З кожним роком, з кожним днем на Землі все важче знайти місце з по-справжньому чистим повітрям і джерельною водою. Болем і жалобою сповнюються серця небайдужих, до байдужого знищення краси земної. Викликає занепокоєння відсутність у багатьох людей усвідомлення себе як частини природи. На щастя, ще є люди, які ба¬чать красу в веселці над рікою, в північному сяйві, у сивині гірських вершин, в ранковій краплині роси на квітці, у співі птахів, у хмаринці, щовіддзеркалюється у блакитному озері, у зо