Заміна природних ландшафтів антропогенними у районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС

Опис документу:
Тема краєзнавчо-дослідницької роботи «Заміна природних ландшафтів антропогенними у районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС» завжди буде знаходитись у процесі дослідження, оскільки продовжується будівництво гідроакумулюючої станції та відбувається заміна ландшафтів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Департамент освіти і науки

Чернівецької обласної державної адміністрації

Відділ освіти, молоді та спорту

Сокирянської районної державної адміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Ожеве

Всеукраїнська експедиція

учнівської молоді

«Моя Батьківщина -Україна»

Напрямок «Геологічними стежками України»

«Заміна природних ландшафтів антропогенними

у районі будівництва каскаду

Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС»

2017

Виконавець : Регульський Олександр Андрійович,

учень 9 класу загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів с.Ожеве

Керівник: Шибінська Валентина Іванівна,

вчитель географії загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Ожеве

Адреса школи:

вулиця Шкільна ,23

село Ожеве

Сокирянський район

Чернівецька область

Індекс 60238

телефон ( 03739) 54-1-92

Зміст

Вступ 6

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНОГО І АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТУ 10

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТУ В РАЙОНІ БУДІВНИЦТВА КАСКАДУ ДНІСРОВСЬКОЇ ГЕС-1 – ГАЕС 14

2.1. Гірські породи та мінерали 15

2.2. Грунтовий покрив 16

2.3. Кліматичні умови території 17

2.4. Водні ресурси території та їх антропогенна зміна 18

2.5. Рослинний та тваринний світ 20

2.6. Міський ландшафт Новодністровська 22

ВИСНОВКИ 19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 20

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..21

ВСТУП

Сьогодні вже неварто заперечувати очевидну істину, що людське суспільство вносить глибокі зміни в структуру природних ландшафтів. Змінюючи той чи інший природний компонент, людина заздалегідь знає для чого вона це робить. Масштаби антропогенних змін зростали разом із чисельністю та поширенням населення на планеті. На глибину змін, очевидно, впливала необхідність забезпечення умов виживання. І чим складніші кліматичні, орографічні та інші чинники природи, тим швидше і глибше антропогенний чинник проникав у хід природних процесів, змінюючи та використовуючи їх собі на користь, створюючи умови, не просто для виживання, а для комфортного проживання. Позитивним є той момент, що «думаючий» чинник природи дійшов до розуміння не тільки руйнувати і споживати, а й до необхідності створювати. І, що найголовніше, передбачати наслідки своїх втручань у природні процеси. Фактично, мова вже йде не тільки про оцінку середовища з позицій корисності того чи іншого компоненту (або комплексу загалом) для задоволення певної суспільної потреби, але й доцільності використання, враховуючи його наслідки.

Поняття «ландшафту» міцно увійшло в сучасну лексику, і розуміння його суті не викликає особливих труднощів. Але далеко не всі усвідомлюють серйозність і значущість цього явища, що займає вже дуже помітне місце в сучасному житті і має тенденцію поступального розвитку. Ландшафт відіграє важливу суспільну роль у культурній, екологічній, природоохоронній та соціальній сферах і є ресурсом для економічної діяльності. Його охорона, планування та управління ним можуть сприяти створенню нових робочих місць.

Тема краєзнавчо-дослідницької роботи «Заміна природних ландшафтів антропогенними у районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС» завжди буде знаходитись у процесі дослідження, оскільки продовжується будівництво гідроакумулюючої станції та відбувається заміна ландшафтів.

Актуальність теми - безперечна, оскільки заміна ландшафтів може здійснюватись двома шляхами: раціонального та нераціонального природокористування, здійснюючи позитивний та негативний вплив на довкілля, що і викликало в нас великий інтерес до неї. Наше дослідження покликане виявити наслідки негативного впливу на довкілля та сприяти формуванню екологічної свідомості мешканців міста Новодністровськ, будівельників каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС.

Новизна роботи полягає у тому, що у географічних дослідженнях змін ландшафтів переважають комплексні вивчення природних і антропогенних ландшафтів окремо, а їх порівняльному аналізу приділяється значно менша увага. Ми вважаємо, що саме у порівнянні найповніше розкриваються особливості заміни природного ландшафту антропогенним, проявляється їх взаємозв’язок, вплив на довкілля.

Об'єкт дослідження роботи – природний ландшафт сходу Прут-Дністровського межиріччя до створення каскаду Дністровської ГЕС-1 та ГАЕС, а також його зміна за період будівництва.

Предмет дослідження – природні компоненти сучасного ландшафту сходу Прут-Дністровського межиріччя.

Методологічні засади даної роботи основані на критичності оцінки антропогенного впливу на довкілля в межах міста та у районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС, пошуку можливостей розвитку туристичної галузі в місті Новодністровськ, аналізі статистичного та пошукового матеріалу.

В роботі використані методи пошуку, аналізу, синтезу, статистики, картографічний та історичний.

Територіальні рамки роботи обмежені районом будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 та ГАЕС і м. Новодністровськ.

Історичні рамки роботи охоплюють період будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 та ГАЕС.

Мета роботи:

  • порівняльний аналіз природних та антропогенних ландшафтів у районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС;

  • виявлення впливу антропогенних чинників на зміну ландшафту даної місцевості;

  • теоретичне обгрунтування можливості використання ландшафту території каскаду Дністровської ГЕС -1 і ГАЕС в якості об'єкта екскурсійної діяльності.

Для досягнення поставленої мети ми провели такі дослідження:

  • На підставі теоретичного аналізу наукової, історичної, методичної літератури виявили ключові поняття і визначили теоретико-методологічні засади вивчення природного і антропогенного ландшафту.

  • Дослідили історію зародження і розвитку антропогенного ландшафту в районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 і ГАЕС.

Джерельна база представлена роботами Жупанського Я. І., Масляка П. О., Шишченка П. Г., Пестушка В. Ю., Нагірняка І. С., використані матеріали музею історії міста Новодністровська, задіяний інтернетресурс, інформація Чернівецької ОДА, Новодністровської міської ради.

Практичне значення роботи полягає в тому, що наше дослідження буде використано на уроках географії при вивченні розділу «Ландшафти» у 8 класі, сприятиме формуванню в учнів екологічного мислення та екологічної культури; проведенні екскурсії за маршрутом «Дністровська ГЕС-1 – ГАЕС».

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНОГО І АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТУ

Для вивчення природних комплексів проводяться ландшафтні дослідження, в результаті яких складають ландшафтні карти, описи територій. На основі цього в географії сформувалась нова галузь — ландшафтознавство.

Відповідно до визначення Європейської Конвенції про ландшафти - «ландшафт» означає територію, характер якої, є результатом дії та взаємодії природних та (або) людських факторів.

Наукових визначень поняття «ландшафт» існує багато десятків.

По-перше, ландшафт - це порівняно невелика ділянка земної поверхні, якій властива одноманітність - територія, яка має «один образ».

По-друге, ландшафт — складний природно-географічний комплекс, в якому всі основні компоненти: рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослинність і тваринний світ знаходяться у великій та складній взаємодії, утворюючи однорідну за умовами розвитку нерозривну систему [15].

По-третє, ландшафт — природний територіальний чи акваторіальний комплекс, що є генетично однорідною ділянкою з однотипними геологічною будовою, рельєфом, гідрокліматичним режимом, поєднанням грунтів і біоценозів та характерною морфологічною структурою [8, 180].

Синонімом терміну «ландшафт» (від німецького — загальний вигляд місцевості) є ПТК (природно-територіальний комплекс). Складові ПТК утворюють єдине ціле, тому характерною рисою таких комплексів є цілісність, яка зумовлена закономірним поєднанням взаємопов'язаних і взаємозалежних компонентів природи на конкретній території суходолу чи водної поверхні [8, 178].

Ландшафти виникли в результаті взаємодії природних чинників (сонячна радіація, атмосферна циркуляція, земна поверхня) і природних компонентів. Ця взаємодія здійснюється через природні процеси і під впливом господарської діяльності.

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, що формується під впливом фізико-географічних процесів — ландшафтоутворючих чинників. Основними компонентами природних ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Природний ландшафт — це закономірно побудована система морфологічних частин (фацій, урочищ, місцевостей і ярусів), які утворилися на спільній структурно-літологічній основі. Вона відзначається своїм місцевим кліматом, характером рослинного покриву грунтів, індивідуальною морфологічною структурою, що дає можливість відрізняти один ландшафт від іншого.

Кожен ландшафт відрізняється цілком певними і виразними індивідуальними рисами своєї природи від сусідніх ландшафтів, отже, він є оригінальним природним територіальним комплексом з чіткими якісними відмінами і характерними ознаками.
Кожний ландшафт займає певну, як правило, досить значну територію (площею в декілька сот квадратних кілометрів), яку ми називаємо природним, або фізико-географічним районом, обмеженим більш-менш чіткими природними межами — долинами річок, хребтами, уступами тощо. Наприклад, територія, яку ми аналізуємо в даній роботі розташована у Західноукраїнському лісостеповому краї в межах Прут-Дністровської плоско розчленованої височинної області на осадових відкладах з темно-сірими лісовими грунтами та опідзоленими чорноземами.

Природно-територіальні комплекси являють собою закономірно побудовані системи, у яких усі складові частини (геологічні породи, водні і повітряні маси, рослини і тварини) пристосувались і пов'язані одна з одною обміном тепла, вологи, мінеральних речовин, завдяки чому весь природно-територіальний комплекс набув певної єдності і сталості. Ось чому зміна будь-якого з компонентів цього комплексу (наприклад, будівництво водосховища у руслі річки, вирубка лісу) спричиняє зміни усіх інших компонентів: клімату, водного режиму і грунтів, тваринного світу і навіть рельєфу. Отже, зміниться весь природно-територіальний комплекс: його структура і зовнішній вигляд, природні особливості, процеси і, нарешті, його ресурси.

Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенний вплив – вплив, який здійснюється господарською діяльністю людини на навколишнє середовище та ресурси і призводить до зміни їхніх характеристик.

Під впливом господарської діяльності людини в процесі виконання нею соціально-економічних функцій з відповідною технологією відбувається зміна природних комплексів і формується антропогенний ландшафт. У такому ландшафті значних змін зазнали мікрорельєф, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Компонентами цього ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо.

За ступенем змінюваності і характером впливу людини розрізняють ландшафти змінені, порушені й перетворені. У зміненому ландшафті антропогенна діяльність позначилась на окремих компонентах. Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (селі та зсуви,  спричинені діяльністю людини, знищення лісів і розорювання крутих схилів, суцільна забудова тощо), називають порушеним. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінено цілеспрямовано, ці зміни науково обґрунтовані системою природоохоронних та інших заходів [13].

За соціально-економічними функціями розрізняють такі основні види антропогенного ландшафту: міський (формується в процесі створення і функціонування міст), ландшафт сільськогосподарський, лісогосподарський, водогосподарський, промисловий, селитебний (населені пункти) та рекреаційний [3].

Надзвичайно великі зміни відбулися у ландшафтах України під впливом господарської діяльності людини у ХХ ст. Вони пов’язані з подальшим сільськогосподарським, лісогосподарським і промисловим освоєнням території, будівництвом осушувальних і зрошувальних систем, шляхів сполучення, створенням водосховищ, містобудуванням і розвитком сфери відпочинку [13].

Нині у зв’язку із значною освоєністю території України природно-антропогенні ландшафти значно переважають над природними. Не змінених діяльністю людини природних ландшафтів майже не залишилося, а мало змінені складають менше 20% території країни. На жаль, дуже малий відсоток території України належить до природоохоронних ландшафтів, де охороняються різні компоненти природи.

РОЗДІЛ 2

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЛАНДШАФТУ В РАЙОНІ БУДІВНИЦТВА КАСКАДУ ДНІСРОВСЬКОЇ ГЕС-1 – ГАЕС

Сокирянщина - чарівний куточок Чернівецької області, який завжди приваблював перш за все чудовими краєвидами потужного водного потоку Дністра, дністровськими крутосхилами, зеленими лісовими масивами [9, 33]. Територія, на якій тепер здійснюється будівництво каскаду Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС та побудоване м.Новодністровськ, розміщена на південному-заході Східноєвропейської рівнинної ландшафтної країни у лісостеповій вологій теплій зоні в межах Дністровсько-Дніпровського лісостепового краю Прут-Дністровської плоско розчленованої височинної області [11, 28].

Прут-Дністровська область простягається вздовж Дністровського лівобережжя. Її північні й східні межі проходять по долині р. Дністер, а південно-західна — по р. Прут. Прут-Дністровське межиріччя розташоване на рівнинній території України, яка безпосередньо прилягає до Карпатської гірської країни. Це підвищена на 200—300 м над рівнем моря хвиляста рівнина.

Але цю природну територію значно змінила людська діяльність. Одним із різновидів антропогенних ландшафтів є техногенний ландшафт, який характерний для досліджуваної нами місцевості. Техногенні ландшафти – особлива генетична група антропогенних ландшафтів, у яких за допомогою техніки докорінно перебудовуються всі компоненти ландшафту. Комплекси техногенного походження зустрічаються у кожному класі антропогенних ландшафтів. До них можна відносити кар’єри з відвалами, ставки, водосховища. Тип водогосподарських ландшафтів має підтипи - водосховищні, ставкові, каналові та відстійникові геосистеми, які утворилися протягом не досить тривалої історії господарського освоєння водних ресурсів. Змінені натуральні ландшафти річок та їх заплав на водно-антропогенні ландшафти є найбільш притаманними для території каскаду Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС.

2.1. Гірські породи та мінерали

Для ландшафтів досліджуваної території характерні докембрійські гірські породи, серед яких можна виділити граніти та піскові сланці. У крутих схилах Дністровської долини можна спостерігати кембрійські й силурійські вапняки, мергелі. Вище відслонюються юрські й крейдові пісковики, вапняки [2, 21]. Під дією зовнішніх процесів на даній території зустрічаються процеси вивітрювання і руйнування гірських порід, водна ерозія, утворюються яри, спостерігається карстоутворення, зсуви. Дія текучих вод та гравітаційні процеси сили тяжіння спричинили ерозійні процеси та осипи на береговому схилі Дністра в районі будівництва Дністровської ГЕС-1.( Додаток 1).

Тепер людина активно використовує у своїй діяльності названі гірські породи, створивши кар’єри з видобутку гранітів у прибережній смузі Дністра у районі

с. Бернашівка та піщаний кар’єр на території с. Розкопинці у районі верхнього майданчика Дністровської ГАЕС (Додаток 2).

Створення кар’єрів має двоякий характер. Позитив даного явища полягає в тому, що є змога видобувати корисні копалини, які тут же і використовуються у будівництві: гранітом укріплюються береги Дністра, пісок використовують на бетонному заводі для виготовлення бетонних сумішей, якими заливають споруди на будівництві. Грунт та глина, які знімають перед утворенням кар’єру, також використовуються для укріплення берегів Дністра та берегів штучного озера верхньої водойми Дністровської ГАЕС.

Негатив проявляється у тому, що із сільськогосподарського використання вилучаються придатні для господарювання родючі землі. У с. Бернашівка до створення карєру на цій території існували сільськогосподарські угіддя, на яких вирощували зернові культури та овочі. Територія, вилучена під карєр, у с. Розкопинці використовувалась мешканцями для випасу свійських тварин. У нашому селі Ожеве на річці Дністер був острів, на якому вирощували здавна овочеві культури. Та на жаль два роки тому його не стало. Він уже затоплений водою внаслідок робіт на ГАЕС. (Додаток 3).

Ще одним негативним наслідком освоєння території є створення «стихійних» піщаних кар’єрів, які обладнуються і використовуються без дотримання норм і правил техніки безпеки, внаслідок чого гинуть люди.

2.2. Грунтовий покрив

З геологічною будовою території тісно пов’язані грунтоутворюючі процеси. Найбільш поширеними грунтоутворюючими породами на території району є суглинки і глини різного механічного складу на підвищених елементах рельєфу і піски, супіски на низьких терасах р. Дністер. Досить часто материнською породою є алювій вапняку. Грунтовий покрив району, що характеризується, досить складний. Це пов’язано з різноманітними умовами рельєфу, складом грунтоутворюючих порід, умовами поверхневого та грунтового зволоження, кліматом, особливостями розвитку природної рослинності. Формування грунтового покрову проходило в умовах порівняно сухого клімату і лісостепової рослинності. Тому тут переважають чорноземи опідзолені (район верхнього майданчика Дністровської ГАЕС, урочище Жафино) і сірі лісові та темно-сірі лісові ґрунти, на яких фрагментарно збереглася степова рослинність[1, 208]. Саме тому, у цьому районі переважали сільськогосподарські ландшафти зі сприятливими умовами для вирощування пшениці, кукурудзи, цукрового буряку, соняшнику, розвитку садівництва, виноградарства, тваринництва.

До початку будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 та ГАЕС у заплаві р. Дністер формувалися заплавні лучні грунти, які на даний момент затоплені водами Дністровського водосховища у верхній частині досліджуваної території, а на проміжку Дністровська ГЕС-1 – Дністровська ГАЕС прибережна смуга цих грунтів засипана 7-8 метровою смугою укріплювального насипу берегів р. Дністер. (Додаток 4)

Оскільки, каскад охоплює території, що належать Ожівській та Василівській сільським радам, то досить негативним наслідком для мешканців цих сіл є вилучення з господарського використання значної частини земель, які використовувались в якості сільськогосподарських угідь та пасовищ. Приватні присадибні ділянки з родючими грунтами також знищені, адже опинилися на будівельних майданчиках. Наступним негативним результатом є вилучення земель з родючими грунтами із земельного фонду населених пунктів, що призвело до зменшення розміру земельного паю мешканців сіл Ожеве та Василівці. (Додаток 4)

2.3. Кліматичні умови території

Досліджувана територія розміщена у помірному кліматичному поясі з помірно-континентальним типом клімату Атлантико-континентальної кліматичної області.

Загалом він досить м’який і вологий, але різноманіття дрібних форм рельєфу спричиняє деякі відмінності клімату в різних районах даної території. На підвищеннях, горбах він більш континентальний. Одним з основних кліматоутворюючих факторів є сонячна радіація, яка залежить не тільки від широти місцевості, а і від характеру підстилаючої поверхні - її експозиції, кута схилу, кольору, відбивної здатності. Саме цей чинник впливає на формування клімату невеликих територій, адже відбивна здатність водної поверхні і суходолу відрізняється. Середня річна величина радіаційного балансу Прут-Дністровського межиріччя становить близько 40 Ккал. Мінімальне його значення припадає на грудень місяць у період зимового сонцестояння. Січень – найхолодніший місяць у році на території Прут-Дністровського межиріччя, його середня температура -5˚С. Липень – найтепліший місяць. Середня липнева температура становить приблизно 17-19˚ С. Основна кількість опадів випадає у теплий період року.

На формування мікроклімату досліджуваної території має вплив Дністровське водосховище. Цей вплив поширюється на відстань до 1 км і в листопаді-грудні температура вища приблизно на 2˚ С за рахунок тепла, що віддає водосховище, а в квітні на 2,5 - 3˚ С нижча, ніж на територіях, які не відчувають цього впливу.

2.4 Водні ресурси території та їх антропогенна зміна

Найбільшою водоймою у районі досліджуваної території є Дністровське водосховище, площа якого 142 км2, об’єм води 3 млн. м3, довжина водосховища 194 км, максимальна глибина 54 м [4, 138]. Водосховище акумулює воду, яка дає змогу працювати ГЕС-1 в години пікового навантаженя, використовуючи воду навіть в періоди, коли на річці межень. Виробництво електроенергії сприяє розвитку енергетичної системи України, зростанню економічного потенціалу держави. Водночас з цим є і негативні сторони створення даного об’єкта: вилучення родючих земель, які опинилися на дні водосховища, виселення людей з населених пунктів, які потрапили в зону затоплення.

На нашу думку, значною втратою є затоплення с. Молодове, де довгий час проводились археологічні дослідження і було відкрито унікальні стоянки стародавньої людини кам’яного віку (палеоліт, неоліт), знайдені пам’ятки перших поселень людей на даній території [2, 20].

Ще одним із наслідків створення водосховища є руйнування берегів та оголення берегової лінії, що відбувається унаслідок перепадів рівня води до 2 м протягом доби та по сезонах року. (Додаток 5)

Але більшу увагу ми звернемо на зміну водних ресурсів на території у проміжку Дністровська ГЕС-1 – ГАЕС. До початку будівництва на цій території протікали річки Сокирянка ( витік - дж. у м. Сокиряни, гирло – р. Дністер) та Коболча ( витік – ставки у с. Коболчин, гирло – р. Дністер). Довжина цих річок до 15 км, середня глибина до 0,3 м, у гирлі збільшувалась до 1 м [2, 40]. Місцеве населення використовувало їх для напування худоби та інших господарських потреб. Однак ці невеликі річки завдавали багато шкоди у період повені та під час паводків. Заливалась водою значна частина пасовищ та присадибних ділянок.

Тепер у нижній течії повністю змінено характер русла даних річок. За 200 – 250 м до гирла вони сховані у бетонні укріплення, які зверху прекриті шаром насипного грунту. Раніше між гирлами річок була відстань близько 200 м, тепер вона зменшилась і становить близько 50 м. Їх колишні заплави забетоновані, оскільки потрапили в зону будівництва нижнього майданчика Дністровської ГАЕС.

Внаслідок зміни русла р. Коболча на території колишньої поглибленої заплави залишилося озеро-стариця, яке через свою мілководність та відсутність руху води заростає рослинністю і починає перетворюватись у болото. (Додаток 5)

За словами мешканців сіл Василівка та Розкопинці, ще одним негативним наслідком зміни русла річок та їх водного режиму стала зміна рівня підземних вод. Відбувається хоча і невелике, але поступове зниження їх рівня. Старожили відзначають, що за період будівництва вода у колодязях опустилася на 50-70 см. Тільки в період сильних опадів рівень води піднімається до того, що був раніше.

В селі Ожеве теж змінене русло місцевої річки Ожівчанки, яка впадає в річку Дністер. (Додаток 6)

2.5 Рослинний та тваринний світ

Прут-Дністровське межиріччя знаходиться в межах зони лісостепу, тому для нього характерне поширення лісової та степової рослинності. Оскільки, досліджувана територія розміщена на сході Прут-Дністровського межиріччя, для якого характерна більша континентальність клімату, то і рослинний світ має більше ознак континентальності.

Трав’яниста рослинність займає панівне становище, а деревна згрупована у лісах на Дністровських схилах. Основними лісоутворюючими породами є дуб звичайний, граб звичайний, клен, ясен, липа; у підліску — ліщина, глід, шипшина, калина та ін. Раніше ліси тут займали значно більшу площу, ніж тепер, проте суцільного лісового покриву не було. На місці зведених лісів з'явилися степові лучні злаково-різнотравні асоціації[12, 8]. Серед тварин переважали кріт, білка, борсук, лисиця, свиня дика, козуля європейська; куріпка сіра, перепілка, фазан, дятел середній строкатий; ящірка зелена, мідянка; жаба прудка, ропуха [1, 218].

Як і всі компоненти ландшафту флора й фауна зазнала значних змін. Більша частина лісів вирубана через спорудження промислових об’єктів. Тому, вирубка лісів у басейні ріки, змінила водний режим території, чутливість до погодних катаклізмів, значної ерозії зазнали обриви річкових долин та берегів [10, 111]. Зі зміною рівня підземних вод змінився видовий склад рослинності. Через роботи на будівництві верхнього майданчика Дністровської ГАЕС зникли сірі куріпки, перепілки і фазани, для яких ця територія була місцем гніздування. Як відзначають місцеві мешканці, значно зросла кількість кротів.

Та найбільших змін зазнала іхтіофауна. Дамба, поділивши річку на частини, назавжди знищила можливість для риби й інших живих водних організмів просуватися з нижнього і середнього Дністра у верхів’я і навпаки. Найсуттєвіший вплив, викликаний згладжуванням весняних паводкових піків річкового стоку, полягає у скороченні зон, доступних для нересту риб, що різко позначилося на рибних ресурсах Дністра. Спостерігаються також негативні наслідки від зміни режиму добових коливань річкового стоку. Дамба різко змінила температурний режим води нижче за течією. Природні температурні режими коливалися в межах 0— 1°С взимку, 9 — 15°С навесні, 18 — 23°С влітку і 17 — 19°С восени. Але з появою дамби відбулося значне зниження діапазону коливань сезонних температур. Температура води на ділянці Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС протягом року становить 6 - 7°С. Встановлення сталої температури води протягом року, призвело до того що нижче за течією від дамби ГЕС-1 Дністер не замерзає. Ці умови стали сприятливими для зимівлі диких качок та лебедів. Але, одночасно з цим, зміна температурних режимів негативно впливає на продуктивність нерестовищ риби в зоні, розташованій безпосередньо нижче від гідровузла. Більше того, зниження температури води в літній період і згладжування посезонного термічного режиму перешкоджає природному відтворенню фітопланктону і зоопланктону.

Крім цього, режим експлуатації водосховища, у відомчий регламент якого входить скидання води в період нересту риби в самому водосховищі з добовими коливаннями рівнів не більше 10 см, негативно позначається на нересті риби в Дністрі.

Коливання рівнів води, що досягають одного метра і відбуваються декілька разів за добу, є абсолютно неприродними для Дністра. Шкода гідробіологічній системі ріки завдається особливо у весняний період, коли коливання рівнів води призводять до погіршення умов нересту риби на ділянці, розташованій безпосередньо за греблею. (Додаток 5)

2.6 Міський ландшафт Новодністровська

Територію будь-якого міста характеризують дві основні складові: природний комплекс і створені людиною планування і забудова. Поєднання цих факторів формує міське середовище. Міста з їх господарством і скупченням населення являють собою найбільш активну форму впливу людини на природу. Природні ландшафти при цьому докорінно перебудовуються, на їх місці формуються якісно нові антропогенні комплекси і системи, що отримують назву міських ландшафтів.

6 квітня 1973 року міністром енергетики СРСР був підписаний наказ про створення дирекції Дністровського гідровузла. Так почалось будівництво важливого для країни енергетичного об'єкта, яке було початком народження нового міста. Разом із будівництвом гідроелектростанції почалося спорудження поселення (Додаток 7)

Новодністровськ - це місто-супутник каскаду трьох гідроелектростанцій: ГЕС-1, ГАЕС, ГЕС-2. Якщо ГЕС-1 успішно працює вже 30 років, то ГАЕС і ГЕС-2 знаходяться у стані будівництва, що сприяє продовженню розбудови та існуванню міста [7, 7], (Додаток 8)

У звязку з тим, що Новодністровськ місто монофункціональне (тобто, місто енергетиків) великого промислового навантаження та значного негативного антропогенного впливу на довкілля воно не виявляє.

Однією з основних екологічних проблем України та Новодністровська зокрема – є побутові відходи та сміття, що забруднюють землю. Оскільки, підприємств по утилізації немає в місті та найближчих населених пунктах, тверді побутові відходи вивозять на сміттєзвалище, яке розташоване на межі сіл Василівка та Ожеве. Для створення цього сміттєзвалища вилучена значна частина земельних угідь, яка використовувалась під пасовища. Сміттєзвалище забруднює повітря, воду в навколишніх водоймах, грунт, спотворює навколишній ландшафт. (Додаток 8)

Значний негативний вплив на довкілля справляють пожежі на сміттєзвалищах.

ВИСНОВКИ

Сучасне природокористування повинно забезпечити повноцінне існування і розвиток суспільства, за умови збереження високої якості середовища проживання людини. Цього можна досягнути завдяки економічній експлуатації природних умов і ресурсів при найефективнішому режимові їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я людей.

Наше дослідження спрямоване на аналіз окремих компонентів ПТК території каскаду Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС, встановлення взаємозв'язків між ними та виявлення можливостей їх раціонального використання та перетворення в процесі будівництва.

Оскільки, новизна роботи полягає у порівнянні природних і антропогенних ландшафтів, ми вважаємо, що саме завдяки цьому методу найповніше розкриваються особливості заміни природного ландшафту антропогенним, проявляється їх взаємозв’язок, вплив на довкілля.

Використовуючи гірські породи, якими складені прилеглі території, створено кар’єри з видобутку граніту та піску, а верхній шар грунту, який зняли при їх створенні використано для укріплення берегів Дністра.

Грунти не зазнали суттєвих змін за структурою, але значна частина угідь була затоплена водосховищем або вилучена з сільськогосподарського використання.

Вплив Дністровського водосховища на мікроклімат досліджуваної території поширюється на відстань до 1 км. У листопаді-грудні температура підвищилась на 2˚ С, а в квітні на 2,5 - 3˚ С знизилась у порівнянні з більш віддаленими територіями.

Найбільш відчутний вплив від будівництва Дністровського каскаду ГЕС-1 – ГАЕС на водні ресурси і тваринний світ: змінено русла річок Сокирянка і Коболча, встановилася стала температура води на проміжку ГЕС-1 – ГАЕС, що призвело до зміни кількісного та видового складу риб, зоопланктону.

Посилення шумового навантаження на навколишнє навантаження внаслідок будівництва призвело до зменшення популяції сірих куріпок, перепілок і фазанів.

Будівництво Дністровського каскаду ГЕС-1 – ГАЕС сприяло створенню міста-супутника - Новодністровска, яке стало місцем проживання 10 тис. чоловік. Попри незначні розміри, місто є одним із значних в області осередків розвитку освіти, культури, медицини та спорту та має можливості для розвитку промислового туризму.

Вагомим є значення роботи,тому що наше дослідження та його результати сприятимуть формуванню екологічної культури населення, вкажуть шляхи раціонального використання природних ресурсів з мінімальною шкодою для досліджуваної території. Дослідження буде використано на уроках географії при вивченні розділу «Ландшафти» у 8 класі, будуть проведенні екскурсії за маршрутом «Дністровська ГЕС-1 – ГАЕС».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Географія (довідник), під ред. Гілецький Й.Р., Сливка Р.Р., Богович М.М., Харків, Ранок, 2009

  2. Жупанський Я.І. Географія Чернівецької області – Чернівці: Чернівецька обласна друкарня, 1993

  3. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Пробний підручник для 8—9 класів середньої школи. — К.: Зодіак — ЕКО, 1996

  4. Масляк П.О., Шишченко П.Г. Хрестоматія з фізичної географії України – Київ: Генеза, 1994

  5. Музей історії міста Новодністровська (архівні фотоматеріали)

  6. Нагірняк І.С. Дністровська ГАЕС: погляд крізь літа і долі – Чернівці: Букрек, 2010

  7. Нагірняк І.С. Світло з людських долонь – Чернівці: Букрек, 2003

  8. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш. Фізична географія України: підручник. – Київ: Генеза, 2008

  9. Сокиряни (путівник), під ред. Гусар Ю.С., Ужгород, Карпати, 1986

  10. Хилько М. І., Кушерець В. І. Екологічна безпека України: у запитаннях і відповідях – Київ: Знання України, 2006

  11. Атлас Фізична географія України 8 клас, упорядник Скуратович О. Я. – Київ: Укргеодезкартографія, 2006

  12. Географічний атлас: Чернівецька область: Моя мала Батьківщина, ред. Погурельська Т. В. – Київ: ТОВ «Видавництво»Мапа», 2007

  13. Інтернетресурс http://ua.textreferat.com/referat-4565-1.html

  14. Інтернетресурс http://novodnestrovsk.do.am/index/turizm

  15. Інтернетресурс http://uk.wikipedia.org/

  16. Інтернетресурс http://www.oda.cv.ua

Додатки

Додаток 1

Рис. 1.1 Взаємодія чинників і компонентів ПТ

Оголення гірських порід внаслідок осипіву районі будівництва Дністровської ГЕС-1

Додаток 2

Кар’єри з видобутку гранітів та піску в районі будівництва каскаду Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС

Додаток 3

Острів на Дністрі

Додаток 4

Території вилучені з сільськогосподарського використання

Руйнування берегів та оголення берегової лінії р. Дністер

Додаток 5

Коливання рівнів води

Змінені русла річок Сокирянка та Коболча

Додаток 6

Вплив діяльності людини на річку Ожівчанку

Додаток 7

Початок забудови міста Новодністровськ

Додаток 8

Схема розміщення об’єктів каскаду Дністровської ГЕС-1 – ГАЕС

та м. Новодністровська

Новодністровське сміттєзвалище

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ХІМІЇ залишилося:
0
2
міс.
0
6
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!