволять зменшити ризики зараження при найменшому вливанні коштів:

Попри продовження загальнонаціонального карантину до 22 червня, головні іспити для 11-х класів проводитимуться у звичайному режимі. І якщо про скасування зовнішнього незалежного оцінювання не йдеться взагалі (адже це своєрідний антикорупційний бар’єр на шляху до вступу у ЗВО), то залишається питання організації самого іспиту та доцільності ДПА для випускників.

Над цими проблемами розмірковує Оксана Онищенко, оглядачка відділу освіти та науки DT.UA.

Готуючись до цьогорічного #ЗНО, владі довелося підстрибувати між двома гарячими пательнями, на кожній з яких дуже шкварчить. З одного боку – все готово для проведення тестування у червні-липні, до того ж за планами, складеними ще до епідемії. З іншого – потрібно встигнути провести сесію ЗНО до нового сплеску епідемії, можливого у серпні-вересні, та ще й провести безпечно. І тут самих лише масок і дезінфекторів буде замало.

На думку пані Онищенко, перший варіант позбавляє організаторів ЗНО – Міністерство освіти і науки – проблем, адже набагато легше залишити усе як є, відбиваючись від критики гаслами «Ми захищаємо ЗНО». Щодо важливості проведення незалежного оцінювання сумнівів немає, але проблема у тому, як саме воно буде організоване. І якщо є найменша можливість зменшити ризики для здоров'я всіх учасників тестування, цим потрібно скористатися. 

Кілька днів тому МОЗ спільно з МОН розробили постанову про епідеміологічні заходи, яких необхідно дотримуватися під час іспиту.  

Заради справедливості треба сказати, що у постанові є досить корисні речі. Так, щоб учасники ЗНО не скупчувалися на пункті тестування, вони заходитимуть поетапно. Приміщенням групи рухатимуться в одному напрямі, і це допоможе уникнути зустрічного руху та натовпу, – зазначає Оксана Онищенко.

Вона підкреслює, що деякі норми постанови навряд чи спрацюють на 100%. Наприклад, вимірювання температури й опитування про стан здоров'я. ЗНО – це іспит високих ставок, і якщо комусь дуже потрібно, можна випити пігулку і збити температуру, а на питання про самопочуття відповісти «Все добре».

Але є речі, які дуже дивують, щоб не сказати – обурюють. Наприклад, у підписаному й опублікованому розпорядженні МОЗ немає вимоги, щоб під час тестування між учасниками ЗНО утримувалася відстань  не менше ніж 1,5 метри. Цікаво, чому у чергах (у магазини, салони, офіси, метро, кафе) і між столиками на літній терасі ресторанів відстань між відвідувачами має бути не менше ніж 1,5 метри, а на ЗНО – ні? Чому для салонів, офісів, закладів торгівлі є вимога – не більше одного відвідувача на 5 кв. метрів, а на ЗНО, де діти сидять разом з інструкторами по кілька годин в одній аудиторії, такого не вимагається?  

Потрібно зважити й на те, що учням, можливо, доведеться сидіти у зачиненому приміщенні, адже у розпорядженні сказано: під час тестування можна відкривати вікна при зачинених дверях лише за сприятливих погодних умов. 

Небезпека в аудиторіях повинна бути зведена до мінімуму. На цьому наголошує й президент України Володимир Зеленський:

На ЗНО прийдуть усі діти. Якщо приміщення будуть не готові, це загрожує спалахом. У нас є ще місяць, щоб підготуватися. Ми повинні вберегти наших дітей. Заходи мають бути настільки ж ефективними, як і карантин, який ми пройшли доволі добре.

За інформацією президентського сайту, «президенту доповіли, що триває підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО має відбутися за чіткими правилами, щоб уникнути заражень. У приміщенні під час проведення тестування зможуть одночасно перебувати не більше 10 осіб»

Невідомо, хто так красиво доповідав главі держави, але норми про 10 осіб немає у постанові, затвердженій  МОЗ і Головним санлікарем. Та й МОН  про неї не згадує, розповідаючи про те, як проходитиме ЗНО.

Пані Онищенко зазначила, що проєкт розпорядження МОЗ і Головного санлікаря про протиепідеміологічні заходи на ЗНО виставлявся на громадське обговорення. І там була прописана норма: розсадити учасників тестування у такий спосіб, щоб між ними зберігалася відстань не менше ніж 1,5 метри, і щоб поруч, спереду та позаду кожного учасника були вільні місця. З остаточного варіанту документа ця норма загадково зникла, а замість неї з'явилася інша: між учасниками тестування має бути не менше ніж 1,2 метра. І жодних згадок про вільні місця поруч.

Звідки взялася цифра «1,2 м»?  Усе просто – вона завжди була нормою для проведення ЗНО. Тепер її повернули, і виходить, що діти на тестуванні сидітимуть так, як і до епідемії – ніби немає коронавірусу.

Різниця у 30 зайвих сантиметрів у різні боки навколо кожного учасника досить суттєва, якщо помножити її на 15 (саме стільки осіб вміщається в аудиторії за норми 1,2 м). Крім того, ця відстань дуже приблизна, адже за словами персоналу пунктів тестувань, її далеко не завжди дотримувалися. Між рядами зберігали дистанцію, а між сусідніми партами спереду і позаду – не дуже. В аудиторії, де проходить тестування, разом з дітьми перебувають інструктори й спостерігачі, є меблі, які теж забирають вільний простір. Але якщо поділити площу класу на кількість учасників – усе згідно з нормами.

Повернення старого правила про 1,2 м знімає багато головного болю з МОН. Адже розведення учасників тестування на безпечну відстань у 1,5 метри викликало б ланцюгову реакцію: це означало б, що в аудиторії має бути менше учасників, а тому потрібно більше кабінетів, у кожен з яких доведеться шукати інструкторів і платити їм. А ще потрібно буде більше пакетів з тестовими зошитами (вони вже зараз розфасовані й надійно запечатані по одному пакету на аудиторію). І врешті-решт все упирається у кошти. Але тепер, коли норма 1,5 метри зникла, нічого цього не потрібно.

Експерти й громадськість наразі обговорюють мінімум два варіанти проведення ЗНО, які дозволять зменшити ризики зараження при найменшому вливанні коштів:

  • Перший – розбити  учасників тестування на два потоки (але тоді доведеться додатково платити інструкторам).
  • Другий – звільнити від незалежного тестування тих, хто не планує вступати до університетів, і видати їм шкільні атестати без ЗНО. Тоді на пункти тестування прийдуть лише ті, хто планує вступати у виші.

Зрозуміло, що це не ідеальний варіант, хотілося б, щоб ЗНО складали всі випускники, але й умови цьогоріч екстремальні. Таке рішення допоможе розвантажити аудиторії й при цьому зберегти кошти. 

На думку Оксани Онищенко, у варіанта «відділити ДПА від ЗНО» є один недолік – тести для незалежного тестування вже надруковані, і в них містяться завдання для державної підсумкової атестації.  А якщо друкувати нові, знадобиться більше часу і грошей, яких немає. Нові тести без завдань ДПА можна було б надрукувати на серпень, але якщо на той час погіршиться епідеміологічна ситуація, ЗНО взагалі буде складно провести. Однак є й простіший вихід – скористатися вже надрукованими тестами, прийнявши рішення, згідно з яким блок завдань для ДПА не виконується і не зараховується.

У такі складні періоди  керівники освіти мають стати кризовими менеджерами, які не бояться нових рішень, мають сміливість визнавати ризики. Однак зараз ми цього не спостерігаємо. 

Джерело: https://vse.ee/dxa


Вас також можуть зацікавити такі матеріали:

Гроші й чиновницька безвідповідальність наражають дітей на небезпеку – директорка про ЗНО

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.