Євген Гуцало (1937–1995) – український письменник-шістдесятник, прозаїк, поет, кіносценарист, журналіст, відомий за свою багатогранну творчість для дітей та дорослих. Він народився на Вінниччині в родині вчителів, закінчив Ніжинський педагогічний інститут і працював у газетах. Його творчість охоплює оповідання, повісті, романи, вірші та кіносценарії, а твори перекладені кількома мовами. Помер у віці 58 років.
Біографія
Народження та дитинство:
Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року в селі Старий Животів на Вінниччині. Його батьки були сільськими вчителями, що прищепило йому любов до книг і слова.
Освіта:
Після завершення школи він вступив до Ніжинського педагогічного інституту, який закінчив у 1959 році.
Робота:
У різний час працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині та в газеті «Літературна Україна».
Смерть:
Помер 4 липня 1995 року на 58-му році життя.
Творчість
Жанрове різноманіття:
Гуцало вважається одним із найбагатших і найрізноманітніших за жанрами українських письменників.
Ключові твори:
Проза для дітей: «Олень Август», «З горіха зерня», «Дениско», «Саййора», «Пролетіликоні».
Проза для дорослих: Повісті «Дівчата на виданні», дилогія «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб».
Поезія: Перша поетична збірка вийшла друком у 1981 році («Письмо землі»), далі з'явилися «Час і простір» (1983), «Живемо на юрі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).
Визнання:
Твори Гуцала перекладені російською, білоруською, німецькою, румунською та чеською мовами.
