і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Виступ на тему «Хмарні технології на уроках української мови та літератури»

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

14

Виступ на тему

«Хмарні технології на уроках української мови та літератури»

Людина, яка відчула вітер змін, мусить будувати не щит од вітру, а вітряк…

Стівен Кінґ

Найбільше значення має не те, що учень використовує новітні технології,

а те, як це використання сприяє підвищенню рівня його освіченості.

С. Ерманн

Сьогодні уявити життя без комп’ютера, Інтернету та IT технологій практично неможливо. Сучасні діти не уявляють своє життя без Інтернету з його соціальним спілкуванням та інформаційними ресурсами. Усе це пояснює необхідність використання нових світових інформаційних розробок в освітній діяльності. Однією з інновацій в освітньому процесі є хмарні сервіси.

Cучacний учитeль пoвинeн iти в нoгу з чacoм, тoму щo зi змiнaми   в cуcпiльcтвi змiнюютьcя i вимoги дo виклaдaння укpaїнcькoї мoви тa лiтepaтуpи. Згiднo з цими вимoгaми я пpидiляю  вeлику увaгу мoтивaцiї учнiв дo нaвчaння, зaлучaю  їх дo caмoocвiтньoї poбoти, poзвивaю в них  умiння  нe тiльки cлухaти i вiдтвopювaти,  a й пoвiдoмляти,  пpeзeнтувaти тa  пpoeктувaти.

Хмapнi тeхнoлoгiї є oдним iз дiєвих зacoбiв aктивiзaцiї пiзнaвaльнoї, пoшукoвoї, caмocтiйнoї,  дocлiдницькoї, твopчoї дiяльнocтi учнiв. Зaвдяки цим тeхнoлoгiям пepeд учитeлeм  пocтaє цiлa низкa нoвих мoжливocтeй.    

Сьогодні важко уявити урок без використання комп’ютера, систематичне використання якого  сприяє наступному:

-       підвищується якісний рівень використання наочності на уроці;

-       зростає продуктивність уроку;

-       реалізовуються міжпредметні зв’язки;

-       стає можливою організація проектної діяльності учнів;

-       покращуються взаємини “учень-учитель”, особливо з учнями, “далекими” від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою;

-       учні  починають сприймати комп’ютер  як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури залежить від певних чинників: типу  конкретного уроку,  мети, рівня володіння різними програмами учнів.

У своїй практиці ІКТ використовую для:

• пояснення нового матеріалу;

• контролю знань учнів;

• організації самостійної роботи учнів на уроці та вдома;

• організації пізнавального дозвілля учнів;

• розвитку творчої активності учнів, їх навичок роботи з програмним забезпеченням та публічного представлення результатів своєї діяльності.

При цьому комп’ютер як інструмент у руках учителя може виконувати наступні функції:

1) джерела навчальної інформації;

2) наочного посібника;

3) тренажера;

4) засобу діагностики і контролю;

5) засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу.

Учителі можуть використовувати хмарні технології для дистанційного навчання, на уроках та позакласній діяльності, а також у методичній роботі.

При цьому реалізуються певні задачі: отримання оперативної інформації, миттєва комунікація із колегами або учнями (відбувається оптимізація часу навчального процесу), поширення власного досвіду, підвищення кваліфікації, ознайомлення із передовим досвідом учителів.

Дистанційна самоосвіта вчителів. За останні декілька років суттєво змінилася методична робота вчителів. Від складання величезних паперових «папок» самоосвіти вони перейшли до хмарних технологій. Учителі дистанційно навчаються беручи участь у вебінарах, майстер-класах, відвідуючи сайти МОН, МАН, преси («Дистанційна Академія» видавництва «Основа», «Osvita.ua» та інші) або блоги інших учителів. Відбувається швидкий обмін досвідом, стимулюється самоосвіта та самовдосконалення вчителів.

Використання новітніх інформаційно-комунікабельних сервісів на уроках української мови та літератури сприяє підвищенню якості освіти, формуванню знань, умінь, навичок, розкриттю здібностей учнів, підготовці до життя у високо технічному конкурентному світі. Тому у своїй роботі намагаюся впроваджувати різні хмарні ресурси, застосовуючи сервіси Google, зокрема електронну пошту, блог, відео-канал YouTube, веб-квести, тест-форми.

У своїй педагогічній практиці я керуюся словами українського філософа-просвітителя Г.Сковороди: «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших». І це правильно. Сучасний учитель повинен досконало володіти комп’ютером, уміти безпроблемно входити в мережу Інтернет, вдало й доречно впроваджувати в освіту хмарні технології.

Раніше діти шукали інформацію в підручниках, з довідкової літератури, з лекцій учителя, з конспектів. Але сьогодення вимагає вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації за допомогою медіа-ресурсів.

Хмара – це деякий центр, сервер або їх мережа, де зберігаються дані та програми, що з’єднуються з користувачами через Інтернет.

Мені особисто припало до душі використання хмарних сервісів WEB 2.0 на уроках української мови та літератури. Безумовно, є в такій роботі і плюси, і мінуси. Це чудова нагода використання відео та аудіофайлів прямо з Інтернету, без попереднього завантаження, організація обміну інформації та знань одночасно з різними учасниками навчального процесу. Ефективно використовую різні види урочної та позаурочної діяльності, а також проводжу контроль, оцінювання, тестування.

Мінусів у роботі мало. Це в основному затрата часу вчителя на розробку відповідного методичного інструментарію для організації комп'ютерно-зорієнтованого уроку. Та на жаль, не завжди може бути доступ до Інтернету; дуже мало сучасних засобів навчання(лише одна інтерактивна дошка). Необхідно боротися із тимчасовими труднощами.

На мій погляд, хмарні технології WEB 2.0 є цікавим видом новітнього навчання, бо розвиває у школярів самостійність, упевненість у своїх силах, рішучість у прийнятті важливих рішень. Такі сервіси підвищують ефективність уроку, мотивацію учнів до оволодіння знаннями, готують сучасного професійно мобільного кваліфікованого робітника.

Доцільно у навчально-виховній діяльності користуватися хмарними сервісами, які зараз активно використовуються.

Хмарні сервіси – це віддалені сервери, які дозволяють завантажувати та зберігати інформацію, відеоролики, презентації, живі презентації тощо, обмінюватися ними, надавати доступ до файлів іншим, користуватися необхідними матеріалами в будь-якому місці за наявності Інтернету. Одним із таких сервісів є Google Drive, який дозволяє створити відповідні папки, завантажувати інформацію і ділитися з нею іншими, а також використовувати безпосередньо на уроці.

Текстовий документ Google можна використовувати як електронний робочий лист для роботи з текстом. Наприклад, отримавши завдання проаналізувати текст і виділити його фрагменти, учень створює копію робочого листа, називає іншим ім’ям, виконує завдання (маркує фрагменти тексту, виділяючи їх різним кольором), надає доступ і розміщує в електронному середовищі.

Презентації Google – це інструмент Google для створення й редагування презентацій в Інтернеті. Робота в презентації Google може бути індивідуальною або груповою. Вона дає змогу надрукувати текст або вставити збережений, завантажити зображення і відео як з комп’ютера, так і з Інтернету.

Мoїм гapним пoмiчникoм у poбoтi  є  LearningApps.org – це онлайновий безкоштовний сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з інтерактивною дошкою, або як індивідуальні вправи для учнів.  На офіційному сайті доступна велика база завдань, розроблених учителями з різних країн для всіх предметів шкільної програми. Кожен із ресурсів можна використати на своєму уроці, змінити під власні потреби, розробити схожий чи зовсім інший навчальний модуль.
  Вправи на сайті подаються у зручному візуальному режимі сітки зображень, навівши на які вказівник миші можна побачити тип вправи та її рейтинг на сайті(залежить від кількості переглядів та оцінок користувачів).
  Клацнувши на зображенні значка вправи, відбувається перехід у режим її виконання. На передньому плані видно завдання, сформульоване вчителем, яке закривається після клацання кнопки ОК, що дозволяє перейти до безпосередньої роботи із вправою.  Виконання вправи полягає в інтерактивній роботі з об’єктами, розміщеними на екрані. Після виконання вправи потрібно клацнути напис «Перевірити рішення»: відповіді буде перевірено і вказано на можливі помилки. Далі можна внести виправлення і знову перевірити рішення.
 Усі вправи поділено на категорії, які відповідають виду завдання, яке потрібно буде виконати учням:

•    вибір;
    розподіл;
    послідовність;
    заповнення;
    онлайн-ігри.

 Так, при вивченні теми «Морфологія», було розроблено цикл вправ за допомогою даного сервісу, які можна використовувати як на етапі мотивації, так і не рефлексійному рівні. Оскільки учні 6-7 класів – це все ще діти, то й завдання, які пропоную їм сприймаються, у першу чергу, як цікава гра.

Починаючи в 6 класі вивчення теми «Морфологія», пропоную учням пограти в «Перший мільйон». Відповідаючи на запитання, діти застосовують уже набуті в початковій школі знання про самостійні й службові частини мови й визначають, що саме будуть вивчати протягом наступних занять.

   Завдання створюється за зразком відомої телегри «Перший мільйон». До кожного питання подається чотири варіанти відповіді. Можна сказати, що це ті ж самі тести, але цікаво оздоблені. Плюсом такої гри є те, що учні в кінці отримують оцінку й можуть побачити ті запитання, на які дали невірну відповідь. Недоліком такої гри є те, що неможливо перейти до наступного запитання, не давши правильної відповіді на це.

       Найчастіше у своїй роботі використовую завдання у вигляді пазлів. У пазлі розміщено кілька груп понять. Кожен правильно названий термін відкриває частину основного зображення чи відео-ролика. Окрім того поняття, зашифровані в пазлах , необхідно розподіляти ще й по групах. На своїх уроках такі завдання використовую як на етапі мотивації начальної діяльності, коли сильніші учні самостійно розв’язують завдання, а потім роблять висновок. Слабші діти розв’язують пазли на етапі закріплення знань, ознайомившись з основними поняттями теми.

       Також досить цікавою для дітей є завдання на розподіл. Такі вправи дещо нагадують розподільні диктанти з ключем і дозволяють досить швидко перевірити рівень засвоєннями учнями знань з певної теми. У шаблоні можна задати 2-4 групи, до яких потрібно віднести перелічені елементи. Наприклад, вивчивши тему «Час дієслова», пропоную учням 6-го класу завдання такого типу: розподіліть на три групи, визначивши час.

Сервіс LearningApps дозволяє створювати завдання одразу для декількох учасників у вигляді змагань. Проте використання таких вправ пов’язане із певними труднощами, оскільки потрібен швидкісний Інтернет та декілька комп’ютерів. Пропоную учням виконувати подібні вправи вдома, об’єднавшись з однокласниками в групи або самостійно та  використовуючи домашні комп’ютери.

  Сучасний інформаційний світ змушує людину отримувати щохвилини  велику кількість інформації. Діти не є винятками. Учені відмічають, що для сучасний дітей характерна короткотривала пам'ять. Тому на допомогу учням можна використовувати ментальні карти  (карти знань).

Карти знань (Ментальна карта) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. У перекладах термін може звучати по-різному – карти розуму, карти пам'яті, інтелект-карти. Серед сервісів побудови карт знань, що з'явились у мережі останнім часом, найбільш простим виступає сервіс Виbbl.us.  Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису.  Ментальну карту можна застосовувати для створення нових ідей, фіксації ідей, аналізу та впорядкування інформації, прийняття рішень тобто  на етапі «мозкового штурму».

Ментальні карти використовую для реалізації таких завдань:

  •    «Застенографувавати»  думки та ідеї;

  •  оформити інформацію на «мові мозку».

Для роботи з сервісом Виbbl.us необхідно зареєструватись на сайті. Після цього сервіс запропонує вам створити карту знань, яку надалі можна використовувати для обговорення й спільного редагування. Карта складається з вузлів та об’єднуючих ланок.

Серед позитивних рис цього сервісу можна виділити такі:

* легкість у роботі (навіть слабким учням досить легко працювати з сервісом );

* яскраве забарвлення, що дозволяє візуально виділити логічно пов’язані зони;

* є можливість організувати спільну роботу декількох учнів.

Програму Bubbl.us використовую протягом вивчення всієї теми, на кожному уроці додаючи новий матеріал. У підсумку учні отримують опорну схему з вивченої теми, що дозволяє їм досить швидко повторити теоретичний матеріал.

«Карта знань» до теми «Іменник»

Поняття кожного рівня в такій карті позначаються окремим кольором. Чим вужче стає поняття, тим темніше або «холодніше» стає колір.

  На уроках української літератури при вивченні біографії письменників, демонструю відеоролики із відео-каналу YouTube, у яких ідеться про цікаві факти життя та творчості митців, характеристика культурного розвитку певної доби: із захопленням учні слухають про дитинство Лесі Українки (5 клас), життєвий шлях В.Винниченка (6 клас), розповідь про Ліну Костенко (7 клас), цікаві й маловідомі факти про І.Франка із розповіді відомого співака Святослава Вакарчука (10 клас) та ін. Як показала практика, таке використання відеороликів із моїми доповненнями та коментарями сприяє кращому засвоєнню учнями навчального матеріалу, ніж опрацювання біографії письменника із підручника.

Користуючись відео-каналом YouTube, також переглядаємо з учнями вірші, які покладені на музику, зняті відеокліпи. При вивченні тем «Календарно-обрядові пісні» та «Літературні пісні» у 6 класі демонструвала учням відео та аудіозаписи творів, що вивчалися. Учні мали змогу почути як традиційне виконання пісень, так і сучасні оранжування, що дає змогу уявити атмосферу того часу, коли твір було написано. Цікавими для учнів є відео, які відтворюють історичні події, про які йдеться у художньому творі. У 7 класі під час вивчення поезій Ліни Костенко діти переглядають відео, у якому Богдан Ступка читає вірш «Крила», після прочитання наголошую, що це був талановитий актор, називаю ті найвідоміші фільми, у яких знімався, розповідаю про сина та внука Богдана Сильвестровича, які теж знімаються в кіно та грають у театрі. Зокрема згадую про фільми «Ми з майбутнього» та українське кіно «Тіні незабутих предків». У 10 класі під час вивчення поезій збірки І.Франка «Зів’яле листя» переглядаємо кліп В.Козловського «Знаєш» на слова Франка. Також наголошую на тих кінофільмах, які зняті за творами українських письменників, і учні можуть їх переглянути і порівняти із змістом твору. Так на одному із уроків вивчення творчості Т.Шевченка обговорювали і порівнювали твір і фільм «Назар Стодоля», а під час вивчення творчості І.Котляревського – твір та екранізацію «Наталка Полтавка».

Вважаю, що використання таких відеороликів забезпечує міжпредметні зв’язки на уроці, формує культурологічну компетентність, дозволяє учням практично засвоїти навчальний матеріал, краще запам’ятовувати події та факти, особливості художнього твору. Учу учнів і самим знаходити цікаві відео до уроків і презентувати їх у класі замість сухих біографічних фактів із життя письменників.  

Блог учителя-словесника веду з грудня 2014 року. Матеріали, що розміщую на блозі, використовую в навчально-виховному процесі. Це і посилання на завантаження підручників, необхідних для навчання, і ті відеоролики, презентації, схеми, які використовую на уроках, і творчі роботи учнів, і повідомлення щодо проведення заходів, конкурсів тощо, цікавинки про мову, а також ділюся з учнями власними спостереженнями й думками. Школярі залюбки переглядають новини та рубрики блогу. Використання блогу в навчально-виховній діяльності дає змогу активізувати творчу роботу учнів, а також підвищити рівень інформаційної грамотності, культури спілкування. Про корисність його існування свідчить велика кількість переглядів, що постійно та динамічно зростає.

Це одним із сервісів Google, який активно використовують і учні, і вчителі є електронна пошта – це швидкий спосіб обміну інформацією. У своїй роботі я користуюсь електронною поштою, коли мені потрібно донести певну інформацію до учнів. Маючи електронні адреси учнів, можна зробити це швидко та гарантовано. Школярі також надсилають свої творчі роботи на мою елекронну скриньку. Перевагою цього сервісу є те, що навіть у вихідні чи канікулярний час можна обмінюватися важливою й терміновою інформацією. На блозі є можливість підписатися на оновлення чи додати в кола, щоб постійно стежити за новинками, які з’являються, і зробити це можна через електронну пошту.

Перевагою сервісів Google є те, що вони дозволяють наочно, з меншою затратою часу, оперативно опрацьовувати навчальний матеріал, забезпечують його доступність у будь-який час із можливістю змінювати зміст та завантажувати на електронні носії. Ще одна беззаперечна перевага – це перетворення ґаджетів учнів(мобільних телефонів, айфонів, смартфонів, планшетів тощо), які вони використовують для розваг, на пристрої для навчання та пошуку інформації.

Соціальні медіа. Учні давно вже навчилися інтегрувати соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або створення презентації. Відбувається процес спільної роботи над проектом.

Якщо використовувати соціальні медіа обережно і з розумом, вони можуть слугувати як корисний інструмент, а не як відволікаючий фактор, як це буває зазвичай.

Група у Facebook або інших соціальних медіа дозволяє забезпечити для учнів простір, де вони зможуть ставити запитання та отримувати на них відповіді. Коли вони повернуться після школи додому і приступлять до виконання домашніх завдань, то зможуть поставити запитання, що їх цікавить, на стіні групи, на яке ви як учитель чи хтось з однокласників зможете дати відповідь.

Таким чином, хмарні технології спричинили справжню революцію в освіті, спонукають учнів та вчителів до самоосвіти і самовдосконалення.

Використання ІКТ на уроках української мови та літератури дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації.

Упровадження сервісів Веб 2.0 надає можливість  формувати та розвивати інформаційну компетентність учнів, а саме:

1) здатність шукати,  збирати,  створювати  електронні дані;

2) систематизувати отримані дані й поняття,  уміння відрізняти суб’єктивне від об’єктивного, реальне від віртуального;

3) використовувати потрібні засоби(презентації,  карти знань) для комплексного розуміння і подання отриманих даних;

4) використовувати інформаційні технології для критичного осмислення того, що відбувається,  інноваційної діяльності в різних контекстах у школі, у побуті, у соціумі.

Досвід використання сервісів Веб 2.0 вказує на доцільність використання Інтернет-сервісів як засобу формування інформаційної компетентності  за рахунок накопичення бази знань роботи з ресурсами мережі та інформаційної бази,  доступ до яких є  вільним для учнів і вчителів, налагодження ефективної комунікації (навчання,  консультування,  обговорення), створення тематичної соціальної мережі.

Систематичне використання соціальних сервісів дає такі результати:

– розвиток самостійності, самоконтроль;

– підвищення мотивації до навчання;

– розвиток мовленнєвих навичок;

– колективна співпраця через творчість кожного;

– відповідальність, уміння дивитись на подію з різних точок зору;

– розвиток творчих здібностей.

Але існують певні недоліки користування технологіями Веб 2.0:

-  залежність від наявності з’єднання з Інтернетом(зникає зв’язок – інформація стає недоступною або незручною у використанні);

-  залежність якості роботи сервісу від якості роботи багатьох інших компаній (роботи провайдерів, компаній, до яких належать сервіси, тощо);

-  вразливість конфеденційних даних, збереження на сторінках серверах (відомі випадки розкрадання особистих даних користувачів, масових зламів облікових записів блогів тощо);

- віртуальна залежність людини;

- присутність вікі-вандалізму тощо.

Підсумовуючи викладене, варто зазначити, що сервіси Веб 2.0 є потужним методичним і дидактичним інструментарієм для організації цікавого і розвиваючого процесу навчання, підвищення ефективності уроку, мотивації учнів до оволодіння знаннями, підготовки професійно мобільного кваліфікованого робітника, трансформації освітнього простору, який більшою мірою перемістився до мережі Інтернет.

На сьогоднішній день соціальні сервіси дають масу можливостей. Їх застосування в педагогічній діяльності обумовлено часом, потоками інформації, що постійно зростає швидкістю їх обробки та її пошуком. Але який  би сервіс ми з вами не розглядали - він є всього лиш інструментом. І як ми його будемо застосовувати у своїй діяльності, залежить тільки від нас. Будь-який  сервіс може нам допомогти в роботі, якщо його використовувати логічно, правильно в контексті наших занять. Так само будь-який сервіс може нам перешкодити і дезорієнтувати учнів, якщо його застосування в даний момент є недоречним.

Відтак, використання сервісів Веб 2.0 стає особливо важливим у навчально-виховному процесі. Перехід учнів на рівень учасників мережевої спільноти надає можливості не тільки ефективно впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології в життя, а й розширити кругозір; оволодіти вміннями спілкуватися, використовуючи мережу Інтернет; організовувати міжособистісну взаємодію; співпрацювати в групі; систематично підвищувати рівень власної загальнокультурної, інформаційної компетентності.

У результаті поширення соціальних сервісів у мережевому доступі виявляється величезна кількість матеріалів, які можна використовувати  на уроках та в позаурочний час.

Сучасні освітні сервіси Веб 2.0 стали каталізатором революційних змін у способах взаємодії людей з глобальною мережею Інтернет. Завдяки інструментарію Веб 2.0 кожен має можливість стати творцем, а не пасивним споживачем інформації у веб. Активне включення в навчальний процес інструментів Інтернет-технологій змістовно оновлює взаємодію і ролі викладача і учня, надає велику свободу і учням, і викладачам, що дозволяє першим підвищити мотивацію в набутті знань, а другим – досягти високої ефективності уроку.

Результативність та правильність обраного напрямку в моїй роботі чітко ілюструють рівні навчальної діяльності учнів, участі дітей у предметних олімпіадах, конкурсах, проектах.

На мій погляд, хмарні технології є нині найефективнішою інновацією в системі освіти, бо допомагають підвищити якість освіти.

Загальною проблемою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема хмарних, є недостатня забезпеченість учнів комп’ютерною технікою та доступом до мережі Інтернет.

Використана література:

  1. Карташова Л.А. Формування ІТ-готовності як нової якісної характеристики вчителя суспільно-гуманітарних дисциплін [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.knlu.kiev.ua

  2. Пересунько Т.М. «Ділова українська мова з використанням ІКТ» - програми спецкурсу «Основи журналістики» для 8-11 кл. – Запоріжжя, 2017.

  3. WEB 2.0 [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/web2.0

  4. Ванчинський А. Блоги та мережеві щоденники, їх використання в педагогічній практиці // Електронний ресурс. Режим доступу: http://tolik.rovno.ua/p184

  5. Дяченко С.В., Хміль Н.А., сайт Київського ОІППО «Використання соціальних мережевих сервісів WEB 2.0 у професійній діяльності вчителя»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Хмapнi тeхнoлoгiї є oдним iз дiєвих зacoбiв aктивiзaцiї пiзнaвaльнoї, пoшукoвoї, caмocтiйнoї, дocлiдницькoї, твopчoї дiяльнocтi учнiв. Зaвдяки цим тeхнoлoгiям пepeд учитeлeм пocтaє цiлa низкa нoвих мoжливocтeй.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти