Тема : «Як візьму той рушник…»
Мета : 1. Розширити і поповнити знання про традицію застосування і призначення українського рушника.
2. Розвивати слухо-мовну увагу, пам'ять, мовлення, мислення, поповнювати розмовний словник.
3. Виховувати естетичний смак, почуття національної приналежності, інтерес до народних традицій.
Хід виховної години :
І. Організація групи до роботи.
1. Наш девіз : «Вчимося слухати і чути, дивитись і бачити».
Слухо-мовна гра:
а) Стук, стук, стук,
шльоп, шльоп, шльоп,
топ, топ, топ.
Хлоп, хлоп. хлоп.
б) Руки в замок, підняти вгору, опустити.
- ах! на видиху.
- ух! на вдосі.
2. Повідомлення теми і мети.
- Сьогодні продовжимо знайомство з традиціями і звичаями українського народу.
ІІ. Основна частина.
Вихователь :
Загадка. « В якому слові сім букв «я»?» (Сім’я).
На попередньому занятті говорили про сім’ю. Кожна сім’я живе по своїм правилам, традиціям.
Словникова робота.
Традиція – передача ( лат. traditio). Те, що прийшло від одного покоління до іншого, стає традицією даного роду чи сім’ї, або звичаєм.
Бесіда з вихованцями.
- Які українські звичаї ви вже знаєте?
(Різдво, Стрітення, Масляна).
- Які традиції є у вашій сім’ї?
(Діти розповідають).
Вихователь :
- Пропоную здійснити заочну екскурсію на одну цікаву виставку і ви зрозумієте, про що піде мова на нашому виховному заході.
(Фото вишитих українських рушників).
- Сьогодні я розповім вам про традицію вишивання рушників в кожній українській сім’ї.
Ми живемо з вами на цій українській землі, де з діда-прадіда жив український народ зі своїми звичаями і традиціями. Від сивої старовини і до наших днів, в радості і в горі вишитий рушник став часткою нашого побуту. В народі говорили : «Хата без рушників, що родина без дітей». Рушник можна порівняти хіба що з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження і смерть людини. За давнім українським звичаєм у хатах збиралися майстрині. Вони шили, гаптували, вишивали, а під час цієї праці співали пісні. Кожен рушник мав своє призначення. Наприклад :
- Утирач, утиральник. Його господиня на знак поваги подавала гостю.
- Стирок. Без нього не обходився жодний чисто вимитий посуд, стіл чи лава.
- Оберег. Його зазвичай вішали над вікнами, біля дверей, щоб вони оберігали від злих очей, від біди. На ньому вишивали Берегиню – найдавнішу богиню у вигляді жінки в довгому одязі, що підняла у благальній молитві руки до неба.
- Покутник. Його вішали над картинами і іконами для окраси домівки, щоб була красиво і затишно.
Зустріч гостей.
Наш щедрий край,
багатий край
старі прикмети має :
на рушникові каравай
гостей своїх вітає».
Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.
Весільний рушник.
Колись в Україні не було такої дівчини, яка не вміла б ткати чи вишивати. Довгими осінніми та зимовими вечорами молоді дівчата вишивали рушники. Дівчина дякува-ла матері за те, що вона навчила її вишивати рушники.
Та спасибі тобі, моя ненько,
Що будила мене раненько.
А я слухала, вставала,
та й рушнички вишивала.
Коли дівчина ставала дорослою, її видавали заміж із цими рушниками. А на весіллі молода з нареченим ставали на весільний рушник – рушник щастя.
Рушник в дорогу.
Проводжаючи в далеку дорогу, на війну чи в армію, матері дарували синові чи донці, чоловікові рушник, щоб він зберіг їм життя, щоб швидше поверталися додому, щоб дорога була щасливою.
(Пісня з к/ф «Літа молодії» «Пісня про рушник»).
«Буває, часом сліпну від краси,
спинюсь, не тямлю, що воно за диво.
Оці всі гори, ріки і ліси…
Усе так чисто, гарно, незрадливо».
Подивіться, як палахкотять багатством кольорів рушники. Коли добре придивитися, можна помітити на багатьох рушниках два однакові кольори – червоний і чорний.
Питання до дітей : А що означають чорний і червоний кольори?
Виставка рушників в класі.
«Рушники, рушники –
то моєї матусі роки,
то моєї матусі вінки.
Через літа, через віки
до нас приходить
сива мати…
Цілує сонце рушники,
що ненька вміла вишивати».
Бесіда з учнями :
Назвати квіти, які зображені на рушниках.
Назвати птахів, вишитих на рушниках.
Який рушник вам подобається і чому?
Хотіли б ви навчитися вишивати?
В нашій школі на уроках трудового навчання і на заняттях гуртка вихованці вчаться вишивати. Українська вишивка дуже популярна в усьому світі: вишиті сорочки, рушники, сукні.
ІІІ. Підсумкова бесіда.
Пам’ятаєте девіз нашого заняття?
Про що йшла мова на нашому занятті?
Які бувають рушники за призначенням?
Чому українці шанують рушники?
«Рушничок на стіні-давній звичай.
Ним шанують дітей матері.
Він додому із далечі кличе,
де в калині живуть солов’ї.
Він простелиться тим, в кого серце
не черствіє й дарує тепло.
Хай цей символ знаходиться вічно
В нашій хаті на мир, на добро».
