«ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В СХІДНІЙ ЧАСТИНІ СОКИРЯНСЬКОГО РАЙОНУ»

Опис документу:
Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, викид відходів є проблемою номер один не тільки для Міністерства з охорони навколишнього середовища, а й для держави в цілому. Відходи та наше звернення з ними привели до ряду екологічних проблем, наприклад, до викиду газів, що викликають парниковий ефект, важких металів та інших екологічно шкідливих хімічних речовин.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації Відділ освіти Сокирянської РДА

Всеукраїнський конкурс дослідницьких робіт для учнів 6-8 класів

Номінація «Звалища та довкілля»


«ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

В СХІДНІЙ ЧАСТИНІ СОКИРЯНСЬКОГО РАЙОНУ»

Роботу виконав:
Кримняк Станіслав Іванович,
учень 7 класу ЗОШ І-ІІ ст.

с. Ожеве

Керівники:

Шибінська Валентина Іванівна, вчитель географії ЗОШ І-ІІ ст.с.Ожеве

Кримняк Інна Василівна, вчитель біології ЗОШ І-ІІ ст. с.Ожеве,

ЗМІСТ СТ.

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ………3

РОЗДІЛ 1. ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РЕГІОНІВ УКРАЇНИ…………………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ ІІ. ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В СХІДНІЙ ЧАСТИНІ СОКИРЯНСЬКОГО РАЙОНУ………………………………..12

РОЗДІЛ ІІІ. ДІАГНОСТИКА СМІТТЄЗВАЛИЩ СОКИРЯНЩИНИ……………..18

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………………………24

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, викид відходів є проблемою номер один не тільки для Міністерства з охорони навколишнього середовища, а й для держави в цілому. Відходи та наше звернення з ними привели до ряду екологічних проблем, наприклад, до викиду газів, що викликають парниковий ефект, важких металів та інших екологічно шкідливих хімічних речовин. Поки існує життя на землі, людство виробляє відходи. Стільки ж часу стоїть завдання: вирішення проблеми відходів ефективніше і найбільш екологічним способом. Від вирішення даної проблеми залежить благополуччя і існування людства.

Мета роботи полягає у вирішенні двох проблем: по-перше, вивчити різні типи відходів, місця їх поховання (санкціоновані і несанкціоновані звалища), способи їх переробки ; по-друге, дослідити вплив різних типів відходів на здоров'я людини в східній частині Сокирянського району.

Об’єктом дослідження є побутове та промислове сміття.

Предметом дослідження є: санкціоновані і несанкціоновані місце збору сміття в східній частині Сокирянського району .

Відповідно до цього були поставлені наступні завдання, які полягають у зборі інформації про види відходів, їхній вплив на організм, а також про несанкціоновані звалища в містах та селах та за їх межами Сокирянщини, за які слідують адміністративні покарання.

Висновки роботи є підсумком того, що стихійні сміттєзвалища мають негативний вплив на навколишнє середовище у всіх аспектах. Всі ці речовини спричиняють різноманітні захворювання елементів екосистеми.

Для виконання науково-дослідної роботи опрацьовані літературні джерела, фондові матеріали. Були використані наступні методи дослідження: аналізу літературних джерел, статистичний, порівняльний.

Структура роботи: робота складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.

Розділ І. ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Із розвитком цивілізації та науково- технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Ліквідація екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням нашої планети. Ключові слова: грунт, навколишнє середовище, забруднення, полігон, сміттєзвалище, ТПВ, важкі метали, ультрамікроелементи, біогаз, фільтрат, антропогенне навантаження, депонування. Для людини важливою є стабільність її навколишнього середовища і потреба збереження природного середовища, як його складової для продовження природної еволюції біоти, зокрема, рослинної, котра є вирішальним на планеті природним чинником цієї стабільності. Актуальним є питання оцінки антропогенних змін, що відбуваються у теперішньому природному середовищі як чинникові адаптації рослин. У зв’язку з цим в останні кілька десятиліть стрімко поглиблюються дослідження стану навколишнього середовища [1]. Розширення виробничої та господарської діяльності людини в сучасних умовах розвитку суспільства призводить до значного збільшення обсягу промислових та побутових відходів. Тисячі гектарів землі відчужуються від сільського та лісового господарства внаслідок створення нових та розширення старих полігонів твердих побутових відходів, внаслідок чого змінюється природний ландшафт місцевості та рельєф земної поверхні, порушуються сформовані біогеоценотичні зв'язки, знищується рослинний та ґрунтовий покрив. Значні площі продуктивних земель зазнають негативного пливу несанкціонованих стихійних звалищ сміття, внаслідок чого забруднюється ґрунтовий покриву та порушується природна рівновага[2]. Останнім часом за рахунок значного збільшення кількості сміттєзвалищ (полігонів ТПВ) та маси викидів різними промисловими підприємствами, автотранспортом тощо виникла загроза забруднення природних середовищ (води, повітря, ґрунтів і рослин) не тільки важкими металами, а й мікроелементами. У зв’язку з цим у багатьох регіонах погіршились екологічні умови навколишнього природного середовища. Саме це викликає необхідність вивчення токсичної дії на ґрунти, підземні води та рослини як важких металів так і мікроелементів. Дослідження, проведені в ряді промислових районів, свідчать, що в результаті техногенного впливу викидів на поверхні ґрунтів, орному шарі, воді, повітрі, рослинному покриві нагромаджуються токсичні концентрації важких металів і мікроелементів, які зумовлюють погіршення мікробіологічної діяльності та властивостей ґрунтів (Лисенко М.Н., Головіна Л.П., Джамаль В.А., 1990). Внаслідок так званого «прихованого збитку» врожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються в зонах забруднення може бути нижчою за звичайну більш як на 10%, що свідчить про значне забруднення ґрунту, тобто вміст хімічних елементів сягає токсичної концентрації. При цьому мікроелементи і важкі метали (або ультрамікроелементи) проявляють хоч і різну, але токсичну дію на рослини. Однак ототожнювати їх не можна, бо мікроелементи (цинк, мідь, кобальт та інші) в невеликих дозах потрібні рослинам, а потребу рослин у важких металах (свинець, кадмій та інші) остаточно не встановлена[3]. Зараз в Україні сфера поводження з ТПВ, як основними чинниками такого забруднення, знаходиться в певному кризовому стані. Ця криза має кілька аспектів, головними з яких є:  обсяг ТПВ безупинно зростає, як в абсолютних величинах, так і на душу населення;  склад ТПВ змінюється, поповнюючись все більшою кількістю екологічно небезпечних компонентів;  ставлення населення до традиційних методів розміщення сміття на смітниках стає різко негативним;  економіка поводження з відходами ускладнюється, вартість переробки і розміщення відходів стрімко зростає, сучасне поводження з відходами із суто економічних причин потребує великі інвестиції приватних підприємств.  законодавче забезпечення у сфері ТПВ не охоплює усіх основних аспектів даної проблеми.

На даний час рівень утилізації ТПВ в Україні становить 5%. Для порівняння – у Німеччині рівень переробки побутових відходів більше 70%, в Польщі – до 55%. В Україні близько 130 тис. га земельної площі зайнято сміттєзвалищами. Щороку в країні створюється 19 тис. несанкціонованих сміттєсховищ. Офіційно ж в Україні зібрані побутові відходи захороняються на території 4,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Кількість сміттєзвалищ, які вичерпали свою потужність, становить понад 50%. Майже 90% сміттєзвалищ не відповідають нормам екологічної безпеки. Найбільші площі під звалища зайняті в таких областях України (га). Практично всюди відсутні системи утилізації фільтрату, що збільшує техногенну небезпеку цих об’єктів. Неналежним чином проводиться рекультивація сміттєзвалищ, відповідними роботами охоплено лише 20 % із тих, що потребують рекультивації. Наявністю різних типів виробництв зумовлена різноманітність якісного складу відходів, а саме: - відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, та відходи, що містять свинець та його сполуки; - відходи неорганічних кислот, нафтовідходи – ІІ клас небезпеки; - відходи гальванічних виробництв, металевий брухт – ІІІ клас небезпеки. Площі під звалищами по областях України (га) За даними державної екологічної інспекції у Харківській області найбільша кількість небезпечних відходів утворюється у сфері виробництва машин та устаткування (44,615 тис. тонн); транспорту та зв’язку (11,502 тис. тонн); виробництва та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води (2,385 тис. тонн); виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (2,200 тис. тонн); целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності (1,111тис. тонн). Аналіз сучасного стану поводження з ТПВ у Харківській області свідчить про дуже небезпечну екологічну ситуацію, що потребує негайної розробки та впровадження природоохоронних заходів. Загалом, на територіях звалищ твердих побутових відходів, як і на територіях промислових розробок, найбільшого негативного впливу зазнає ґрунтовий покрив. Порушення, що виникають, можна поділити на три види – механічні, фізичні та хімічні. Механічне порушення ґрунтового покриву зумовлене відведенням під звалища побутових відходів земель, які раніше використовувались в сільському чи лісовому господарствах; розміщенням побутових відходів на територіях, де попередньо не знімається родючий шар ґрунту; деформацією поверхні та формування акумулятивних форм рельєфу. Фізичне порушення ґрунтів пов'язано зі змінами структури та складеності, ущільненням верхнього горизонту, погіршенням їх водного, повітряного та теплового режимів. Хімічне порушення ґрунтів зумовлене забрудненням різними токсичними речовинами, зменшенням вмісту поживних речовин, зміною кислотності та хімічного складу ґрунтового покриву[2]. Кожне звалище являє собою величезний біореактор, в надрах якого, внаслідок анаеробного розкладу відходів органічного походження утворюється біогаз, або, як його ще називають, звалищний газ. Генерація біогазу відбувається не тільки під час експлуатації полігонів ТПВ, а й упродовж десятиріч після їх закриття. 330 300,8 195 180 153 140 129 120 0 50 100 150 200 250 300 350 Безконтрольне поширення звалищного газу в довкілля викликає негативні ефекти як локального, так і глобального характеру, а саме: – виникнення пожеж внаслідок стихійного вивільнення звалищного газу; – насичення біогазом порового простору ґрунтового середовища, що спричиняє асфікцію кореневої системи рослин; – загазованість споруд і підземних комунікацій, що підвищує їх вибухопожежонебезпечність, а також може стати причиною отруєння людей і тварин; – посилення парникового ефекту внаслідок емісії біогазу, що є причиною зміни клімату на планеті. Зі зростанням товщини шару відходів та їх ущільнення погіршується аерація відходів, що призводить до інтенсифікації анаеробних процесів, на полігонах утворюється метан та аміак, різко зменшується вміст кисню у навколишніх ґрунтах, що призводить до самозапалення відходів. Забруднення повітряних масу районах полігону є ще одним фактором, який погіршує стан навколишнього середовища[4]. Заповнення полігонів ТПВ практично упродовж усього терміну їх експлуатації проводиться тільки з частковою поверхневою герметизацією шарів сміття. Внаслідок цього звалищний масив формувється як відкрита високопорова система, легко доступна до міграції в її межах атмосферних опадів і вод поверхневого змиву. В результаті цього звалищне тіло інтенсивно насичувалося інфільтраційними водами (фільтратами), які в процесі міграції забруднювалися різноманітними шкідливими речовинами. Хімічний аналіз фільтратів, проведений рядом вчених (Попович О.Р., Ярема О.Р.) показує, що вони містять важкі метали, феноли, нафтопродукти, сірководень та інші сполуки в концентраціях, вищих за гранично допустимі норми. Негативний вплив звалищних фільтратів на довкілля проявляється в: – інтенсивному розвантаженні фільтратів на денну поверхню в підніжжі звалищного тіла; – підтоплення і забруднення ділянок місцевості, які прилягають до основи звалища; – забруднення гудронового середовища і зони аерації в межах полігону ТПВ і на територіях, що прилягають до нього; – ураження ґрунтових вод та значне зниження якості природних джерел питної води в районі розташування полігону ТПВ. На сьогодні, в економічно розвинених країнах нагромаджено значний досвід фітомеліорації та рекультивації земель, порушених твердими побутовими відходами. Також певні напрацювання є і у вітчизняних наукових установ та підприємств, які займаються проблемами рекультивації сміттєзвалищ. Проте, дотепер чіткого систематичного підходу щодо виконання робіт із фітомеліорації та рекультивації територій, порушених твердими побутовими відходами, в Україні немає. Технологічний процес відновлення ґрунтового покриву та рослинності на територіях, порушених складуванням твердих побутових відходів, є надзвичайно складний та здебільшого дороговартісний [2]. Виміри у часі показують, що забруднення досить швидко поширюється на прилеглі території. Прогнозні матеріали свідчать, що поширення забруднення із маси депонування триватимуть ще принаймні протягом 100 років. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості рослин і тварин та до загрози існування багатьох видів. Це також призвело до того, що поступово зменшується чисельність майже всіх видів природних, рослинних угрупувань, майже всіх видів хижих та водолюбних птахів. Таким чином, в останні кілька десятиліть в умовах збільшення антропогенного навантаження стрімко зростає необхідність дослідження стану навколишнього середовища, а також розробки заходів запобігання негативного впливу на довкілля.

Сміття нині є скрізь: відпрацьовані ядерні реактори, застарілі механізми і невикористані отрути, порожні склянки і не з’їдені продукти,папір і метал, книжки та автомобілі. Усе, що створює людина, і все, з чого вона це створює, опиняється, з рештою на звалищах.

Саме сміттєзвалища та сміття – найпоширеніший, найпоказовіший атрибут нинішньої людської цивілізації.Тому однією з основних екологічних проблем України – є побутові відходи та сміття, що забруднюють землю. Справа в тому, що сміття стало глобальною проблемою сьогодення з двох основних причин. По-перше, більшість сміття складають матеріали, які не розкладаються швидко або не розкладаються зовсім. По-друге, об’єми сміття постійно зростають кожен мешканець міста виробляє майже один кілограм відходів щодня, і це все треба вивезти за межі міста. Всі відходи, крім того, що забруднюють землю, є потенційно небезпечними. Неправильне поводження з ними впливає на навколишнє середовище.

За даними експертів, наразі в Україні 130 000 гектарів земельної площі зайнято сміттєзвалищами, на яких зберігається 35 мільярдів тон твердих відходів. 

Кількість твердих побутових відходів звичайно залежить від багатьох характеристик міста. Вважається, що в середньому, на одного жителя за рік накопичується 250 кілограмів сміття. У житловому фонді міст та селищ міського типу України, щорічно накопичується близько 40 млн. м³ сміття, яке знешкоджується на 655-ти міських звалищах та 4-ьох сміттєспалювальних підприємствах. В Україні лише 12 % твердих побутових відходів знешкоджується на сміттєспалювальних заводах ( у місті Києві, Дніпропетровську, Харкові і Севастополі). Велике навантаження цих підприємств і відсутність попереднього сортування відходів призводить до значних порушень технологічного режиму. У поєднанні з недостатньо ефективними системами очищення димових газів створюється умови для забруднення повітря, у тому числі високотоксичними і концерогенними речовинами. Щоб вирішити цю проблему, Міністерство ЖКГ запровадило програму щодо вторинного використання твердих побутових відходів. Розроблено низку законів про використання полігонів, утилізацію та спалювання сміття, які передбачають запровадження роздільного сортування сміття. Але досягти помітного успіху не можливо буз підтримки держави та інших структур оскільки, лише, для переходу на сортування сміття держава повинна виділяти 100 млрд. гривень. Тому нині запровадження роздільного сортування сміття почалось лише в кількох містах України.

За словами фахівців, розділення сміття зменшить до 40 % кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища, решта сміття – 60 % буде направлятися на сміттєпереробні заводи.

Скільки часу потрібно українцям для того, щоб звикнути сортувати скло, папір, метали та інші відходи? Питання не просте, але починати треба з власної оселі.


^

Розділ ІІ. ВПЛИВ СМІТТЄЗВАЛИЩ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ В СХІДНІЙ ЧАСТИНІ СОКИРЯНСЬКОГО РАЙОНУ

Глобальною проблемою забруднення довкілля у містах стало сміття. Якщо щодня і щогодини не звільняти від сміття будинки й вулиці, місто швидко захлинеться у власних нечистотах.

Парадоксальний факт чим вищі цивілізація і культура людей, тим більше сміття припадає на людину. Тривалий час основними компонентами побутового сміття були харчові відходи. Тепер більшу його частину складають папір, металева і скляна тара, величезна кількість полімерних матеріалів.

Сміття відвозять на звалища, які займають сотні й тисячі гектарів цінних земель в околицях великих міст, забруднюють повітря, воду в навколишніх водоймах, грунт , спотворюють навколишній ландшафт. На звалищах не розкладаються такі компоненти міського сміття, як метал, скло, полімери. Відкриті сміттєзвалища стають осередком розмноження пацюків, мух, бактерій. До негативних наслідків цього явища належить і рознесені сміття вітром, забруднення ґрунтових вод, необхідність відведення все нових і нових площ під звалище, не приємний запах і вигляд цих місць.

Існуюча донедавна практика підпалювання відкритих звалищ призвела також до не контрольного забруднення повітря. А чи задумувався хто з паліїв про небезпеку від згорання органічного та антропогенного сміття? Навряд . Екологи попереджають про небезпеку спалювання сміття,що складається з минулорічних рослинних залишків, одноразової упаковки. Дим містить всі ті отрути, що ввібрали в себе міські трава і листя , в тому числі сполуки ртуті, свинцю та інших важких металів. Потрапляння пластикового сміття у багаття робить дим особливо токсичним. Справа в тому, що температура вогнища недостатня для повного згорання, навіть суто вуглеводних пластиків (одноразовий посуд, упаковка, пакети). Гума, згораючи у вогні, утворює канцерогені сажу та оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. При горінні нейлону, поролону, багатьох синтетичних тканин і покриттів, поліуретанової набивки меблів виділяються ціаніди. А обрізки лінолеуму, кришки від пляшок пепсі, шкірозамінник, клейонка, ізоляція кабелю, іграшки, старі фломастери при згоранні утворюють не менше як 75 токсичних речовин І серед них найбільш еконебезпечні – діоксини. Які не тільки викликають захворювання на рак, але й впливають на спадковість. Уламки старих дерев’яних будівель можуть бути просочені консервантами, пофарбовані олійними фарбами, що містять свинець. Відомо,що при виплавленні 1 т свинцю в навколишнє середовище з відходами викидається до 25 кг цього металу. Крім того результатом життєдіяльності всіх без винятку тваринних і рослинних організмів є органічні відходи. Вони теж складають велику частину сміття. Органічні відходи на сміттєвих звалищах не рідко піддаються тривалій консервації, шар сміття зберігає їх, як герметична пластикова упаковка; туди не потрапляє повітря. Органічні відходи, розкладаючись на звалищах без доступу кисню, починають виділяти метан, який вступаючи в реакцію з повітрям, утворює вибухонебезпечні суміші метану та чадного газу, які у спеку можуть загорятися. Велика кількість метан негативно впливає на навколишнє середовище, оскільки цей газ сприяє утворенню парникового ефекту. Поширюючись у вертикальному напрямку, метан спричиняє отруєння і загибель рослинності. За відсутності рослинного покриву починається ерозія грунту, захороненні відходи оголюються і виходять на поверхню. З’ясовано, що у ролі головних забруднювачів грунту виступають метали та їх сполуки, залізо, мідь, цинк, марганець,нікель, алюміній,радіоактивні елементи, які непридатні для використання і довгий час зберігаються у грунті. Дуже часто сміття спричиняє просідання грунту, це пояснюється тим, що розкладаючись воно зменшується в об’ємі. В утворених пониженнях згодом накопичується вода, що активізує утворення токсичного фільтрату Через певний період часу, місце захоронення може перетворюватись на болото.

Розвиток цивілізації – крім іншого, історія швидкого споживання води промисловістю, енергетикою, сільським господарством. Людство щорічно витрачає 3000 км³ води і потреба у воді щорічно зростає. Найсерйознішою глобальною екологічно проблемою сучасності є забруднення грунтових і виснаження водних ресурсів. Величезний об’єм забруднень заноситься у водні джерела з поверхневим і зливним стоком з території смітників та сміттєзвалищ, що значно впливає на сезонне, у період весняної повені погіршення якості питної води, що веде за собою ряд хвороб, найбільш небезпечними з яких є інфекційні – холера, дизентерія, черевний тиф, сибірська виразка, гепатит, туберкульоз.

Територію будь-якого міста характеризують дві основні складові: природний комплекс і створені людиною планування і забудова. Поєднання цих факторів формує міське середовище. Міста з їх господарством і скупченням населення являють собою найбільш активну форму впливу людини на природу. Природні ландшафти при цьому докорінно перебудовуються, на їх місці формуються якісно нові антропогенні комплекси і системи, що отримують назву міських ландшафтів.

6 квітня 1973 року міністром енергетики СРСР був підписаний наказ про створення дирекції Дністровського гідровузла. Так почалось будівництво важливого для країни енергетичного об'єкта, яке було початком народження нового міста. Разом із будівництвом гідроелектростанції почалося спорудження поселення [Додаток Г].

Рішенням Чернівецької обласної ради депутатів за № 57 від 25 лютого 1975 року новоствореному населеному пункту будівників Дністровського комплексного гідровузла в Сокирянському районі надано назву Новодністровськ і віднесено його до категорії селищ міського типу.

17 листопада 1993 року Постановою Верховної Ради України селищу було надано статус міста районного підпорядкування. А 13 липня 2000 року Верховною Радою України Новодністровськ було віднесено до категорії міст обласного значення.

При організації міського простору цього міста враховано і природний компонент середовища, який став одним з його повноправних елементів. Розширення та будівництво території м. Новодністровськ йшло за рахунок сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, але на околицях міста зберігалися лісові насадження [Додаток А].

Новодністровськ - це місто-супутник каскаду трьох гідроелектростанцій: ГЕС-1, ГАЕС, ГЕС-2. Якщо ГЕС-1 успішно працює вже 30 років, то ГАЕС і ГЕС-2 знаходяться у стані будівництва, що сприяє продовженню розбудови та існуванню міста [7, 7].

Досить позитивним у забудові Новодністровська є те, що промислова зона міста відділена від житлової. Це сприяє екологічній безпеці мешканців, дає можливості створення рекреаційних зон та зон відпочинку.

У звязку з тим, що Новодністровськ місто монофункціональне (тобто, місто енергетиків) великого промислового навантаження та значного негативного антропогенного впливу на довкілля воно не виявляє. [Додаток Б].

Однією з основних екологічних проблем України та Новодністровська зокрема – є побутові відходи та сміття, що забруднюють землю. Справа в тому, що сміття стало глобальною проблемою сьогодення з двох основних причин. По-перше, більшість сміття складають матеріали, які не розкладаються швидко або не розкладаються зовсім. По-друге, об’єми сміття постійно зростають. Кожен мешканець міста виробляє майже один кілограм відходів щодня, і це все треба вивезти за межі міста. Всі відходи, крім того, що забруднюють землю, є потенційно небезпечними. Неправильне поводження з ними впливає на навколишнє середовище. Оскільки, підприємств по утилізації немає в місті та найближчих населених пунктах, тверді побутові відходи вивозять на сміттєзвалище, яке розташоване на межі сіл Василівка та Ожеве. [Додатки В,Г,Д].

Для створення цього сміттєзвалища вилучена значна частина земельних угідь, яка використовувалась під пасовища. [Додаток Е].

Сміттєзвалище забруднює повітря, воду в навколишніх водоймах, грунт, спотворює навколишній ландшафт. На звалищі не розкладаються такі компоненти міського сміття, як метал, скло, полімери. Відкрите сміттєзвалище стало осередком розмноження пацюків, мух, бактерій. До негативних наслідків цього явища належить і рознесення сміття вітром, забруднення ґрунтових вод, необхідність відведення все нових і нових площ під звалище, неприємний запах і вигляд цього місця. [Додаток Є].

Значний негативний вплив на довкілля справляють пожежі на сміттєзвалищах. Одна із них трапилась і на Новодністровському сміттєзвалищі 16 квітня 2011 року [16, http://www.oda.cv.ua] . Потрапляння пластикового сміття у багаття зробило дим особливо токсичним, тому що він містить не менше як 75 токсичних речовин. Серед них найбільш еконебезпечні – діоксини. Які не тільки викликають захворювання на рак, але й впливають на спадковість. А оскільки в період пожежі переважав південно-східний вітер, то задимленими виявились територія с. Ожеве та м. Новодністровськ.

Рис. 1 Пожежа на сміттєзвалищі

Отже, проблема сміття була, є і буде актуальною ще багато років, аж поки людина не усвідомить усі негативні наслідки впливу сміття на навколишнє середовище та здоров’я. Голова сільради села Ожеве неодноразово зверталася до влади міста Новодністровськ про закриття сміттєзвалища (термін його функціонування вже давно завершився) і покращення стану даного сміттєзвалища, та на превеликий жаль, все і надалі так і залишається. [Додатки З,И,І].

Очевидно всім варто задуматись, бо це і від нас залежить чистота довкілля, а отже здоров’я та життєдіяльність наступних поколінь!



^

Розділ ІІІ. ДІАГНОСТИКА СМІТТЄЗВАЛИЩ СОКИРЯНЩИНИ

У сучасному світі дуже гостро постає проблема збереження навколишнього середовища. Адже природні багатства не безмежні, а рівень сучасного спілкування людини з природою, на превеликий жаль, ще дуже низький. Екологічна освіта та виховання є надзвичайно важливими елементами охорони природи , вони покликані формувати у людини активну природоохоронну позицію і бути основою в процесі оволодіння екологічними знаннями, уміннями та навичками. 

Даний час, на жаль, характеризується досить складною екологічною ситуацією. У нас на очах за останні роки значно погіршилися показники як підземних так і поверхневих вод. Вже сьогодні почали говорити, що вода в малих річках, струмках, які протікають через населені пункти є мертвою. 

Вміст нітратів у колодязьній воді іноді досягає 29-58 % з перевищенням допустимих концентрацій загальної кількості досліджених.

Є серйозні проблеми з розміщенням та утилізацією відходів. Зростає кількість викидів в атмосферу від автомобільного транспорту, що є надзвичайно шкідливим. При цьому всьому значно погіршився за останні роки контроль за дотриманням природоохоронного законодавства.

Тільки на Буковині щорічно накопичується до 350 тис. тонн побутового сміття. Не облікованого! Без урахування сотень і тисяч великих і маленьких стихійних смітників на околицях міст і сіл, вздовж карпатських річок, у сільських яругах і придорожніх лісосмугах. Певна частина цієї гидоти потрапляє у річки та водоносні шари грунту. А ще ж є понад 450 тонн виробничих відходів 1-3 класів небезпеки: відпрацьовані свинцеві батареї, шини та нафтопродукти, люмінесцентні лампи, заборонені та непридатні до використання пестициди тощо. Недарма офіційна площа сміттєзвалищ в області – 140 га.

У 2017р. у Хотинському районі викиди в атмосферу здійснювали стаціонарні джерела 10 підприємств, якими викинуто в повітря 410 т забруднюючих речовин. Це на 29,8% більше, ніж у 2009р., та становило 10,8% від сукупного обсягу викидів по області.  

У структурі викинутих шкідливих речовин переважали метан – 257 т, оксид вуглецю – 45 т, а також речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 32 т. Крім того, в атмосферу потрапило 17,2 тис.т діоксиду вуглецю, який має парникову дію. 

Щільність викидів становила 0,6 т на 1 км2 території району, тоді як у середному по області – 0,5 т. У розрахунку на кожного мешканця району приходилось по 6 кг шкідливих викидів, а на кожного мешканця області – по 4 кг.             
^ 

Час розкладу речовин у середовищі


Речовини


Час розкладу в середовищі


Папір


3 тижні (2–4 тижні)


Бананова шкірка


4 тижні (3–5 тижнів)


Тканини натуральні


3 місяці (1–5 місяців)


Цигарковий недопалок


3 роки (2–5 років)


Консервні бляшанки


300 років (200–400 років)


Пластик


400 років


Скло


бальше 1 млн. років


Цигарковий недопалок


5 років


Поліетиленові мішки


10–20 років


Нейлонові вироби


30–40 років


Консервні бляшанки


300 років


Полістирол


1000 років

За останні роки екологічна ситуація в регіоні помітно погіршилася. На це значною мірою вплинуло і будівництво комплексу гідроелектростанцій  та створення Дністровського водосховища площею 14200 гектарів, розташованого в межах Чернівецької, Хмельницької та Вінницької областей. 

У Сокирянському районі: 28 сіл та 2 міста і 30 сміттєзвалищ, усі паспортизовані. Незадовільний стан смітників у містах Сокиряни та Новодністровськ. І дуже хочеться щоб влада якомога більше звертала уваги на проблеми міст, а також дотримувалася таких ієрархій твердим побутовим відходам:


  • Запобігання


  • Мінімілізація


  • Повторне використання


  • Переробка з виділенням енергії


  • Безпечне видалення або знищення


  • встановлення централізована система збору відходів від населення 

І хотілося б як і в Чернівцях відкрили сміттєсортувальний завод.. Цей комплекс дасть змогу вирішити проблему сміття в обласному центрі Буковини. На автоматизованих лініях сортуватимуть дерево, папір, пластик, тканину, метал. Встановлюють контейнери для роздільного збору сміття. Потужність нового підприємства – 120 тисяч тонн твердих побутових відходів у рік. На заводі створено 95 робочих місць. Місцева влада переконана, що відкриття такого підприємства поліпшить екологічну ситуацію в регіоні.

Але головний негатив – це небажання багатьох мешканців усвідомити, що чистота міст та сіл, вулиць – це спільна проблема усіх її мешканців, і що кожен повинен взяти активну участь у її розв’язанні.

ВИСНОВКИ
Отже, проблема сміття була є і буде актуальною ще багато років, аж поки людина не усвідомить усі негативні наслідки впливу сміття на навколишнє середовище та здоров’я. Адже вирішення проблеми побутових відходів на світовому, державному, обласному, місцевому рівні, починається із свідомості, культури членів сім’ї, жителів будинку, мікрорайону, міста чи іншого населеного пункту, держави в цілому. У закордонних країнах збирання окремих компонентів твердих побутових відходів, здійснюється шляхом, як роздільного збирання за місцем їх утворення(окремо збираються папір, скло, пластик, харчові відходи, метали), так і сортування загально зібраних твердих побутових відходів на спеціалізованих підприємствах. Роздільне збирання здійснюється шляхом розміщення у дворах житлової забудови, а також на вулицях населених пунктів різноманітних контейнерів, куди мешканці можуть виносити окремі компоненти твердих побутових відходів. Чи готові ми з вами до їх використання? Чи розуміємо значення такого сортування? А чи все потрібно викидати? Можливо щось знадобиться в господарстві? 

Існує думка, що в нашій країні ніколи не вдасться впровадити систему роздільного збирання компонентів твердих побутових відходів, тому що наш менталітет не дозволяє нам возитися з окремими папірцями, кульками або пляшками. Але хіба цей менталітет змушує нас жити по свинячому, у містах що перетворюються на суцільні звалища, засмічуючи навколишню природу, села, річки, грунти, повітря? Хіба не були завжди символом українського будинку, чистота, акуратність? 

Недалекий той час, коли майбутнє буде в наших руках: і від того які цінності ми будем сповідувати зараз, залежить наше життя і майбутнє нашої країни. Ось чому так важливо вже сьогодні нам – молодому поколінню, засвоїти нову систему цінностей у взаємодії з природою, щоб в майбутньому бути готовими до розв’язання глобальних проблем – збереження навколишнього середовища від його забруднення, а, значить, здоров’я суспільства в цілому.

Хочеш жити зараз в чистому селі чи місті? Почни сьогодні - із себе!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Архіпова Г.І. Вплив звалищ побутових відходів на здоров’я людей: Г.І. Архіпова, Ю.О. Галушка. – ISSN 1813-1166. Вісник НАУ. – 2009. №3. – с. 217-219.

2. Гнатів П.С. Аналіз стану й антропогенної динаміки екологічного середовища: П.С. Гнатів. - Український державний лісотехнічний університет. Науковий вісник, 2003, вип. 13.5. – с. 134-142.

3. Геник Я.В. Еколого-біологічні основи відновлення ландшафтів, порушених звалищами та полігонами твердих побутових відходів:Я.В. Геник. - Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.2. – с. 77- 82.

4. Гаврилов В.Л. До питання про техногенне забруднення грунтів: В.Л. Гаврилов. – УкрНДІ ґрунтознавства і агрохімії. – ISSN 0587-2596. – 1992. – Вип. 55. – с. 54-58.

5.Утилізація відходів. http://pererabotka-musora.ru/.shtml

додатки

ДОДАТОК А

Дорога біля Новодністровського сміттєзвалища між селами Ожеве та Василівка

ДОДАТОК Б

Територія біля Новодністровського сміттєзвалища

ДОДАТОК В

Новодністровське сміттєзвалище-отрута навколишніх сіл Василівка та Ожеве

ДОДАТОК Г

Ось яке воно сміттєзвалище міста…

ДОДАТОК Д

Що ж ми після себе залишаємо?...

ДОДАТОК Е

Що чекає наше покоління?...

Додаток Є

А поруч річка Дністер і наше рідне село…

ДОДАТОК Ж

Ось так дбає влада м. Новодністровськ за чисте довкілля

ДОАТОК З

ДОДАТОК И

ДОДАТОК И

(продовження)

ДОДАТОК І

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
1
міс.
2
8
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!