Вступ.
Для збереження матеріальної та духовної спадщини минулих поколінь в Зірненській загальноосвітній школі було реалізовано проект по створенню шкільного музею. Музей відкрито 17 травня 2009 року. Структурно музей має два відділи: етнографічний та історичний. Експозиції музею складаються з розділів:
1.Початки історії села Зірне. Експозиція розповідає про початки виникнення села Зірне нараховує 34 експонати основного фонду. Більшість із них знайдені на території села, що свідчить про заселення цієї території щонайменше з ІІ тисячоліття до н.е.
2. Під владою Польщі. Основний фонд налічує 46 одиниць. Експозиція розповідає про польський період та трагічну долю діячів ОУН.
3. В полум’ї Другої світової війни. Експозиція присвячена подіям Другої світової війни і нараховує 20 експонатів основного фонду. Допоміжний фонд розкриває участь наших земляків в радянських партизанських загонах, діяльність ОУН – УПА. Окремою сторінкою є розповідь про звільнення с. Зірне від фашистських окупантів.
4. Село Зірне в другій половині ХХ – початку ХХІ століття. Трудові здобутки жителів в господарському та радянському будівництві розкриває експозиція, яка нараховує 28 одиниць основного фонду.
5. Розвиток освіти. Видатні випускники. Експозиція розповідає про розвиток освіти з часів Польщі і до сьогодні, наявні фотодокументи дають можливість прослідкувати становлення освіти в селі. Налічує 37 експонати основного фонду.
6. Основні заняття та промисли жителів села середини ХІХ – початку ХХ століття. Експозиції етнографічного відділу розповідають про заняття, ремесла, промисли, побут, одяг поліщуків. Експонат основного фонду датовані другою половиною ХІХ – першою половиною ХХ століття. Представлені знаряддя праці дають уявлення про розвиток ремесел.
Шкільний музей у своїй роботі керується «Положенням про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України». Відповідно до нього головними завданнями в роботі музею є:
- сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу закладів освіти;
- розширення і поглиблення загальноосвітньої та професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи;
- розвиток її творчих інтересів до пошукової краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної роботи;
- формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв'язку минулого, сучасного і майбутнього України;
- допомога педагогічному колективу закладу освіти у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами;
- вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії, культури і природи рідного краю;
- проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення.
Основна частина.
Людина – дитина свого часу і своєї країни. Без знання свого коріння людина приречена бути перекотиполем, яке позбавлене морального життєвого стержня. Музей в школі є осередком освіти і виховання, який сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпеченню духовної єдності поколінь. Саме для збереження матеріальної та духовної спадщини минулих поколінь і було реалізовано проект по створенню шкільного музею.
Шкільний музей «Історії села Зірне» відкритий згідно наказу по Зірненській ЗОШ І-ІІІ ступенів у травні 2009 року. Зареєстровано музей в управлінні освіти і науки Рівненської облдержадміністрації 21 березня 2011 року. За своїм профілем музей є історико – етнографічний. Структурно музей має два відділи: етнографічний та історичний.
Історія кожного населеного пункту, як і людини, з однієї сторони неповторна, а з другої - тісно переплетена з історією тих епох, через які вона пройшла. Не виняток і село Зірне. Його початки губляться в другій половині XIX століття.
Експозиція під назвою «Початки історії села Зірне» нараховує 34 експонати основного фонду. Це підйомний археологічний матеріал доби ранньої бронзи: кам’яні сокири, наконечники списів та серп з волинського кременю. Більшість із них знайдені на території села, що свідчить про заселення цієї території щонайменше з ІІ тисячоліття до н.е. Архівні матеріали допоміжного фонду розповідають про історію роду Малинських, розбудову маєтку та заснування населеного пункту Зурне. В експозиції розміщені грошові знаки початку ХХ століття, за якими можна прослідкувати історію зміни влади періоду революцій 1917 -21 років. Про буремні роки Першої світової війни розповідають фрагменти зброї російської та австрійської армій.
Основний фонд розділу «Під владою Польщі» налічує 46 одиниць. До польського періоду відносяться господарські документи наших односельчан, особисті паспорти громадян Речі Посполитої. В експозиції можна бачити журнал «Рільник», що виходив польською і українською мовами в Луцьку, тодішньому воєводському центрі, а також колекцію грошових знаків Речі Посполитої, речі домашнього вжитку, полотняний костюм селянина 30 – х років ХХ століття. Ще за часів Речі Посполитої навколишні хутори були осередками українського національного руху. Так, на хуторі Полиці діяв осередок «Просвіти» під керівництвом Луцика Андрія, хутір Занакот був осередком ОУН. Про трагічну долю одного з активних учасників ОУН Козлюка Андрія, якого переслідувала польська влада за активність в українському національному русі згадується в експозиції.
Для багатьох односельчан війна прийшла ще 1 вересня 1939 року. Село Зірне було окуповане німцями 6 липня 1941 року. Перебуваючи на службі у Війську Польському пережив гіркоту поразок, а потім і німецького полону наш односелець Мотруніч Петро. Воював з перших днів Другої світової і Бойчук Аркадій. Цим людям – почесне місце в експозиції « В полум'ї Другої світової війни». Вона присвячена подіям Другої світової війни і нараховує 20 експонатів основного фонду: бойові нагороди учасників війни, військові артефакти – зброя, трофейні та особисті речі бійців. Допоміжний фонд розкриває участь наших земляків в радянських партизанських загонах, діяльність ОУН – УПА. Окремою сторінкою є розповідь про сотенного УПА Борейчука Леоніда, який мав псевдо «Стрибайло». Діяльність підпільників не припинилась і після звільнення нашого краю Червоною Армією. За це десятки жителів були репресовані – серед них і медсестра УПА Прокопчук Олена, яка була засуджена до 25 років таборів. Про неї теж розповідає експозиція. Простий українець Миронець Ігнат Романович, як і десятки інших односельчан, теж сповна зазнав гіркоти війни і радості Перемоги. З боями пройшов через всю Польщу, Німеччину, а заключним актом стало визволення чеської столиці Праги, за що був удостоєний медалей «За відвагу», та «За визволення Праги».
Мирне будівництво розпочалося відразу після визволення села від німецьких окупантів. Трудові будні односельчан були яскравими на досягнення: в селі відновлено один з перших колгоспів області, машино – тракторна станція, запрацював спиртзавод, організовано торфовиробництво, збудовано вузькоколійку Зірне – Моквин, створено жіночу тракторну бригаду. Саме трудові здобутки жителів в господарському та радянському будівництві розкриває експозиція «Село Зірне в другій половині ХХ-початку ХХІ століття», яка нараховує 28 одиниць основного фонду. Це документи, трудові нагороди, особисті речі, грошові знаки радянського періоду.
Наступна експозиція розповідає про розвиток освіти з часів Польщі і до сьогодні. В експозиції налічується 37 експонатів основного фонду. Серед них журнал «Нива» 1914 – 1915 років видання, оригінали документів про освіту періоду польського панування, німецької окупації, школи радянської доби. Наша експозиція має «Свідоцтво школьне» польської школи 30-х років, яке належало жительці села Осипчук Ніні. Унікальними є друковані видання: «Українська муза» - поетична антологія 1908 року під редакцією Олекси Коваленка, «Сочиненія» Вс. В. Крестовского 1862 року. Наявні фотодокументи дають можливість прослідкувати становлення освіти в селі.
Експозиції етнографічного відділу розповідають про заняття, ремесла, промисли, побут, одяг поліщуків. Більшість із 70 експонатів основного фонду датовані другою половиною ХІХ – першою половиною ХХ століття. Основу життя селянина завжди складало землеробство. То ж тут представлені знаряддя праці - серпи, ціп, жорна, ступа, ночви, коромисла, ваги, діжки розповідають про це заняття від сівби і до збору врожаю та випікання хліба. Одночасно вони дають уявлення про розвиток таких ремесел як бондарство, лозоплетіння, ковальство без яких тоді не обходився жоден сільський господар. На Поліссі було поширене плетіння личаків – простого і доступного взуття селян. Кожна сільська родина не могла обійтися без ткацтва. Окрема експозиція розповідає про обробку льону.
Наявні експонати дають можливість прослідкувати цей процес від обробки на терниці аж до отримання пряжі та готового полотна. Відділ має діючий ткацький верстат, де відвідувачі можуть спробувати себе у ролі ткалі. Гордістю експозиції є автентичний полотняний одяг.
На цьому не завершується «книга пам'яті» мого краю…Бракує лише часу, аби з гордістю розповісти про його минуле. Відходять у небуття очевидці, та пам'ять - вічна.
