В статті розглядається питання використання інноваційних технологій на уроках біології, які дають можливість покращити якість засвоєння та відтворення навчального матеріалу. Учитель при цьому може не тільки навчити учнів, а й зацікавити їх, стимулювати пізнавальну діяльність та прагнення самостійно вивчати природничі науки.
Нове треба створювати в поті чола,
а старе саме продовжує існувати і
твердо тримається на милицях звички
О. Герцен
Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Це зазначено в проекті концепції розвитку загальної середньої освіти й передбачає виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку, уміння використовувати набуті знання й уміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію. Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Саме тому працюю над проблемою «Впровадження інноваційних форм роботи щодо формування пізнавальної активності школярів на уроках біології».
Для викладання біології використовую: елементи технологій інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального процесу (В.Ф. Шаталов), великоблокового вичення (П.М. Ерднієв), розвиваючого навчання (Л.В. Занков, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов), вертикальне навчання (Р.Г. Хазанкін), ігрові технології навчання, технологію інтерактивного навчання та проектну технологію.
В основу ідеї мого досвіду покладена і спадщина В.О. Сухомлинського, який у центр педагогічної діяльності ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток. «Моє заповітне бажання – передати тобі ту життєву мудрість, яку називають уміння жити», - писав він у листі до дочки. Проблему дослідження пізнавальної активності школярів розв’язувало багато вчених (З.Абасов, В.Лозова, Т.Шамова, Г.Щукіна, Я.Пономарьов, В.Моляхо, Н.Лейтес, І.Лернер,А Гін та інші). Так, у наукових працях В.Лозової наголошується, що важливою умовою активізації навчально-пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації навчання, активна позиція вчителя, його глибокі знання змісту шкільного курсу й методів викладання; уміння захоплювати учнів процесом пізнання.
