Євге́нія Іва́нівна Яроши́нська (1868–1904) — видатна українська письменниця, перекладачка, педагогиня, етнографка, фольклористка та активна громадська діячка, одна з перших феміністок Буковини.
Біографія
Євгенія Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року в селі Чуньків (нині Заставнівський район Чернівецької області) в родині вчителя Івана Ярошинського. Вона здобула освіту в Чернівецькій учительській семінарії та присвятила своє життя педагогічній діяльності, працюючи вчителькою у сільських школах Буковини.
Разом із Наталією Кобринською та Ольгою Кобилянською Євгенія Ярошинська брала активну участь у розгортанні жіночого руху в Галичині та на Буковині, займалася просвітницькою роботою серед селянства. Вона була людиною надзвичайної сили волі та національної самосвідомості. Померла Євгенія Іванівна у віці 36 років, залишивши по собі значну літературну та фольклористичну спадщину.
Творчість
Літературний дебют Євгенії Ярошинської відбувся одночасно в німецькому та українському письменстві у 1886 році. Її творчість тривала менш ніж два десятиліття, але стала яскравою сторінкою в національній культурі.
Основні напрямки та здобутки її творчості:
Проза: Вона є авторкою численних оповідань, новел та повістей, в яких зображувала життя буковинського селянства, порушувала соціальні проблеми та питання емансипації жінок.
Фольклористика: З 14-річного віку вона почала збирати та записувати зразки української народної творчості, зокрема пісні, які впорядкувала у велику збірку.
Педагогічна та громадська діяльність: Ярошинська не лише вчителювала, а й організовувала жіночі товариства, навчалася ткацтва у школі у Фрайденталі, щоб передати ці знання буковинським жінкам та школяркам.
Перекладацька діяльність: Вона також займалася перекладами, популяризуючи світову літературу серед українського читача.
Публіцистика: Активно листувалася з багатьма сучасниками та сучасницями, публікувала статті в різноманітних журналах та виданнях, таких як «Буковина», «Зоря», «Літературно-Науковий Вістник».
Життя та творчість Євгенії Ярошинської ще й досі повністю не досліджені, але її внесок у розвиток української літератури та жіночого руху неоціненний.
