Іван Степанович Волошенюк — відомий український прозаїк, публіцист та журналіст, чиє ім’я тісно пов’язане з Вінниччиною та художнім осмисленням долі селянства.
Біографія
Народження: 3 липня 1938 року в селі Ометинці Немирівського району Вінницької області.
Освіта: Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Кар'єра:
Працював агрономом та у районній пресі.
Багато років присвятив роботі у вінницькій обласній газеті «Вінницька правда» (згодом «Вінниччина»), ставши одним із найавторитетніших журналістів регіону.
Був активним членом Національної спілки письменників України (НСПУ) та Національної спілки журналістів України.
Визнання: Лауреат літературної премії ім. М. Коцюбинського та багатьох інших відзнак.
Творчість
Іван Волошенюк відомий передусім як майстер художньо-документальної прози, нарисів та есеїстики. Його стиль характеризується глибоким людинолюбством та увагою до деталей сільського побуту й психології.
Основні твори та книги:
«Алгебра доброти» — збірка нарисів.
«І засурмив ангел» — роздуми про людську долю.
«З письменницького гербарію Івана Волошенюка» (2017) — книга, де автор аналізує творчість колег та друзів крізь призму власного досвіду.
«Життя і творчість письменника в дзеркалі поетичної критики».
Його творчість часто називають «літописом української долі», адже він умів у звичайній історії односельця побачити масштабні трагедії та перемоги всього народу.
