і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Акція
Вебінарний безліміт
Заощаджуйте понад 5000грн

Замовляйте усі свідоцтва за вебінари (понад 90 вебінарів)

з 12 липня
до 25 липня
199грн
з 26 липня
до 15 серпня
299грн
з 16 серпня
до 31 серпня
399грн
Активуйте «Вебінарний Безліміт» та отримайте
30 днів необмеженого доступу до 90 вебінарів

11-річна школярка організувала майстер-клас, щоб зібрати кошти для допомоги тваринам

Анастасія завдяки майстер-класам з орігамі зібрала кошти для допомоги чотирилапим друзям. В інтерв'ю для "Всеосвіти" вона розповіла, як усе відбувалось.

Прогулюючись парком чи вулицями свого міста, ви неодноразово бачили пухнастих, із голодними очима котиків чи собачок, які бігають гуртом у пошуках прихистку. А дехто з них відчайдушно біжить за людьми в надії, що їм перепаде щось смачненьке. Часто беззахисні тваринки лишаються ночувати на вулиці або у підвальних приміщеннях, бо там тепло. Але комусь з них може й пощастити, і вони опиняються у новій домівці із хорошими господарями. В Україні є чимало благодійних організацій, які допомагають тваринам знайти нову домівку, а займаються цією справою переважно волонтери. Однак, справжній успіх залежить від кількості людей, які приєднуються для допомоги чотирилапим друзям.

Анастасія Бондар звичайна 11-річна школярка, яка вирішила допомагати тваринам знаходити домівку. Але як маленька дівчинка може допомогти, не маючи жодних ресурсів? Настя знайшла вихід із цієї ситуації і вирішила робити те, що в неї найкраще виходить. Дівчинка організувала платні майстер-класи з орігамі, пошила із фетру іграшки для ярмарку і в такий спосіб зібрала гроші.

Наразі в Анастасії створена сторінка в Instagram (give_kindness_), де вона публікує дописи про допомогу тваринам. Вона планує не відступати від цієї справи і вже думає про організацію благодійного аукціону. Про свої плани та навіть більше вона розповіла журналістам «Всеосвіти».

Коли ти усвідомила, що хочеш допомагати тваринам?

Це сталось навесні. У мене є подруга, в якої є кішка та собака, а її мама працює ветеринаром. У них лишився зайвий корм і вони віддали його тваринам. Я побачила, sз яким задоволенням вони їдять корм і почувалась у цей момент щасливою. Мені сподобалась ця справа. Адміністраторка аккаунту @obnimi_sobaku Ольга допомогла знайти киці дім. Тоді я упевнилась, що буду цим займатись й надалі.

Для збору коштів ти проводила майстер-класи з орігамі. Розкажи про цей досвід.

Спочатку я навчилась робити паперову собаку, пінгвіна і морозиво. Влаштувала для друзів і знайомих майстер-клас і брала незначні кошти. Вдалось зібрати понад 200 гривень. Одна жінка проходила повз і побачила, що я продаю іграшки з фетру, які пошила для ярмарку. Вона придбала іграшку за більшу суму, ніж вона коштувала, бо знала, що ці гроші підуть на добру справу.

Чи плануєш ти продовжувати давати майстер-класи?

Влітку багато хто роз’їхався, тому я не проводила майстер-класів, але планую це робити. Я захоплююсь малюванням і думаю організувати аукціон: хто більше дасть грошей за мої картини. Зібрану суму я переводитиму в притулки для тварин або віддаватиму волонтерам, які займаються порятунком тварин.

Тобі друзі допомагають?

Звичайно. Разом ми ходимо годувати тварин, вони підтримують мене у проведенні майстер-класів і публікують дописи про тварин на своїй сторінках у соціальних мережах.

Чи зобов’язані люди допомагати тваринам чи повинні це робити із власної волі?

На мою думку, якщо людина не бажає допомагати тваринам, то не потрібно цього робити, бо ця допомога не приноситиме жодного задоволення. Я почуваюсь щасливою, коли приходжу і годую котиків, можу їх погладити.

***

Чимала кількість школярів постійно відвідує притулки для тварин: вони прибирають їхні домівки, приносять воду, корм, гладять їх і граються з ними. Про це розповіла волонтерка Валерія Лукашевич, яка познайомилась із юною Анастасією кілька тижнів тому. 

Розкажіть, як давно ви займаєтесь волонтерством. Чому вирішили допомагати тваринам?

Волонтерство – це добровільна допомога. За тваринами я доглядаю з дитинства. Відшуканих тварин ми з мамою приносили додому, а потім знаходили їм господарів. Серйозно допомагати тваринам і їздити у притулки я розпочала лише кілька років тому. У нас вдома є коти і собаки. Я тварин люблю більше, ніж людей:) Іншим благодійним організаціям я надаю поки інформаційну підтримку.

Я не вважаю, що волонтерство можна обирати. Якщо мене будуть вважати волонтером, я не стану менше допомагати тваринам. У наш час, усьому присвоюються назви, тож якщо суспільству так легше, то хай буде так. Я допомагаю притулкам і безхатнім тваринам через те, що сильні завжди повинні допомагати слабшим. Будь-яка допомога заспокоює мене, бо я зробила хоча б щось хороше. А коли так робить більшість, то це виливається у позитивні і масштабні результати.

Розкажіть про зустріч з Анастасією. Що вас у ній вразило? 

Про Настю мені розповіла подруга Оля, адміністраторка організації obnimi_Sobaku. Разом з нею ми поїхали познайомитись з дівчинкою і забрати передачі, які вона підготувала для притулку Сіріус. Настя – чудова дитина! Вона у такому ранньому віці вразила нас своєю добротою, інтелектом, відповідальністю. Вона розмовляла з нами так, як доросла грамотна людина. До зустрічі з нею, Оля інформувала Анастасію, як вона може допомогти тваринам зі свого району, і вона зробила все правильно. Завдяки її допомозі і дописам у соціальній мережі організації Obnimi_Sobaku, кілька тварин знайшли новий будинок. Вона нас дуже здивувала і потішила! Ми сподіваємось, що таких дітей, насправді набагато більше, що вони не сидять в гаджетах, не знущаються над тваринами, не вживають ненормативну лексику, а дійсно допомагають, як можуть, щоб зробити наш світ кращим!

Чи часто вам допомагають діти? 

Знаєте, нам мій подив – часто. Багато дітей приїжджають з батьками в притулки для тварин. Вони допомагають фізично, ніхто нікого не завантажує, але набрати зі шлангу води до пляшок, піднести корм – це дрібна, але важлива допомога. Мене радує, що батьки привозять і показують дітям, що у цьому світі потрібно допомагати слабшим, бути добрим і не сидіти на місці. Коли я приїжджаю до притулків, то часто зустрічаю школярів. Мене завжди дивувало, наскільки згуртовано вони допомагають, ніхто не розбігається, за бажанням, їм дають погратися зі щенятами. Діти повинні розуміти, що собаки можуть випадково їх забруднити або подряпати, і що на них за це не можна сваритись. Охочих приїхати з нами до притулку серед школярів підліткового віку. Але, на жаль, ми пояснюємо, що це можливо лише з батьками. Так, у нас попереду багато різноманітних проєктів щодо допомоги тваринам, де в умовах містах діти зможуть нам допомагати.


Правильне виховання дітей має величезне значення, чи не так? Лише власним прикладом ми можемо показати дітям, як з повагою потрібно ставитись одне до одного, допомагати не лише людям, але й тваринам, бути чуйними і добрими. Тепер в Анастасії є чимала група підтримки і ми бажаємо їй успіху в реалізації всіх ідей. 

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти