Психологічна новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» яскраво демонструє вічне протистояння добра і зла. Головний герой, чекіст і очільник революційного трибуналу, опиняється перед важким моральним вибором між фанатичними ідеалами та власним життям матері. Оточений суперечливими помічниками на кшталт жорстокого доктора Тагабата, емоційно нестабільного Андрюші та примітивного дегенерата, протагоніст зрештою зраджує найсвятіше. Цей сюжетний конфлікт слугує глибокою метафорою сліпої віри в політичні догми та руйнівної сили пропаганди, яка змушує людей знецінювати людське життя. Подібні трагічні приклади ідейного фанатизму та втрати гуманності, на жаль, залишаються болючою реальністю і в сучасному світі.


