Визначення стану потерпілого. Перша допомога при надзвичайних ситуаціях.

Опис документу:
Мета уроку: ознайомити учнів із способами визначення стану потерпілого в надзвичайній ситуації, систематизувати знання про правила надання першої допомоги при НС; розвивати здоров’язбережувальні компетенції, навички надання першої допомоги потерпілому; виховувати впевненість у своїх діях, відповідальність за прийняті рішення.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Урок № 5

Тема. Визначення стану потерпілого. Перша допомога при надзвичайних ситуаціях.

Мета: ознайомити із способами визначення стану потерпілого в надзвичайній ситуації, систематизувати знання про правила надання першої допомоги при НС; розвивати здоров’язбережувальні компетенції, навички надання першої допомоги потерпілому; виховувати впевненість у своїх діях, відповідальність за прийняті рішення.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Наслідками надзвичайних ситуацій є людські жертви. Високий відсоток смертельних випадків міг би зменшитися в рази, якщо б потерпілим своєчасно було надано першу допомогу.

Люди не надають потерпілим допомогу з різних причин: не вміють цього зробити, невпевнені у власних можливостях, страх перед відповідальністю за когось тощо.

IV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Визначення стану потерпілого

Потерпілий може бути у стані: непритомності, паніки, відчуття фізичного болю.

У стані непритомності у потерпілого слід визначити ознаки життя: наявність пульсу та дихання, реакції зіниць ока на світло.

Пульс можна визначити, натиснувши на тіло в тих місцях, де артерія найближче розташована до поверхні шкіри (див. таблицю).

Наявність дихання визначають за допомогою дзеркальця (якщо не спостерігаються характерні рухи грудної клітини). Його підносять близько до рота або носа потерпілого: при вдиханні і видиханні має з’явитися «запотівання» поверхні дзеркала. Можна скористатися пір’їною чи кількома волосинами, шматочком легкої тканини тощо, за рухами яких (або їх відсутністю) визначити наявність (або відсутність) дихання.

Піднявши повіку і спрямувавши на зіницю ока світловий потік, можна визначити наявність (або відсутність) мозкового кровообігу: широка нерухома зіниця свідчить про його відсутність.

Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров’я потерпілого. 

При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами:

  • правильність;

  • доцільність;

  • швидкість;

  • продуманість;

  • рішучість;

  • спокій.

Той, хто надає першу допомогу, повинен знати: основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини, загальні принципи надання долікарської допомоги та її прийомів щодо характеру отриманих потерпілим пошкоджень.

Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти: оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги, в першу чергу, той потребує; забезпечити штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс", зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність; тимчасово припинити кровотечу накладанням джгута, щільної пов'язки, пальцевим притисканням судин; накласти пов'язку при пошкодженні (пораненні, опіку, відмороженні, ударі); імобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому ударі, термічному враженні; надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, нудоти, втраті свідомості; використати підручні засоби для перенесення, навантаження і транспортування потерпілого; визначити потребу вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом; користуватися аптечкою першої допомоги.

Перша допомога при НС

Послідовність надання першої допомоги:

  • усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити палаючий одяг, витягти із води),

  • оцінити стан потерпілого;

  • визначити характер і важкість травм, що становлять найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його врятування;

  • виконати потрібні заходи щодо врятування потерпілого в порядку терміновості (вивільнити прохідність дихальних шляхів, здійснити штучне дихання, зовнішній масаж серця, припинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т. ін.);

  • підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

  • викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходи для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу.

VIІ. Узагальнення та систематизація результатів роботи учнів

Надання невідкладної допомоги у НС ( робота в группах)

1 група: перша допомога при утопленні.

2 група: способи транспортування потерпілого при різних травмуваннях.

3 група: надання психологічної допомоги потерпілим у НС.

4 група: надання першої допомоги при втраті свідомості

VIIІ. Підбиття підсумків уроку

IX. Домашнє завдання

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»