Заняття з елементами тренінгу з профілактики булінгу:
квест-код «Моя безпека»
Автори-укладачі:
практичний психолог КЗ «Зміївська ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. І.П. Волка» Нікутіна Олена Олександрівна
соціальний педагог КЗ «Зміївська ЗОШ І-ІІІ ст. №2ім. І.П. Волка» Сердюкова Євгенія Олександрівна
Мета: ознайомити здобувачів освіти із поняттям «булінгу»; розказати про види булінгу й наслідки; попередити виникнення булінгу в освітньому середовищі; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навички відповідальної та безпечної поведінки; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства.
Обладнання: фліп-чат, інтерактивна дошка, дошка, мобільні пристрої з підключенням до мережі Інтернет, кольорові кульки, папір формату А-3, А-4, фломастери, маркери, кольорові олівці, різнокольорові стікери, відеоматеріали You Tube, Leaning Apps, карта з Qr-кодами, інформаційні плакати розмістити на дошці.
Час заняття: 90 хвилин
Кількість учасників: 20 учнів 14-15 років
План заняття:
№ з/п | Назва вправи | Час проведення |
Привітання учасників. | 5 | |
Вправа «Кодекс поведінки» | 3 | |
Вправа «Ціна образи» | 5 | |
Повідомлення теми заняття. | 2 | |
Вправа «Колесо огляду» | 5 | |
Ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та наслідками | 15 | |
Вправа «Займи свою життєву позицію» | 15 | |
Вправа «Кулька міфу чи реальності» | 20 | |
Обговорення «Куди чи до кого можна звернутись, якщо опинились, або стали свідками булінгу?» | 7 | |
Підбиття підсумків | 10 | |
Вправа. «Посміхнись…» | 3 |
Хід заняття:
Учасникам надається карта квесту, з Qr- кодами (додаток№1).
Привітання.
Мета: привітати учасників заняття, налаштувати на плідну співпрацю
Час: 5 хвилин
Кожен учасник отримує стікер одного з трьох кольорів (зелений, синій, жовтий) на якому зазначає свій нік-нейм на час заняття, по черзі діти називають своє ім’я, починаючи з фрази: «Всім привіт, сьогодні я…».
Вправа «Кодекс поведінки»
Мета: організувати групу для ефективної роботи
Час: 3 хвилини
Прийняття правил поведінки під час заняття-тренінгу.
Говорити від свого імені
Бути доброзичливим і активним
«Піднята рука»
Один говорить – всі слухають
«Тут і зараз»
Обговорювати дію, а не особу
Конфіденційність
Вправа «Ціна образи»
Мета: усвідомлення впливу негативної поведінки на особистість.
Час: 5 хвилин
Педагог пропонує дітям зім’яти, пошкодити чистий аркуш паперу, а потім спробувати повернути його до початкового стану, тобто, щоб пошкоджений лист знову став рівним та гладким.
Запитання для обговорення:
Чи може папір знову стати ідеальним?
Що відбувається з особистістю, коли вони систематично отримує образи, штовхання, приниження та інше?
Чи можна все згладити лише вибаченням?
Повідомлення теми заняття, орієнтування учасників на роботу в даній темі.
Час: 2 хвилини.
Шановні учасники. Сьогодні ми з вами поринемо у віртуальну подорож квест-коду, щоб обговорити, навчитися протидіяти булінгу та ситуаціям пов’язаним з ним. Кожна людина, хоч раз, у житті мала змогу зіткнутися з насильством, в різних ролях – свідка, жертви, агресора. Ми поговоримо про систематичні випадки, вчинення жорстокості та насильства, спрямованого на ту чи іншу особистість. Це явище має назву булінг, сьогодні спробуємо відчути стан жертви, агресора та спостерігача. Будемо вчитися долати агресію, бути толерантними та дружніми.
Вправа «Колесо огляду»
Мета: формувати мотивацію та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів
Час: 5 хвилин
Дівчата та хлопці, записують свої очікування від даного заняття, на стікерах, та прикріплюють на малюнок колеса огляду.
Ознайомлення з поняттям булінгу, його видами та наслідками.
Час: 15 хвилин
Надання теоретичного матеріалу (додаток 2).
Перегляд відео на You Tube каналі (Соціальний ролик - Булінг).
Вправа «Займи свою життєву позицію»
Мета: розвивати вміння аналізувати поведінку учасників булінгу, розробити рекомендації учасникам щодо уникнення булінгу в дитячому колективі
Час: 15 хвилин
Учасники об’єднуються у 3 групи («Булер», «Жертва», «Спостерігач») за допомогою Qr- коду, аналізують поведінку учасників ситуацій булінгу та розробляють рекомендації щодо уникнення булінгу в класному або дитячому колективі та оформлюють їх. Потім представник або представниця однієї з груп ознайомить решту учнів та учениць із рекомендаціями, які розробила група.
Вправа «Кулька міфу чи реальності»
Мета: розвивати вміння розрізняти булінг та конфлікт, розрізняти серед випадків булінгу/насильства правдиві та неправдиві ситуації.
Час: 20 хвилин
Звернути увагу до карти Qr- кодів, та пройти тестування за допомогою платформи Leaning Apps (https://learningapps.org/13911663).
Учасникам пропонується прослухати ряд стверджень про насильство і вирішити, які ствердження являються правдивими, а які ні.
Шановні учасники перед вами стоїть вибір, будь ласка візьміть кульку та покладіть до відповідного кошику за вашим рішенням.
Існує багато міфів довкола проблеми булінгу, і деякі з цих міфів часто призводять до серйозних помилок у ставленні до булінгу, у знеціненні фактів та недовіри до свідчень постраждалого. Таке відношення може підірвати те, що травмована людина відчуває і як оцінює вчинене по відношенню до неї насильство. Булінг є неприпустимим у жодній формі, і - як тільки суспільство про нього дізнається – він має бути негайно припинений.
Міф 1: Булінг є нормальною частиною дитинства, і варто просто ігнорувати його.
Факт: Булінг не є "нормальним" або прийнятним у будь-якій формі, і ігнорування може не завжди призвести до його припинення. Якщо є така можливість, потерпілий має довіритись дорослій людині, можливо, це хтось із батьків, вчитель, шкільний психолог, які почнуть протидіяти булінгу. Просто терпіти – означає втратити самоповагу і залишити ситуацію безнаказанною.
Міф 2: Повідомлення про булінг погіршить ситуацію.
Факт: Можна переживати, що повідомлення про булінг може призвести до ескалації конфлікту, або що дитині, яка зазнала насильства, просто не повірять. Важливо довіритись тим людям, які готові і мають досвід протидії булінгу.
Міф 3: Варто не боятись і дати здачу тому, хто залякує, це його зупинить.
Факт:
Фізичне протистояння є слабшою позицією і провокує продовження конфлікту. Соціальна реакція діє краще, коли з’являються активні учасники – дорослі, які готові протидіяти і припинити булінг.
Міф 4: діти виростають і припиняють чинити насильство.
Факт:
Найчастіше діти, які залякують, можуть вирости і стати дорослими, які знущаються або використовують агресивну поведінку, щоб отримати те, що вони хочуть. Ця модель поведінки у підлітковому віці закріплюється як успішна.
Виняток стновлять випадки, коли в ситуацію булінгу втрутились відповідні органи влади, школа чи батьки і поставили під сумнів успішність даної стратегії.
Міф 5: булери такими і народилися, у них така генетика.
Факт:
Діти, схильні чинити насильство, часто переймають цю поведінку з навколишнього середовища або деколи відтворюють поведінку насильства щодо них самих. Генетика не відіграє провідної ролі у даному процесі.
Міф 6: булери шукають влади, тому що відчувають себе безсилими.
Факт:
Булери використовують агресію щоб отримати те, що вони хочуть, і часто це працює. Багато дітей на ранньому етапі експериментують з агресивною тактикою, але модифікують поведінку відповідно до впливу середовища, у якому вони виростають.
Міф 7: діти, які стають булерами, самі зазнали зловживання
Факт:
Довготермінові дослідження дуже маленьких дітей, які зазнали зловживання в дошкільному віці, показують, що вони стають скоріше жертвами, а не насильниками, які слабо контролюють свої емоції.
Міф 8: булінг є проблемою, яку повинна вирішувати школа.
Факт:
Це суспільна проблема. Школа - це просто місце, де найчастіше відбувається булінг, тому що саме там збираються діти. Дорослі встановлюють тон, який формує поведінку дітей.
Міф 9: булінг відбувається лише у школах.
Факт:
Це не так, адже булінг може відбуватися у будь-якому іншому місці. Це може бути поза школою, в коледжі, в університеті чи навіть на роботі.
Міф 10: ознаки булінгу легко помітити.
Факт:
Не завжди легко виявити ознаки булінгу, оскільки вони можуть не бути фізичними та очевидними. Емоційний, словесний та інтернет-булінг може часто залишати шрами, яких люди не побачать.
Вправа: Обговорення «Куди чи до кого можна звернутись, якщо опинились, або стали свідками булінгу?»
Мета: обговорити з учнями, куди або до кого можна звернутись, якщо опинились, чи стали свідками булінгу.
Час: 7 хвилин
Звернути увагу учасників на розміщені матеріали з актуальною інформацією до кого або куди можна звернутися в ситуації булінгу.
Якщо ви опинились або стали свідками ситуації булінгу, можете звернутися:
у своєму закладі освіти – до соціального педагога, практичного психолога, классного керівника, вчителя, медичного працівника;
в поліції – до дільничого офіцера поліції, працівників ювенальної превенції;
до працівників служби у справах дітей;
неурядових громадських організацій;
зверніться за порадою до батьків, до людини, з якою у вас довірливі стосунки (друзі, родичі, вчителі).
Якщо ви зіткнулися з ситуацією булінгу, то для отримання інформаційних, психологічних, правових консультацій ви можете безкоштовно звернутися на Національну дитячу «гарячу лінію» за номерами 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно) в межах України.
Вправа. Підбиття підсумків
Мета: узагальнити, підбити підсумки та обмінятись враженнями
Час: 10 хвилин
Заняття підійшло до свого завершення. А зараз просимо висловитися:
Чи справдилися ваші очікування?
Що можете взяти з собою у повсякдення?
Чи змінилося ваше ставлення до випадків булінгу?
Вправа. «Посміхнись…»
Мета: сприяти позитивному завершенню заняття
Час: 3 хвилини
Дякуємо вам за плідну роботу та просимо подякувати одне одному посміхнувшись та потиснувши руку сусіду по колу.
Список використаних джерел:
Серія роликів ЮНІСЕФ Викресли булінг.
Режим доступу:
https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ2-31j4oXT4Jvy6OWi9H4Mnsx8oYYZlg
Режим доступу:
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/17HrdJk2ctQ4KQAnmd3I1A3FKzE7LI9aE
ПАРОСТКИ МИРУ : універсальний посібник з освіти у галузі миробудівництва/ за заг. ред.: Снурнікової Ю.М., Кардашової О.В., Улановської Г.О. – Харків, 2017. – 60 с.
Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. – 132 с
Режим доступу: http://magnolia.org.ua/en/content/buling-10-mifiv-ta-faktiv
Режим доступу: https://learningapps.org/13911663
Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=ztgXThOA_lc&ab_channel=Moscow%D1%81ommunitycenterКурс лекцій: Булінг (цькування) як явище, його форми та учасники./ Авторський колектив: Тілікіна Н.В., Гольцберг К.О., Мельниченко А.А. Режим доступу: https://nupp.edu.ua/uploads/files/0/main/deps/ps/buling/module1/buling-iak-iavische.pdf
Булінг: пам’ятка для школярів. У межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру./ Гавриловська К.П., Бодашевська Ю.
Режим доступу: https://www.prostir.ua/wp-content/uploads/2021/02/%D0%91%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%96%D0%B2_layout5.pdf
|
додаток 1
додаток 2
Булінг. Види та прояви булінгу.
Булінг в навчальному середовищі (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, небажані дотики, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень тощо. Економічний булінг – пошкодження, відбирання чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей тощо.
Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміки обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж тощо.
Сексуальний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у роздягальнях, поширення образливих чуток, погрози сексуального характеру, жарти тощо.
Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі).
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Типові риси учнів, схильних ставати булерами (за норвезьким психологом Д. Ольвеусом):
відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів або учениць, переслідуючи власні цілі;
імпульсивні; часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
не виявляють співчуття до своїх жертв; - зазвичай фізично сильніші за інших.
Типові риси потерпілих (жертви булінгу): -
полохливі, вразливі, замкнуті, соромливі; часто тривожні, невпевнені в собі, мають низьку самооцінку; схильні до депресії;
часто не мають жодного близького друга або близьку подругу та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників. Типові риси спостерігачів:
відчуття провини; - відчуття власного безсилля;
небажання/нерозуміння власної ролі.
Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу.
Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.
Хто може бути жертвою булінгу:
діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків; - невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;
діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
діти, які відрізняються від інших будь-чим.
Хто може бути агресором або агресоркою:
вони зазвичай фізично сильніші за інших;
виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;
вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;
мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.
Хто може бути спостерігачами:
діти з кола кривдника або кривдниці;
однокласники або однокласниці;
випадкові учні або учениці;
всі, хто бачить ситуацію булінгу.
Наслідки булінгу
Потерпілий або потерпіла (жертва булінгу)
Замкнутість
Страх
Безсоння
Низька самооцінка
Агресія
Погіршення здоров’я
Тривожність
Залежності
Потрапляння під вплив
Самотність
Суїцидальні настрої та інші негативні наслідки
Кривдник або кривдниця (Булер)
Агресивна поведінка
Прояви насильства
Скоєння правопорушення
Відторгнення колом друзів, однокласників
Байдужість до почуттів інших
Невміння спілкуватися спокійно
Сприймається оточуючими, як агресор
Постійне перебування в конфлікті
Непорозуміння з батьками/педагогами
Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки
Несе адміністративну відповідальність:
Якщо є 16 років:
Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
Громадські роботи від 20 до 60 годин
Якщо до 16 років відповідальність несуть батьки, або особи які їх замінюють, а саме:
Штраф від 50 до 200 мінімумів доходів громадян (від 850 до 3 400 грн.)
Громадські роботи від 20 до 60 годин
Спостерігачі
Некомфортне оточуюче середовище
Небезпечне освітнє середовище
Втрата довіри
Втягнення в ситуацію насильства
Втягнення в ситуацію булінгу
Пригнічений стан
Погіршення здоров’я та інші негативні наслідки
Почуття провини
Депресія
