До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
5
міс.
3
0
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Живий вертеп

Опис документу:
Роль вертепу в житті українців

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

»

Живий вертеп

Виконавці:

Пошуковці гуртка

«Народні витоки

Керівник:

Сорочинська Ніна Миколаївна

вчитель української мови та

літератури, керівник гуртка

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………...…………………..4-5

РОЗДІЛ I. РОЛЬ ВЕРТЕПУ В КУЛЬТУРІ УКРАЇНЦІВ

1.1Поняття про вертеп………………………………………………………..6

1.2 Історія виникнення вертепу .....................................................................6-7

1.3 Роль вертепу в становленні української літератури..............................7-8

РОЗДІЛ II. ПРОДОВЖЕННЯ МИНУЛОГО У СЬОГОДЕННІ

2.1 Історичне минуле та сьогодення сел. Лихівка Дніпрпетровської обл.. де і понині шанують народні звичаї та обряди. ……………………………9

2.2. Короткі відомості про жительку Фігуру О.А.-

носія народних звичаїв та обрядів.……………….......................................10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….....11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….…………………………….......12

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….13

ВСТУП

Український народ має свої звичаї, що виробилися впродовж багатьох століть і освячені віками.

Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно зв’язана зі звичаями народу.

Під час Різдвяних свят українці інсценували народне дійство вертеп, що свідчив про великий потяг народу до духовності – релігії, історії народження Ісуса Христа.

Вертеп-це молитовне прославлення Бога через театральне дійство та комічне відображення побутового життя. Це одна з найкращих оздоб Різдва,наша традиція, яку ми зберігаємо вже понад чотири століття.

Поняття вертепу є дуже важливою темою для вивчення і розуміння розвитку української культури через низку причин,таких як розподіл українських територій між декількома державами, а отже-утиски мови і культури,соціальних,політичних,релігійних протистоянь .Вертеп відгравав важливу роль у формуванні української літератури і театру. Неможпиво не сказати про роль цього виду мистецтва на початку і середині XIX століття,періоду переслідування української культури,як найзручнішої форми мистецтва для поширення правди про історичні події та збереження національних традицій.

В останні роки спостерігається відродження вертепу у західних та центральних областях України у вигляді вертепних композицій у костелах, на площах,у закладах освіти.

У даній роботі у практичній частині подано зразок вертепу, який був записаний з уст жительки сел..Лихівка Дніпропетровської обл.. Фігури О.А.

4

Тема роботи: Різдвяний цикл .Живий вертеп

Актуальність дослідження полягає в тому, що обряди українського народу, які беруть свій початок ще з давніх часів , знайшли своє місце у наші дні.

Об'єктом нашого дослідження став процес вивчення духовної спадщини Львівщини.

Предметом дослідження є використання народного дійства,вертепу, в повсякденному житті.

Метою дослідження є вивчення особливостей народної творчості, пов` язаної зі звичаями українського народу. .

Задачі дослідження:

  • здійснити аналіз наукових джерел щодо історії походження народного дійства-вертепу.

  • здійснити пошукову експедицію до сел.. Лихівка для зібрання фольклорного матеріалу,

  • дослідити історію сел..Лихівка ,записати з уст жительки Фігури О.А. зразок вертепу.

  • на базі проаналізованих джерел визначити та описати народне дійство- вертеп.

  • сформулювати висновки щодо здійсненого дослідження ..

Методи дослідження:

  • метод аналізу документів;

  • пошуковий метод;

  • порівняльний метод;

  • метод практичної верифікації;

  • дидактичний метод.

Практичне значення дослідження: матеріали дослідження можуть бути використані: у практиці роботи вчителів української мови та літератури,при викладанні українознавства,при проведенні виховних заходів.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

5

РОЗДІЛ I

    1. Поняття про вертеп

Вертеп( зі старослов’янської-печера) – старовинний український мандрівний театр маріонеток,що виник в Україні в барокову добу( друга половина XVII століття).

Інше подібне значення вертепу-старовинний ляльковий театр,де ставилися релігійні і світські пісні.(8)

В українському вертепі-старовинному театрі ляльок,дуже подібного до польської шопки або білоруської батлейки-вистави за змістом і насиченістю дійства поділялася відповідно до ярусної структури вертепної скриньки на світську та духовну частини.

Існує три форми вертепу. Вертепна композиція-відтворення сцени Різдва з використанням об`ємних фігур або фігурок. виконаних з різного матеріалу. Механічний вертеп-розвиток форми вертепної композиції,в якій окремі фігури анімовані за допомогою прихованого матеріалу. Вертепний театр - різдвяне дійство засобами лялькового театру,іноді також за участю людей-акторів. Вертепом у цьому випадку називають також особливий ящик,в якому показують лялькову виставу. Живий вертеп -вертеп,в якому роль всіх або деяких персонажів виконують живі люди.

Усі види вертепів пов`язані зі святом Різдва. Як правило,скульптурно-декоративні композиції виставляють для перегляду, а театралізовані вистави розігруються тільки в період різдвяних свят.

1.2 Історія виникнення вертепу

Перша письмова згадка про вертеп датується 1666 роком,вона міститься в матеріалах львівського ставропігіального братства. Існують інші припущення щодо першого вертепу: це і 1591 і 1639 рр.,також «скомороши игры, глаголемыя куклы» побутували ще в Київській Русі, а звичай «ходіння з куклами» відомий в 1573 р(6,100).

Вертеп не є суто християнським «винаходом». Відомо, що в його основу покладена дохристиянська традиція шанування Нового Сонця,Нового Хліборобського Року, що починається з поворотом сонця на весну. Відповідно до цього різдвяна обрядовість тісно в`яжеться з віруваннями в щасливий почин та з магічними діями,що мають забезпечити в тому наступному році добрий урожай.

Елементами,що вплинула на формування вертепу є іконографічні образи візантійської культури, іспанське ретебло, польська шопка.(6,52)

Велике значення для розвитку вертепу мала шкільна драма. У зв`язку з її розвитком в Україні велику роль відіграли братські школи в Острозі та Львові ще наприкінці XVI ст., єзуїтські колегіуми у Львові, Кам`янці –Подільському, Луцьку.(6,53)

Перебуваючи під опікою колегіумів і користуючись всебічною підтримкою ордену єзуїтів,шкільна драма в XVI ст. набуває значного поширення в Польщі, а незабаром дістається й до України. В.Резанов

6

наголосив на тому,що «єзуїти застали в Польщі розвинуту театральну традицю, .на цей час поляки полюбляли сценічні вистави - шкільні,церковні, релігійно-полемічні. Враховуючи ці обставини, єзуїти в перші тридцять років своєї діяльності дозволяли учням розігрувати трагедії, комедії, містерії Різдва Христа, Страсті Господні і свято Євхаристії .(5.96)

Найбільш поширилися вистави в другій половині XVIII ст., особливо в добу занепаду Києво - Могилянської академії , коли число вертепників поповнювалося її вихованцями, що йшли в народ популяризувати українські вистави в формі лялькового театру. Ця форма була найзручнішою дя поширення в маси правди про історичні події( наприклад, добу козацтва – вертеп «Запорожець» чи збереження національних традицій ( в тому числі,колядок) в період переслідування з боку Російської Імперії. В цей час вертепи поширювалися на етнічно російські території,наприклад, в Сибірі,і вторинно набули популярності в Польщі.

Вертепна драма як адаптований варіант різдвяної шкільної драми XVII-XVIII ст. виявилася дуже живучою. Ще в 1936 р. було повідомлення про новознайдений куп`янський вертепний театр. Компактність скриньки, демократизм тексту забезпечили вертепові довговічність. Все описане знайшло свій відбиток у вертепному дійстві сьогодення. Вертеп прикрашає і збагачує святкування Різдва Господа нашого Ісуса Христа.

1.3 Роль вертепу в становленні української літератури

Розвиток української культури XVI-XVII ст. відбувався в досить складних і суперечливих умовах. Територія України була розділена між Річчю Посполитою, Угорщиною і Туреччиною. В умовах національного, соціального та релігійного протистояння культура українців зазнавала постійних утисків.

Однака навіть ці негативні чинники не змогли припинити духовного життя українців. Боротьба за національне й соціальне визволення, розвиток української мови та початок книгодрукування - усе це сприяло швидкому розвиткові української літератури та театру.(8)

Українська культура, як культура, тривала в часі і позначена впливами різних етносів і часів, сфокусована у вертепному дійстві. Вертеп є символом цілісності світобудови українців. Сакральне і профанне, релігійне і побутове об`єднані дашком вертепного будиночка.

Середньовічні актори були осілі та мандрівні. Мандрівні актори об`єднувалися в групи, переходили з місця на місце й давали вистави на вулицях,площах, ярмарках просто неба. Вони поширювали байки, казки,народні пісні одних територій на інші, в тому числі за допомогою вертепу.

Розвиток і поширення вертепу на українських землях значною мірою вплинуло на розвиток сучасного мистецтва, зокрема театрального. За твердженням дослідників театрального мистецтва(І.Франка, М.Возняка) прадавні форми театру стали прикладом для творців перших літературних українських драматичних творів, зокрема вертепної драми. Іван Франко

7

називає її найвищою художньою формою українського театру і робить

висновок, що маючи давні історичні традиції, які беруть початок від народних обрядів і звичаїв, через вертеп давнє українське театральне мистецтво стало одним із джерел українського театру 19 ст.(2,60)

Вертеп зберігся в кількох оригіналах, власне сама скринька та варіанти тексту вертепу. Про популярність адаптованої різдвяної драми свідчать драматичні твори XIX-XX ст., автори яких під час роботи свідомо орієнтувалися на вертеп. Це «Уродова морока» П.Куліша, «Вертеп» В.Шевчука, «Вертеп» і «Милостиня Божа» Л. Старицької -Черняхівської. У цей час,1876 р., з`являється Емський указ, згідно з яким забороняється друкувати українською мовою будь-які твори, крім художніх творів та історичних документів,ставити театральні спектаклі,не дозволялось прилюдне читання українською мовою будь-яких дисциплін.(4,69)

Користуючись вертепом, українські письменники XIX-XX ст. в найбільш несприятливих для нашої культури умовах порушували важливі проблеми національної ідентичності, боротьби за збереження мови, літератури, народу, держави.(4,112)

Усіх драматургів XX ст. приваблювала й сама характерна особливість вертепної скриньки-можливість паралельного синхронного показу подій: народження і смерті, любові і ненависті, земного і небесного, реального і уявного.(4,130)

8

РОЗДІЛ II ПРОДОВЖЕННЯ МИНУЛОГО У СУЧАСНОСТІ

2.1 Історичне минуле та сьогодення рідного селища Лихівка ,де і донині шанують народні звичаї і обряди.

Фігура Оллександра Андріївна народилася у 1936 році у мальовничому селищі Лихівка П ятихатського району ,Дніпропетровської області.

Територія ,де знаходиться селище,була заселена ще в епоху бронзи. В одному із курганів досліджено погребення, яке відноситься до XIII-IXстоліть до нашої ери.

Як свідчать джерела,близько 1740 року тут виникло одне із запорізьких поселень- слобода Омельник,яка отримала свою назву від р.Омельник.

На початку 1750 року сюди переїхало декілька сімей з Полтавщини – із Омельника і Кобеляк. Слобода розросталася і згодом стала називатися Лихівкою.

Легенда розповідає , що посеред річки, де тепер центр поселення, лежав піщаний острів, на якому поселився кріпак-утікач на прізвисько Лихий. Він приймав до себе людей, які тікали від панської неволі. Від його прізвиська й пішла сучасна назва поселення.

У XVII-му сторіччі поселення входило до Кодацької паланки Запорожжя, а у 1754-1759 та 1761-1764 роках входило до складу Новослобідського козацького полку.

Після знищення Запорізької Січі слобода була проголошена державною і
ввійшла до складу Єлисаветської провінції Новоросійської губернії. Спочатку як 4-та рота Єлисаветградського пікінерського полка, пізніше
- під назвою 6-ої роти. Близько 1772 року згадується як 12-та рота того ж полка.

У 1824 році у селищі було побудовано деревяну Свято-Троїцьку церкву.

За даними на 1859 рік в казеному селі Верхньодніпровського повіту
Катеринославської губернії налічувалось 380 дворів, в яких мешкало 2692 особи, існувала православна церква та відбувалось 4 ярмарки на рік.

Станом на 1886 рік в селі було 596 дворів, в яких мешкало 3042 особи, існувала православна церква, 13 лавок, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях.

1901 рокупобудовано другу дерев'яну Свято-Миколаївську церкву.

У 1957 році село мало статус селища міського типу. Сучасне життя мешканців сел..Лихівка зазнало багато змін після 1991 року. На жаль, із-за руйнування колективного господарства,закриття заводу та певних виробництв багато жителів виїхало до міст, і селище стало неперспективним. Загальноосвітня школа була і є освітнім і культурним осередком для жителів.

9

. 2.2. Короткі відомості про жительку Фігуру О. А. -- носія народних звичаїв і обрядів.

Фігура Олександра Андріївна виховувалася в сім ї хліборобів. Дитинство припадало на воєнні і повоєнні роки, коли довелося винести німецьку окупацію,післявоєнний голод. Але всі негаразди залишалися в минулому , і сім я продовжувала жити. Ще з малих літ батьки прищеплювали дон ьці любов і повагу до старших,часто розповідали казки , легенди,у колі родини завжди лунала народна пісня

Мати Олександри, Самарець Феня Михайлівна, виховувала доньку в дусі народних традицій. Сім’я дотримувалася православної віри, по можливості батьки ходили до церкви. Згодом церкву було зруйновано,але мешканці селища намагалися зберегти релігійні обряди і традиції в колі своєї родини. Коди надходило Різдво і старий Новий рік, то діти виконували колядки,щедрівки,а старші-живий вертеп. Тому традиції старшого покоління передавалися меншому .І це дало можливість сучасному поколінню долучитися до духовної спадщини українського народу.





ВИСНОВКИ

Отже,вертеп- це вид народної драми, усної народної творчостї, поєднання містерійних і народних мотивів. Вертеп – це комедійні різдвяні вистави на побутову та релігійну тематику.(7)

Українська культура формувалася у складних умовах,під впливом різних часів і народів Вертеп відіграв велику роль у розвитку українського театру та літератури, адже був символом цілісності світобудови українців .

. Сценарії вертепу записували і запам`ятовували селяни, передавали з покоління в покоління. А так як вони були засновані на реальних історіях з побуту українців XVI-XVIII ст.. ми отримали безцінну інформацію про життя наших пращурів. У період переслідування української культури діячі України зверталися до мистецтва вертепу для збереження традицій та поширення української мови. Сучасні українці шанують і понині обрядові дійства своїх предків.


11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Тлумачний словник української мови. - Харків: - 2005 - 460 ст.

2 Возняк М. Початки української комедії (1619-1819) Львів: - 1919 - 156

3 Данченко В.Український вертеп. Роздуми про виникнення та побутування. Київ: -1973-67 ст.

4 Кисіль О.Український театр. Київ :- 1968-325 ст.

5 Резанов В. К истории русской драмы: Экскурс в область театра иезуитов. Нежин:- 1910-293 ст.

6 Марковський Є.Український вертеп. Розвідки й тексти. Вип.1 Київ :- 1929- 138 ст.

7 Франко І. До історії українського вертепу XVIII Київ :- 1982- 138 ст.

8 Сайт Вікіпедія http:/Wikipedia.org /.

Ðèñóíîê 3

Ðèñóíîê 2

ДОДАТОК Б
Вертеп

Во Віфлеємі нині новина:

Пречиста Діва зродила сина.

В яслах сповитий поміж бидляти

Спочив на сіні Бог не обнятий. Вже Херувими славу співають

Ангельські хори Пана вітають.

Пастир убогий несе, що може,

Щоб обдарити Дитятко Боже.

А ясна зоря світу голосить:

«Месія радість,щастя приносить.

До Віфлеєму спішіть всі нині,

Бога вітайте в бідній Дитині»

Входить жид :

Я є жид бригадир

З мене добий проводир

Пустіть наш вертеп у хату,

Дайте добру зарплату .

1 Пастух:

Слава Богу, добрі люди,

Хай добро вам в хаті буде,

З Віфлеєму ми ідемо

Вістку радісну несемо:

Що Христос – Спаситель світу

Народився у яскині.

І звізда яскраво світить

Тій господній днесь дитині

Коли ласка – впустить в хату

Нас з далекої дороги

Звольте нам колядувати

І славити Христа Бога.

Входять царі

1 Цар :

Я-українець з- над Дніпра

З великого луга,

Запорізька Січ стара

Впала в тяжку жугу

Довгі роки на степах

Січ в могилах впала.

Аж учора в небесах

Зірка засіяла,

Я збудився і помчав

Аж до Віфлеєму.

Свою долю розказав

Богові своєму.

2 Цар :

Українець я, з Карпат

Так і я ваш рідний брат

Через гори йшов і ріки,

Йшов до того, щоб навіки

Буде честь с славу мати,

Над землею царювати.

3 Цар :

Я - цар зеленої Волині,

З дарунком я сюди прийшов,

Цей дар дарую нині

Своїй землі, своїх дібров.

2 Пастух :

Мі є тії пастухи,

Що пасемо овечки.

1 Цар :

Звідки ви, з якого роду?

2 Пастух :

З українського народу,

Красний, милий, як той рай,

Український рідний край.

2 Цар :

Хто сказав вам цю новину

Про дитину з Віфлеєму.

1 Пастух :

Ми почули спів ангелів,

Спів величний і веселий,

Що в вертепі, у яскині,

Божий син родився нині.

2 Пастух :

Поспішали ми юрбою,

І дари взяли з собою,

До вертепу приступили,

Вздріли там дитятко миле.

1 Пастух :

Ми Ісусику вклонились

Христу Богу помолились,

І просили у яскині

Щоб дав волю Україні.

2 Пастух :

Посміхнулась Божа мати,

Повна ласки - благодати,

Сам Ісусик нас вітав,

Ручками благословляв.

1 Пастух :

Поклонившися дитині,

Мі пішли усім сказати,

Що родився наш Мисія,

Всім покривджених надія.

2 Пастух :

Гляньте, браття, що за сила,

Ясну зірку загасила.

1 Пастух :

Гляньте, хтось біжить з м’ячем,

Станем спільно – відженем.

1 Цар :

То є Ірод – цар Юдей,

Він злякавсь дитині тоі,

Хоче вбить Христа малого

Станьмо разом проти нього.

2 Цар :

Гей, чи вистачить нам сили,

Змії воб обступили.

Входить Ірод:

Не змовляйтесь,вже залізно

Хто бунтується на мене,

Кляте племя безіменне

Третій день вас доганяє

Але вже в руках вас маю

Тут і він є,певно,з вами.

Ну,признавайтесь перед нами

Ви ходили в Віфлеєм?

Чи я вам не є царем?

3 Цар :

Ти є цар,та тільки земний,

Вже вродився цар таємний,

Буде він понад царями

Над землею й небесами.

2 Пастух :

То не князь,то вічний Бог,

Що панує без тривог

Ти боися того Бога,

Бо лиха твоя дорога,

Бо невинних ти караєш,

Бідний нарід не вважаєш.

Входить воїн :

Царю – Іроде,пришла новина,

Що родилась Божа дитина,

Яка має царювати,

Між нами жидами

Так приказано.

Ірод :

Через кого відомо?

Воїн :

Через мошка Рабина.

Ірод :

Позови його сюди.

Воїн :

Мошку-Рабине
Тебе кличе цар Ірод.

Входить жид :

Що пан Іродзьо,

В мене потребує?

Ірод :

Ану ,мошку глянь в свої книги,

Подивись в чотири миги.

Де той цар родитись має,

Що на трон мій посягає.
Жид :

Біб - Бам, Бог Ісус Христос Народився в лісі.

Я там був , моя сура була

Мед , горілку пили ,

По бороді текло

В писок не попадався

Ірод :

Замовчить мені, прокляті,

Бо скараю вас в цій хаті.

Гей, шукай мені, мій воїн.

Воїн :

Тут нема дитяти того.

Ірод :

Тож по всьому краю йдіть

І наказ мій понесіть,

Кожен хлопець до двох літ

Має згинуть,так скажіть,

Поміж нами певно й вік

Знайде свій смертельний час

Бо тоді і вам не жити.

Хто вас буде боронити?

Вбігає чорт :

Твій слуга,тюрми начальник

Всіх катів він шанувальник

Царю мій,на твій наказ

Я прийшов у грізний час.

2 Цар :

Цитьте ви, глубровці кляті,

Буде правда в нашій хаті

Ірода,що з вами тут,

Ще скарає грізний суд.

Вже росте новий месія

Між людьми він правду сіє

Злого Ірода сліди

З горю, смутку і біди,

За те все,хоч круть,хоч верть.

Йде на нього нагла смерть.

Входить смерть :

Тут, панове, я с косою,

Наче кликав хтось за мною

Ірод:

Я – цар – Ірод, смерте мила,

Ти завжди мені служила.

І косила ворогів,

всіх кого я повелів.

Смерть:

А кого тепер косити?

Ірод:

З них ніхто не сміє жити

Крім того, скоси малого,

Що в вертепі народився,

І на трон мій напосівся.

Смерть :

О, не буде того, царю,

Їх косою я не вдарю,

Вже дитя мале в яскині

Має владу в світі нині,

Мушу я йому служити

Я тебе прийшла косити

2 Пастух :

Гляньте, браття. Світло є

Гляньте, як у вікна б’є

Хай освітить, хай зігріє,

Хай біда в огні затліє

Ангел:

Хай Бог усім добро дарує,

Хто тут світла потребує?

2 Цар:

Всі ми, всі, всім нам гірко

Засвітити нам, ясна зірко,

І подай нам добру раду

Від біди спасти громаду

Дай нам відповідь від Бога,

Чи добився Ірод того,

Щоб Ісусика убити

Щоб в нужді нам вічно жити.

Ангел:

Тіштесь, браття мої милі,

Жити вам в добрі і мирі

Злочин не минув безкарно

Згинув Ірод, згинув марно.

Згинув всі такого роду.

Заживуть в добрі народи.

3 Цар :

Син Божий!

1 Цар :

Тож від лиха і біди

Ангел божий, відведи!

Всі разом колядують і виходять

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн