Статті
автор/ка
Тарас Ткачук
3523
14 червня 19:16

Чи є одноразова перевірка письмових робіт ЗНО-2021 об'єктивною? Пояснення освітнього експерта

З самого початку система зовнішнього незалежного оцінювання була вибудована так, аби поставити усіх випускників у рівні умови.

Наразі в Україні проходить зовнішнє незалежне оцінювання. Цьогоріч письмові роботи ЗНО перевіряли всього один раз, у порівнянні з минулим роком, коли перевірка робіт відбувалась два рази. З чим це пов'язано, чи є об'єктивною така перевірка робіт ЗНО та чому варто перевіряти екзаменаційні роботи два рази, розповів викладач у «Вінницькій академії безперервної освіти» та освітній експерт Тарас Ткачук на своїй фейсбук-сторінці.


Перевірка письмових робіт #ЗНО завершилася. Ніхто нічого не хоче прокоментувати? Тисячі перевіряльників і причетних до процедури ЗНО нічого не помітили? Я про те, що цьогоріч була лише одна перевірка письмових робіт екзаменаторами, бо на традиційні дві не знайшли коштів.

Колеги! Пишу ці рядки зі знаками оклику не випадково, бо ваша мовчанка спричинить черговий ланцюг проблем в освіті. Уся система зовнішнього незалежного оцінювання була вибудувана з самого початку так, щоб поставити всіх випускників у рівні умови.

А що ж ми отримали цього року? Через кількох осіб у цій країні всі, хто писав ЗНО з математики, української та англійської (німецької/французької/іспанської) мов, опинилися заручниками лише однієї перевірки, яка, зрозуміло, не може бути об'єктивною.

Як екзаменатор, який викладав основи педагогічних вимірювань і який щорічно бере участь у перевірці письмових робіт, спробую пояснити нашому міністру освіти й науки доступною мовою, що означає одна перевірка у такій системі (думаю, саме він несе персональну відповідальність за об’єктивність процедури ЗНО).

  1. По-перше, екзаменатори – це люди, які елементарно можуть втомитися й помилитися. Якщо вони не помітять якоїсь помилки, то нехай (але в інших роботах помітять). Набагато сумніше, коли під час оформлення бланку для оцінювання, хрестики випадково опиняються не там. Між іншим, це ті хрестики, від яких може залежати доля абітурієнта.

  2. По-друге, під час другої перевірки письмових робіт з мови найчастіше коригується оцінка за зміст письмового висловлення, адже саме тут буває різниця у кілька балів. За моєї пам’яті найбільшою була різниця у 6 балів, які цілком справедливо підняв другий екзаменатор.

  3. По-третє, саме під час другої перевірки робіт з мови відбувається ще одна дуже важлива корекція: вирівнюються й деталізуються вимоги до творів з різних регіонів. Це те, про що неохоче говорять у нашій країні, щоб нікого не образити, але, на жаль, замовчуванням цю проблему ми ніколи не розв’яжемо.

Коли ми використовуємо формальний підхід до оцінювання змісту (є теза – 2 бали, є приклад з мистецтва – 2 бали), то у результаті отримуємо дуже цікаву картину: за приклад з мультика «Губка Боб» чи казки «Колобок» ставимо 2 бали і за приклад з книги Германа Гессе «Сіддхартха» – теж 2 бали.

Пояснюю спрощено, бо загалом картинка набагато сумніша, особливо коли аналізувати приклади з громадсько-політичного чи власного життя. Деякі роботи можна було б одразу передавати іншим експертам, але вже не вчителям, і тут теж є пряма залежність від місця проживання наших випускників.

До чого ж тут друга перевірка? Все просто: коли 2-3 дні екзаменатор перевіряє роботи, у яких приклади про стереотипи, пов’язані з борщем, салом, зрідка – з мовою або зневажливим ставленням до жінки (яку, до речі, досить часто в цих прикладах б’ють), а потім вони розпаковують пачку з іншого регіону, де читаєш про Столітню війну, Авраама Лінкольна, Вінстона Черчилля, Івана Мазепу, Євгена Коновальця, то розумієш, що по два бали за приклади у цих творах якісь дуже різні.

Хтось компетентний мені заперечить: але ж частину робіт цього року перевіряв другий екзаменатор. Так, перевіряв. Аж десять відсотків! Це той екзаменатор, який мав бути третім, і його функція раніше була іншою: звіряти результати двох попередніх екзаменаторів і виставляти остаточну оцінку. Саме такою є міжнародна практика, точніше була. 


Вас може зацікавити: Побори у школах: директор закладу освіти розповів чи повинні батьки здавати кошти на школу

Всеосвіта – незалежне ЗМІ, що працює для вас та заради вас. Матеріали, які ми публікуємо, завжди вчасні, об’єктивні та перевірені. Наш проєкт існує завдяки вам

Підтримати нас можна по-різному. Ваші вподобання, поширення , коментарі дозволяють іншим людям дізнатися важливу інформацію, а замовлення брендованої продукції та електронних товарів допомагає нам інвестувати у розвиток новітнього українськомовного контенту.

Поширити
матеріал:

Використання статей порталу «Всеосвіта» дозволяється за умови прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на ці статті у першому абзаці. Назва порталу «Всеосвіта» має згадуватися обов'язково. У разі невиконання цих вимог, питання автоматично передаватиметься до юридичного відділу.