Юрій Косач – племінник Лесі Українки. Це свідчить про тяглість сімейної інтелектуальної традиції, але цей ярлик тяжіє над сприйняттям особистості автора та його творчості. Ми або завищуємо горизонт очікувань, або вибудовуємо низку упереджень. Химерний Косач із його ідеологічними стрибками до «своїх» і «чужих» був нелюблений діаспорою й незнаний удома. Косачу закидають політичне хамелеонство. Він не раз змінював політичні табори, регулярно маневрував між комуністами й націоналістами.
Косач був поетом, прозаїком, драматургом, журналістом, есеїстом, редактором. А наприкінці життя він почав ще й малювати.
Твори Косача видавалися у Львові, Станіславі, Кракові, Парижі, Новому Ульмі, Мюнхені, Аугсбурзі, Регенсбурзі, Нью-Йорку і Києві.
Косач слухав лекції з історії в Сорбонні у 1930-х роках і протягом життя листувався із видатними істориками: Омеляном Пріцаком, Іваном Лисяком-Рудницьким, Марком Антоновичем.
У 1930-х Косач став лауреатом премій Товариства письменників і журналістів ім. Івана Франка (ТОПІЖ) і Українського католицького союзу. Свого часу ці нагороди отримали Богдан-Ігор Антонич, Улас Самчук, Ірина Вільде.
Текст п’єси «Ордер» Косача, котра була успішно поставлена Володимиром Блавацьким у другій половині 1940-х років, досі не знайдено.
Половину свого життя – 41 рік – Косач прожив у США. Він приїжджає туди 1949 року із дружиною Мар’яною та дворічним сином Юрієм (Джорджем). Мар’яна – дочка відомого українського художника Федора Кричевського. Зараз вона мешкає у Нью-Йорку.
У 1951 році Косач був одним із засновників та головним редактором літературно-мистецького часопису «Обрії». Видання спонсорував Володимир Возняк, колишній діпіст, лікар із Нью-Йорка, друг Косача. У цьому часописі українська культура – у часи, коли такої країни як Україна не існувало на політичній карті світу – осмислюється як частина світової. Деякі з назв матеріалів є промовистими: «Америка в драматургії Лесі Українки», «Коцюбинський в Америці», «Артур Кестлер і Микола Хвильовий», «Ми і література США» та ін. «Обрії» високо оцінювали Богдан Рубчак, Богдан Бойчук та Григорій Костюк.
