Вербальні засоби комунікування: писемне мовлення в академічній сфері, усне педагогічне мовлення (лаконізм, надмірність, імпровізація, конкретизація, індивідуалізація), техніка мовлення.Кожна людини в процесі свого життя постійно обмінюється інформацією. Передача інформації може бути здійснена як вербальними, так і невербальними засобами.
Вербальна комунікація – усне, словесне спілкування, учасники якого обмінюються висловлюваннями щодо предмета спілкування.
Вербальна комунікація використовує як знакову систему людської мови, так і природну звукову мову, тобто систему фонетичних знаків.
На основі аналізу власного мовлення можу виділити такі труднощі у застосуванні вербальних засобів комунікації: застосування у власному мовленні багатозначних слів, при неправильному доборі слова важко з'ясувати, що конкретно малося на увазі, коли вживалося це слово. Тому не завжди вдається висловити свою думку так, щоб її правильно зрозуміли; іноді починаючи розмову не безпосередньо з проблеми, а зі вступу, з якого важко встановити конкретні наміри. У процесі вербальної комунікації можна виділити такі комунікативні бар'єри:
Логічний бар'єр - виникає в партнерів з неоднаковим видом мислення. У залежності від того, які види і форми мислення переважають в інтелекті кожного партнера, вони спілкуються на рівні розуміння чи нерозуміння.
Стилістичний бар'єр - невідповідність форми подання інформації її змістом. Виникає при неправильній організації повідомлення. Повідомлення повинно бути побудовано: від уваги до інтересу; від інтересу до основних положень; від основних положень до заперечень і питань, відповідей, висновків, резюмування.
Семантичний (смисловий) бар'єр - виникає при невідповідності лінгвістичного словника зі смисловою інформацією, а також через відмінності в мовному поведінці представників різних культур.
Фонетичний бар'єр - перешкоди, створювані особливостями мови мовця (дикція, інтонація, логічні наголоси і т.д.). Треба говорити чітко, виразно, досить голосно.
