Забезпечення реалізації діяльнісного підходу в освітньому процесі початкової школи
Діяльнісний підхід до навчання є одним із провідних у сучасній початковій школі. Його застосування забезпечує можливості щодо вироблення в учнів необхідних пізнавальних вмінь, компетенцій саморозвитку та самовиховання. Діяльнісний підхід дозволяє дітям глибоко поринути у таємниці навчального предмету, оволодіти методами його пізнання та різними способами розв’язування завдань.
Для ефективного застосування діяльнісних технологій, я,як вчитель, старанно планую свою роботу.
Наприклад, при плануванні та проведенні уроку відкриття нового знання з математики намагаюсь дотримуватись такої структури (за діяльнісним методом):
1. Організаційний момент: самовизначення до діяльності.
Даний етап процесу навчання передбачає включення у діяльність (хочу працювати); і змістовний момент (можу працювати).
В учнів повинно виникнути позитивно емоційне направлення. На початку уроку роблю гарні побажання учням, пропоную побажати успіхів один одному, даю дітям подумати, що їм потрібно для успішної роботи на уроці.
2. Актуалізація знань.
На цьому етапі повторюється матеріал, який необхідний для відкриття нового матеріалу, для виявлення утруднення в індивідуальній діяльності кожного учня, ставиться проблемна ситуація. Одне із головних завдань – поставити проблему перед учнями, що забезпечить можливість правильно побудувати проект виходу із утруднення. Діти одну хвилину намагаються самостійно знайти правильне рішення, свої відповіді записують на дошці.
3. Постановка проблеми (ситуація інтелектуального розриву)
На даному етапі уроку запитую в учнів, де виникло утруднення; визначаю, чому воно виникло; учні формулюють тему та ставлять перед собою мету уроку.
4. Побудова проекту виходу із утруднення:
На цьому етапі уроку відбувається вибір методів та способу управління діяльністю. Учні у комунікативній формі обдумують і обговорюють різні варіанти відповідей, вибирають оптимальний варіант, фіксують його вербально та знаково. Побудований спосіб дій використовують для розв’язання задачі, яка визвала утруднення. Учні виводять новий алгоритм. Учитель при обговоренні може використовувати діалог, який підводить до діяльності, групову або парну роботу.
5.Первинне закріплення (розв’язування типових завдань з коментуванням). Більшість типових завдань на новий спосіб дій виконується з коментуванням учнів.
Під час даного етапу використовується індивідуальна форма роботи: учні самостійно виконують завдання нового типу і здійснюють їх самоперевірку, покроково порівнюють з еталоном. Необхідно формувати в учнів аналітичні вміння: знайти помилку, з’ясувати її причину та продумати спосіб виправлення; оцінити власну діяльність на цьому етапі уроку, співвіднести досягнуті результати з поставленою метою уроку. 7. Повторення (включення знань у систему сформованих).
Організовуючи цей етап, підбираю завдання, які включають тренування раніше вивченого матеріалу.
8. Рефлексія уроку
На цьому етапі фіксується у мовленні нове правило (алгоритм); організовується самооцінка учнями своєї навчальної діяльності.
Треба пам’ятати: володіння дитиною способом діяльності – ситуація її успіху. Активізація пізнавальної діяльності вимагає застосування новітніх технологій, інтерактивних методів, засобів форм, навчання, які спонукають учнів до виявлення активності. Для цього намагаюсь так організувати процес пізнання, в якому об’єкт пізнання був би включеним у сферу діяльності школяра.
Отже, активна пізнавальна діяльність – один із головних критеріїв якості підготовки учнів, а сприятливий мікроклімат спілкування в класі – це шлях до успіху. Діяльнісний метод навчання молодших школярів знімає в учнів страх перед помилкою, вчить сприймати невдачу не як трагедію, а як сигнал для її виправлення. Такий підхід до вирішення проблем, особливо у важких ситуаціях, необхідний і в житті: у разі невдачі не впадати в зневіру, а шукати і знаходити конструктивний шлях вирішення проблеми.
Тому перспективність розвитку особистості дитини залежить від спільної діяльності з педагогом, що передбачає розвивальне спілкування, яке сприяє саморозвитку, формуванню творчої особистості, спонукає до пізнання, самовиявлення.
