Фортифікаційне обладнання позицій, опорних пунктів, районів, рубежів здійснюється з метою :
ефективного застосування зброї та бойової техніки, стійкості управління військами, забезпечення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника.
Основу інженерного обладнання складають польові фортифікаційні споруди, які за призначенням розподіляються:
- для управління підрозділами - командно-спостережні (командні) пункти;
- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення
- для захисту транспортних машин, боєприпасів, матеріально-технічних запасів – сховища та укриття.
По розташуванню відносно поверхні землі і способу зведення фортифікаційні спорудження розподіляються на:
- наземні (насипні) споруди ( зводяться без заглиблення в грунт).
- котловинні споруди (зводяться з відриттям котлованів).
- підземні споруди ( будуються з використанням спеціальних способів розробки ґрунту, застосуванням засобів проходки та спеціальної техніки).
За конструкцією фортифікаційні споруди розподіляються на:
споруди відкритого типу (окопи, траншеї і ходи сполучення, відкриті щілини, укриття для техніки і матеріальних засобів - звичайно являють собою котлован або рів із земляним насипом (бруствером). Відкриті споруди у 1,5 - 2 рази зменшують вихід з ладу особового складу та зброї.
споруди закритого типу перекриті щілини, бліндажі, сховища, які мають перекриття і замкнену конструкцію по всьому контуру, а також захисний вхід. Закриті спорудження забезпечують більш високий захист від ядерних та звичайних засобів ураження, ніж відкриті.
Опорний пункт взводу – це район місцевості по фронту – до 400м та в глибину – до 300 м, на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку для ведення оборонного бою.
Опорний пункт механізованого взводу складається з:
- позицій механізованих відділень (до 100 м по фронту з проміжками до 50 м) ;
- вогневих позицій бойових машин піхоти (БТР) і приданих вогневих засобів;
- командно-спостережного пункту командира підрозділу (до 200 м від переднього краю).
Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону.
Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані 300-600 м від першої траншеї.
Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відсані 600-1000 м від другої (третьої) траншеї.
Для облаштування фортифікаційних споруд застосовують спеціальну техніку, а також шанцевий інструмент.
