Інді́ра Га́нді (гінді इन्दिरा प्रियदर्शिनी गान्धी, англ. Indira Priyadarshini Gandhi; 19 листопада 1917, Аллахабад, Уттар-Прадеш, Британська Індія — 31 жовтня 1984, Нью-Делі, Індія) — одна з найвідоміших політикинь XX століття, прем'єр-міністерка Індії (1966–1977, 1980–1984). Проводила активну внутрішню й зовнішню політику, що сприяла укріпленню державного суверенітету Індії та зростанню її впливу на події у світі.
Будучи прем'єр-міністром, Ганді була відома своєю безкомпромісною політичною позицією та централізацією влади у виконавчій гілці. У 1967 році вона очолила військовий конфлікт з Китаєм, в ході якого Індія відбила китайське вторгнення в Гімалаї.[7] У 1971 році вона вступила у війну з Пакистаном на підтримку руху за незалежність і війну за незалежність у Східному Пакистані, яка завершилася перемогою Індії та здобуттям незалежності Бангладеш, а також посилення впливу Індії до такого рівня, що вона стала єдиною регіональною державою в Південній Азії.[8] Вона відіграла вирішальну роль в ініціюванні першого успішного випробування ядерної зброї в 1974 році. Під час її правління Індія зблизилася з Радянським Союзом, підписавши договір про дружбу в 1971 році, а також отримала військову, фінансову та дипломатичну підтримку від Радянського Союзу під час конфлікту з Пакистаном у тому ж році.[9] Хоча Індія була в авангарді руху неприєднання, Ганді зробила її одним із найближчих союзників Радянського Союзу в Азії, кожен з яких часто підтримував іншого в маріонеткових війнах та в Організації Об'єднаних Націй.[10] У відповідь на сепаратистські тенденції та заклики до революції вона запровадила надзвичайний стан з 1975 по 1977 року, під час якого правила декретами, а основні громадянські свободи були припинені.[11] Понад 100 тис. політичних опонентів, журналістів та інакомислячих було ув'язнено.[11] Протягом свого четвертого прем'єрства вона стикалася зі зростаючим рухом сикхського сепаратизму; у відповідь вона наказала провести операцію «Блакитна зірка», в ході якої були проведені військові дії в Золотому храмі, в результаті яких загинули сотні сикхів. 31 жовтня 1984 року вона була вбита двома своїми охоронцями, обидва з яких були сикхськими націоналістами, що прагнули відплати за події в храмі.
