Матеріал присвячений педагогічній та літературній спадщині Василя Сухомлинського й розкриває значення його художніх творів у морально-етичному, емоційному та естетичному вихованні дітей. У тексті підкреслено роль художнього слова у формуванні в дітей любові до матері, Батьківщини, книги, праці, розвитку совісті, співчуття, людяності та культури спілкування. Показано, що казки, оповідання й мініатюри Сухомлинського, позбавлені прямого дидактизму, спонукають дітей самостійно осмислювати вчинки героїв і робити моральні висновки, що робить його творчість актуальною для сучасної освіти




