Урок для 9 класу з курсу «Всесвітня історія» за темою «Спроби модернізації Османської імперії і Персії (Ірану) та революції в країнах». Зміст уроку узгоджується з Модельною навчальною програмою «Всесвітня історія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори О. В. Гісем, В. І. Бойко, Я. Л. Василенко, В. М. Даниленко, О. О. Мартинюк, О. Е. Охредько, О. М. Сирцова), рекомендованою Міністерством освіти і науки України наказом від 27 листопада 2023 року № 1449.
Матеріал містить презентацію і конспект уроку із завданнями.
Навчальний матеріал спрямований на формування в учнів цілісного уявлення про політичне, економічне та суспільне становище Османської імперії й Ірану наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., причини необхідності реформ, спроби модернізації та революційні процеси в цих державах.
Під час вивчення теми учні з’ясовують причини кризи Османської імперії, характеризують її відставання від європейських держав і визначають чинники, що зумовили потребу в перетвореннях. Особлива увага приділяється політиці султана Абдул-Гаміда ІІ, його спробам модернізувати освіту, армію, транспорт і державне управління, а також водночас посилити особисту владу. Розглядається Молодотурецька революція 1908 р., її вимоги, відновлення конституції та парламенту, усунення Абдул-Гаміда ІІ від влади у 1909 р. і подальші наслідки революційних подій.
Окремий блок матеріалу присвячений Персії (Ірану) в ХІХ ст. Учні аналізують особливості правління династії Каджарів, аграрний характер економіки, слабкий розвиток промисловості, фінансові труднощі та посилення впливу Росії й Великої Британії. Вивчають спроби модернізації, пов’язані з діяльністю Аббас-Мірзи та Амір Кабіра, зокрема військові, освітні, економічні й адміністративні перетворення. Розглядають причини, основні події та наслідки Іранської революції 1905–1911 рр., прийняття Конституції, створення меджлісу, боротьбу конституціоналістів проти шахської влади та втручання іноземних держав.
Важливе місце у вивченні теми посідає аналіз англо-російської угоди 1907 р., за якою територію Ірану було поділено на російську та британську сфери впливу, а центральну частину визначено як нейтральну зону. Учні з’ясовують, як іноземне втручання обмежувало суверенітет Ірану та перешкоджало його самостійному розвитку.
Для закріплення знань використовуються інтерактивні вправи та ігри: «Діагноз держави», «Реформи чи авторитаризм?», «Правда чи міф?», «Історична послідовність». Творчі завдання передбачають складання маніфесту молодотурків, створення проєкту модернізації Ірану.
Запропоновані види діяльності сприяють розвитку історичного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати історичні процеси, працювати з історичними джерелами, картою та інформацією. Учні вчаться аргументувати власну думку, оцінювати наслідки реформ і революцій, розуміти взаємозв’язок між внутрішніми проблемами держави та зовнішнім втручанням.
Очікувані результати: учні характеризують становище Османської імперії та Ірану наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.; пояснюють причини й особливості модернізаційних процесів; визначають причини, основні події та наслідки Молодотурецької й Іранської революцій; аналізують вплив Росії та Великої Британії на Іран; порівнюють історичний розвиток двох держав і формулюють висновки про значення реформ, політичної стабільності та державного суверенітету.
